Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
Знахідки під час розкопок подвір'я "Чорної кам'яниці" стали сенсацією.
Культурний шар Галицько-Волинської держави відкрили археологи під час розкопок і дослідження центральної частини Львова протягом 2017 року.
Про це йшлося на прес-конференції «Археологічні відкриття 2017 року у Львові».
«Під час проведення археологічних досліджень у 2017 році наші фахівці на кількох ділянках у центральній частині Львова натрапили на культурний шар часів Галицько-Волинської держави (ХІІІ ст.). Це відкриття спростовує твердження польської історіографії про те, що територія сучасного середмістя Львова не була заселеною до часів захоплення міста польським королем Казимиром ІІІ», - зазначив директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАНУ Олег Осаульчук.
За його словами, у 2017 році археологічні дослідження у Львові відбулися на кількох ділянках, які мають надзвичайно важливе значення для історії міста.
«Вперше в історії археологічних досліджень Львова були розпочаті розкопки по двох замках – Низькому замку і Високому замку. Високий замок ми досліджували в рамках розробки проекту будівництва канатної дороги, і проект цей ще триває. Ще одним знаковим місцем є Низький замок. Ці два об’єкти мають особливе значення для міста як осередки князівської влади», - сказав археолог.
За словами археолога, майже на всіх ділянках, де цього року проводили дослідження, археологи натрапляли на культурний шар ХІІІ-XIV ст. Знахідки з цього періоду виявлено на території Низького замку (сучасна площа Вічева), на площі Звенигородській, а скляну прикрасу часів ХІІІ ст. знайдено поблизу церкви св. Миколая.
Та найбільш несподіваними були результати дослідження на подвір’ї «Чорної кам’яниці» на площі Ринок, де виявлено не лише рештки готичного будинку XV ст., але й артефакти з ХІІІ ст.
Археологічні дослідження у внутрішньому дворику цієї пам’ятки розпочали у 2016 і продовжили у 2017 році. Завдяки розкопкам науковці отримали більше інформації про саму будівлю та про давнє заселення цієї ділянки ще у ХIII ст.
До речі, розкопки 2017 року на території Низького замку взагалі стали першою спробою заглянути в історію ділянки, де колись стояв замок князя Лева.
За словами пана Осаульчука, незважаючи на те, що цього року археологам не вдалося відшукати багато рухомих знахідок, однак вдалося відкрити багато цінної інформації під час досліджень.
«Рік був досить напружений та непростий. Можливо, він не був дуже плідним на музейні знахідки, але він став переломним у справі археологічного дослідження самого міста Львова», - підсумував Олег Осаульчук.
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» 19 квітня Центральний державний історичний архів України уперше продемонструє загалові оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років, ту його частину, що стосується Конотопа. >>
Учасниця Української повстанської армії, зв'язкова Наталія Сеньковська на псевдо «Черемшина» відійшла у засвіти на 99-му році життя на Прикарпатті у понеділок, 15 квітня. >>
Зокрема, жінок зв’язували незвичним методом, щоб вони самі себе душили. Така ритуальна традиція існувала на більшій частині Європи. >>
Депутати Ізмаїльської міської ради проголосували за демонтаж пам’ятника російському генералу Сергію Тучкову під час засідання сесії 12 квітня. >>
У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» 19 квітня відбудеться презентація двох книг другого тому видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років». >>