На фото, зробленому терористами поблизу Сентянівки на Луганщині, помітили рештки системи дистанційного мінування ПКМ-1 "Вєтєр-М", яка не використовується країнами, що приєдналися до Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.
Про це у Facebook повідомляє Андрій Шор.
"Побачивши збільшений кадр, вважаю, що факт застосування переносних комплексів мінування ПКМ-1, швидше за все з касетами КПОМ-2, можна вважати доведеним", - написав він.
У коментарях активіст відзначив, що корпус ПКМ-1 не забруднений, бо він призначений лише для зберігання протипіхотних мін, а при їх розкиданні не відбувається сильна детонація.
Інформацію про використання ПКМ-1 підтверджує і користувач Тwitter із ніком Necro Mancer.
Варто відзначити, що у лютому 1999 року Україна підписала Отавську конвенцію про заборону протипіхотних мін та їх ліквідацію. Конвенція вступила у силу в березні 2001 року. Хоча Україна ратифікувала її тільки у травні 2005 року.
За чотири роки була проведена робота зі знищення протипіхотних мін типу ПМН та ПМН-2, відзначає О. Їжак у виданні "Організаційні проблеми утилізації боєприпасів і ракет в Україні", написаному в 2005 році.
Після ратифікації Оттавської конвенції, Україна була зобов’язана ліквідувати всі протипіхотні міни, а також комплекси до них. Утилізація здійснювала під наглядом міжнародних експертів та, яастково, на кошти донорів, які контролювали хід робіт.
Російська Федерація Оттавську конвенцію не ратифікувала, тому до цього часу має в наявності запаси протипіхотних мін, які були розроблені ще в Радянському Союзі.
Про те, що Росія постачає на окуповану частину Донбасу заборонене озброєння, Служба безпеки України повідомляла у травні 2017 року після того, як поблизу Докучаєвська було розміновано понад десяток мін ПМН-2.
Як повідомляла "УМ" поблизу Сентянівки та Кримського терористи вбили чотирьох українських військових. Сергій Шевченко, Олександр Тюменцев, Денис Кривенко та Олександр Сухінін загинули від множинних осколкових поранень.