На Тернопільщині не можуть розгадати символіку давніх писанок-календарів

17:03, 04.04.2018
На Тернопільщині не можуть розгадати символіку давніх писанок-календарів

Дві оригінальні писанки із загадковими клинцями було знайдено біля Крутилова.

Археологи ніяк не можуть розгадати символіку унікальних артефактів – давньоруських  писанок, знайдених під час археологічної експедиції в Медоборах на Тернопільщині ще 30 років тому.

 

Про це розповіла агенції «Укрінформ» відомий в Україні археолог, нині директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Марина Ягодинська

 

«Ми тоді, тридцять років тому, в Звенигородському урочищі в Медоборах організували археологічну експедицію на давньоруському городищі-святилищі. І от, під час розкопок біля Крутилова й було знайдено ці дві оригінальні писанки з глини із загадковими сорока клинцями, очевидно, нанесеними невідомим майстром у ХІІ чи ХІІІ ст.», - зазначає пані Ягодинська.

 

За словами археолога, на сьогоднішній день в Україні було виявлено майже 100 писанок давньоруського часу.

 

І додає: «Переважно це полив’яні, вони мали жовтуватий чи зеленкуватий кольори, та й орнаменти у них були у вигляді скобок або концентричних кіл. А ці, знайдені біля Крутилова, мають певні клинці, рисочки-зарубки. Все це чимось схоже на прадавній календар».

 

За словами дослідниці, з огляду на сам орнамент, такі писанки-різьбянки, або ще як їх називають шкрябанки, свідчать про чи не найдавнішу ритуальну техніку, коли виріб ділився на вісім нерівних частин, чимось схожих на трикутники.

 

Характерно, що на одній зі шкрябанок візерунок нанесено безсистемно й неакуратно, ніби це робила дитина, а на іншій видно певну осмисленість графічного малюнка - за незаштрихованими трикутничками послідовно йдуть інші, заштриховані, створюючи так зване сорококлиння.

 

Археолог Марина Ягодинська вважає, що на знайдених нею прадавніх писанках відображено певний календарний цикл. Але от який - достеменно невідомо.

 

І зазначає, що писанки-сорококлинці були розповсюджені в різних регіонах України – від Галичини та Поділля до Буковини, Бойківщини й аж до Кубані, тобто там, де мешкали етнічні українці.

 

Нині знайдені 30 років тому археологом Мариною Ягодинською писанки-раритети можна побачити в обласному краєзнавчому музеї. Крім вже згаданих писанок, у цій колекції є і дві полив’яні, виявлені на давньоруських городищах Тернопільщини.

 

Взагалі, деякі дослідники переконані, що давньоруські писанки - це дитячі іграшки, інші приписують їм культове значення. Є й гіпотези, що такі писанки мали поліфункціональне призначення, виконуючи обрядову, ігрову та декоративну функції, уособлені в формі яйця.

 

Варто нагадати, що культ пташиного яйця як символу життя виник на ранніх стадіях розвитку людського суспільства. Адже ще з прадавніх часів у традиціях багатьох культур світу яйце було символом життя, його вважали праобразом світового або космічного яйця, з якого народився Всесвіт.

 

Одна половина яйця уособлювала небо, інша - землю, а жовток - сонце. Через це його обожнювали та надзвичайно возвеличували.