Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
Сто років тому, у штабному вагоні під Коростенем на екстреному засіданні Малої Ради (органу Центральної Ради, що діяв між сесіями) родовий знак князівської династії Рюриковичів – Тризуб – був офіційно затверджений Герб Української Народної Республіки.
«Ми хочемо творити новий лад, нові державні й громадські форми, і емблема (знак) того мусить бути нова, щоб не було підозріння в замислах відроджування старого», - писав із цього приводу голова Центральної Ради Михайло Грушевський.
За тисячу років знак Тризуба зазнав змін. Навіть на монетах часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого він зображувався по-різному. Різні інтерпретації мав він і в ХХ столітті. Свої варіанти Тризуба пропонували художники Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Павло Ковжун, Роберт Лісовський, Микола Битинський, Ніл Хасевич, Святослав Гординський, Андрій Гречило, Іван Турецький, Олексій Кохан. По-різному зображали Тризуб українські моряки, члени ОУН, УПА, українські пластуни.
Історію українського Тризуба як державного знака від часів Русі до сучасності презентує виставка «Символ твоєї Свободи», яку підготували Український інститут національної пам’яті у співпраці з видавництвом «Родовід». Великі банери із історичними знімками розташуються в столиці біля Головпошти.
Відкриється виставка в четвер, 23 серпня о 12.00. На її відкритті будуть присутні міністр культури України Євген Нищук, перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак, начальник управління наукового забезпечення політики національної пам’яті УІНП історик Ярослав Файзулін, заступник головного редактора видавництва «Родовід» Богдан Завітій та художник-графік, спів¬автор Малого державного гер¬ба України (1992)Олексій Кохан.
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» 19 квітня Центральний державний історичний архів України уперше продемонструє загалові оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років, ту його частину, що стосується Конотопа. >>
Учасниця Української повстанської армії, зв'язкова Наталія Сеньковська на псевдо «Черемшина» відійшла у засвіти на 99-му році життя на Прикарпатті у понеділок, 15 квітня. >>
Зокрема, жінок зв’язували незвичним методом, щоб вони самі себе душили. Така ритуальна традиція існувала на більшій частині Європи. >>
Депутати Ізмаїльської міської ради проголосували за демонтаж пам’ятника російському генералу Сергію Тучкову під час засідання сесії 12 квітня. >>
У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» 19 квітня відбудеться презентація двох книг другого тому видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років». >>