Рада змусить держслужбовців і всі сайти та газети використовувати українську мову

Депутати вчергове планують упорядкувати мовне питання в Україні. Відповідні законопроекти подані до парламенту. В одному із них йдеться про те, що державна мова є мовою усіх друкованих ЗМІ, реклами та навіть інтернет-сайтів, включно із соцмережами. 

Одночасно три групи парламентарів подали до Верховної Ради України законопроекти, якими пропонують визначити використання і функціонування української та інших мов.

Законопроекти мають на меті захист української мови, регламентацію її використання у різних сферах державного, культурного та приватного життя. Одночасно депутати не оминули увагою мови національних меншин та їх використання в Україні.

За словами співавтора одного з трьох «мовних» законопроектів Миколи Княжицького, усі законопроекти є патріотичними, тож на рівні профільного комітету автори спробують «швидко прийти до компромісу і запропонувати залу адекватний проект».

«Конфліктної ситуації між авторськими колективами немає і не буде. Суперечливі моменти стосуються регулювання медіа, культури, книговидання, вживання комп'ютерних програм. Є повне розуміння підходів до вживання державної мови державними службовцями,органами і у стосунках з ними. У одному з законів регулюється і вживання мов меншин, авторський колектив іншого завершує підготовку окремого закону, який це регулюватиме. Усі закони готувалися у тісній співпраці з науковцями. Нам важливо зробити закон дієвий, демократичний,такий, який підтримає більшість українців і міжнародні організації. Ми це зробимо», - написав пан Княжицький у Facebook.

Цікаво, що згідно законопроекту №5670 у ст.21 регулюється використання державної мови у друкованих ЗМІ. Зокрема, вказується, що видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою.

Якщо ж засновник бажає видавати газету іншою мовою, він може це зробити лише в іншій версії (другій чи навіть третій), бо версія видання українською є обов’язковою. Іншими словами власник спочатку має надрукувати версію державною, а вже потім – інші версії, або російською, або англійською, або китайською.

«При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають відповідати обсягу, змісту, періодичності версії державною мовою, а тираж української мовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій цього друкованого засобу масової інформації», - йдеться у законопроекті.

Тобто видати тисячу примірників українською і десятки тисяч – іншою мовою не вдасться.

Найбільше обговорень викликала ст. 23 цього законопроекту, якою регулюється використання державної мови в інтернеті. А саме ця норма: «Інтернет-представництва (в тому числі, інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, виконуються державною мовою».

Тобто законодавці не дають власникам інтернет-сайтів можливості обмежитися англомовною версією російськомовного сайту в Україні.  

У ст. 28 вказано, що мовою реклами в Україні також є державна мова.

У разі прийняття Верховною Радою запропонованих змін, після їхнього узгодження, для вступу на будь-яку посаду в органах державної, комунальної чи місцевої власності необхідно скласти іспит на знання державної мови та отримати відповідний сертифікат. Бажаючих отримати українське громадянство також зобов'яжуть здавати тест на знання державної мови.

Депутати пропонують створити нові органи: Національну комісію зі стандартів державної мови, Центр української мови, Термінологічний центр української мови та забезпеити діяльність уповноваженого із захисту державної мови, мов національних меншин та регіональних (міноритарних) мов або служби мовних інспекторів.

У проекті Закону про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні за авторством Михайла Головка, Марії Матіос, Андрія Іллєнка та інших встановлюється обов’язок громадянина України володіти українською мовою.

Штраф за порушення майбутнього Закону "Про державну мову" може становити до п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На думку Ірини Подоляк, Ганни Гопко, Леоніда Ємця та ще тридцяти депутатів, саме таким має бути покарання для друкованих засобів масової інформації.