На виставці «Жив-був Новий рік» у Національному музеї історії України за новорічними прикрасами можна вивчати історію

20:08, 29.12.2017
На виставці «Жив-був Новий рік» у Національному музеї історії України за новорічними прикрасами можна вивчати історію

У Національному музеї історії України відкрили новорічно-різдвяну виставку «Жив-був Новий рік», на якій на прикладі новорічних прикрас можна вивчити історію України, починаючи від трипільців і закінчуючи сьгоденням. Кожна з іграшок, а їх на виставці сотні, має за собою якусь родинну історію. Кураторка виставки, співробітниця НМІУ Юлія Гейко запевняє, що хто б не прийшов у ці дні в музей, неодмінно знайде свою іграшку чи ялинку, яка нагадає про родинний затишок, дитячі мрії та предків, яких уже немає з нами.

 

На виставці представлені ялинкові прикраси та інші атрибути свята, надані з фондів Національного музею історії України, співробітниками НМІУ, Державним музеєм іграшок, приватними колекціонерами, серед яких українська письменниця Лада Лузіна та Катерина Ковпак.

 

У затишному виставковому залі поєднані різні етапи святкування Нового року та Різдва. Тут можна ознайомитися з передісторію виникнення Нового року у дохристиянські часі, давніми традиціями святкування Різдва та святого Миколая, побачити перші новорічні ялинки на території тодішньої Російської імперії, дізнатися про історію ялинкових прикрас в Україні та світі, їхній пік розвитку і спад у виробництві, помилуватися рідкісними іграшками різних років і пройти весь шлях становлення зимових святчерез заборони і нововведенняаж до сьогодення.

 

Як запевняють у НМІУ, найголовніше, що на виставці кожен зможе віднайти свою ялинку та іграшку, завдяки яким неодмінно у пам’яті виринутьтеплі спогади дитинства та нагадають про дорогих людей, яких уже немає з нами.

 

Генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська поділилася для виставки родинними ялинковими прикрасами, частина з яких дісталася їй у спадок від відомого поета Павла Тичини. Тетяна Сосновська пригадала, що у 3,5 роки батьки привели її на першу ялинку саме до Павла Тичини і того вечора від поета вона отримала в подарунок ялинкову прикрасу у формі кошика, яку зберігає до сьогодні.

 

  

 

Музейники з охотою приєдналися до акції створити спільне свято на виставці і спеціально для цього проекту приносили ялинкові іграшки, які мають багаторічну історію.

 

Співробітниця НМІУ Лілія Пушкар випросила в мами для виставки улюблену з дитинства іграшку – грибочка з червоною шапочкою. Кураторка виставки, співробітниця НМІУ Юлія Гейко пояснила, що це досить давня іграшка, можливо видута у 60-ті роки, коли майстри до кожної іграшки ставилися як до витвору мистецтва, філігранно вимальовували найдрібніші деталі. Уже через кілька років виробництво іграшок пішло на конвеєр і ніхто не переймався деталями та ексклюзивністю.

 

Лада Лузіна у своїй колекції має понад 2 тисячі ялинкових прикрас. Для виставки у НМІУ вона надала ялинкові іграшки з вати 50-их-60-их років. Це фігурки дітей на сніговій гірці. Вона запевняє, що деякі ватяні іграшки саморобні, а деякі – фабричні. За її словами, сьогодні повертається в моду ватяна іграшка, все більше людей вивчають технологію їх виробництва, продають свої вироби з вати в інтернеті, презентують на виставках. У музеї одна з ялинок, а їх загалом десятки, прикрашена саме сучасними ватяними іграшками майстрині Тетяни Науменко-Петенко.

 

 

 

 

Письменниця зізналася, що їй до вподоби форма подачі експонатів на виставці «Жив-був Новий рік», де іграшки не вирвані з контексту, а представлені в інтер’єрі, подані в історичному ланцюжку. Тож відвідувач мимоволі проводить паралель між ялинкою і дідухом, давніми українськими традиціями, святкуванням Нового року в радянський період і те, як у ці дні Україна готується до свят.  

 

Любов до ялинкових прикрас Ладі Лузіній прищепила її мама. «Вона щороку діставала невелику коробку з антресолі, показувала кожну іграшку, описувала її особливості і прикрашала нею ялинку. Це були іграшки маминого дитинства. Деякі з них моїй прабабусі подарував її брат, а деякі були в моєї іншою прабабусі. Історія кожної іграшки перетворювалася в історію родини. Через іграшки, якими ми прикрашали ялинку, до нас приходили душі предків. До того, як на території України запровадили встановлення ялинок, на Різдво до хати заносили дідух, в якому жили наші предки. Я вважаю, що у цьому аспекті ялинка і дідух мають між собою прямі зв’язки. Це пам'ять про наших предків», – розповіла «УМ» Лада Лузіна.

 

Директор Державного музею іграшок Юлія Кобас, завітавши на виставку, провела екскурс в історію ялинок та прикрас. Вона зазначила, що перші новорічні ялинки виникли в Німеччині і стояли лише в протестанських церквах, їх прикрашали яблуками – символом спокуси – та облатками як символом спасіння. Згодом люди перейняли традицію святкування з вічнозеленим деревом та розширили асортимент «іграшок» до груш і печива, яке діти відразу ж з’їдали. За легендою, у 1858 році в Лотарингії був неврожай яблук, і склодув із села Гетценбрюк (нині належить Франції), щоб врятувати ситуацію, придумав кульки. Зі швидкістю вітру вони набули популярності в Німеччині, згодом – у Великій Британії та її колоніях, а також у Російській імперії.

 

  

 

Сьогодні мало хто бачив, як виглядали перші ялинки, прикрашені іграшками. Катерина Ковпак полюбляє розшукувати на аукціонах в інтернеті, закордоном, по антикварних магазинах та блошиних ярмарках саме дореволюційні іграшки. В її колекції понад тисячу ялинкових прикрас різних періодів. Частина з них дуже рідкісні, вартість яких перевищує 500 доларів. Кожного року вдома Катерина Ковпак прикрашає дві ялинки: одну –  дореволюційними іграшками, іншу – радянськими. Одні з найбільш цінних ялинкових прикрас вона надала для виставки «Жив-був Новий рік». Лише в Національному музеї історії України можна побачити на літографії, як виглядали новорічні ялинки у Санкт-Петербурзі 1893 року, дореволюційні іграшки у формі вітряка, вершника на коні, свічкотримачі у формі горіхів та інші шедеври ялинкових прикрас.

 

Кожен, хто уже встиг завітати на виставку, знайшов серед сотні експонатів щось своє, рідне. Хтось згадав, як жив у хрущовці, де стояла мініатюрна ялинка з такими ж іграшками, бо на більшу не було місця, хтось вперше за багато років побачив іграшки у формі овочів чи ракет, а комусь захотілося ще раз постояти біля ялинки Євромайдану і порозглядати різні плакати та прапори.

 

  

 

Співробітникам НМІУ припала до дущі унікальна музична скриня швейцарської фірми TROLL&BAKER, якій понад сто років. На вихідні її періодично вмикатимуть, аби різдвяною мелодією могли насолодитися усі бажаючі. Тож до 20 січня, доки триватиме виставка «Жив-був Новий рік»,є нагода влаштувати собі свято, зробити приємний подарунок як для малечі, так і для дорослих, а ще провести затишне, романтичне побачення поміж ялинками, прикрашеними іграшками різних періодів.

 

P.S: У Національному музеї історії України (вул. Володимирська, 2) наголошують, що 31 грудня та 1, 6, 7 січня музей не працює. В інші дні музей працюватиме за звичним графіком - з 10:00 до 18:00, без вихідних.

 

  

 

 

  

 

 

 

Фото надані НМІУ