17 жовтня 2017 року в Києві під будівлею Верховної Ради та в обласних центрах відбулася акція «Велика політична реформа».
Її учасники вимагали наступне: впровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками, обмеження депутатської недоторканності та створення Антикорупційного суду.
Як написав один iз натхненників та учасників акції, народний депутат Мустафа Найєм: «Це перша акція за три роки після Майдану, вимоги якої об’єднали безліч різнополярних спільнот — від громадських організацій до політичних партій різного спрямування».
«Наші вимоги з’явилися не зі стелі і не раптом. Ми вимагали їх виконання давно і послідовно, зробили для цього все від нас залежне, і зараз справа тільки за політичною волею Президента і спікера парламенту. Ми хочемо обмеження депутатської недоторканності, про що говорили з першого дня роботи скликання. Створення Антикорупційного суду ми вимагаємо вже півтора року. Зміна виборчих правил — це обіцянка всіх парламентських фракції і пункт передвиборчої програми Президента. Відповідний законопроект лежить у парламенті з самого початку скликання», — повідомляє Найєм.
І додає: «Акція буде мирною, а триватиме доти, доки вимоги протестувальників не будуть виконані.
«Ігнорування вимог людей під парламентом так чи інакше буде мати наслідки. Це не погроза. Нинішня коаліція складається з людей, які пройшли не одну акцію протесту і точно знають, як це працює. Тому будь-яке нехтування вимогами людей буде сприйнято як свідома провокація з боку влади. Ми не вимагаємо нічого неможливого. Більше того, всі наші вимоги — це передвиборчі обіцянки Президента і політичних сил у парламенті. Існуючі процедури і правила дозволяють виконати наші вимоги впродовж кількох годин», — стверджує нардеп.
І хоч сказане ним почасти справедливо, слід узяти до уваги, що ті законодавчі зміни, про які йдеться в рамках «великої реформи», були запропоновані протягом останніх трьох років.
Так, ще в 2014 році було подано законопроект №1068-2, в якому йшлося про виборчу реформу.
При цьому його ініціаторами були чотири депутати від БПП та один представник «Народного фронту».
Що стосується скасування депутатської недоторканності, то з відповідною ініціативою у 2015 році виступив Президент Порошенко — його законопроект був зареєстрований під номером 1776.
А відтак із питанням про те, чому Верховна Рада й досі не розглянула згадані документи, слід звернутися безпосередньо до її депутатів.
Зокрема, й до Мустафи Найєма.
Член парламенту, котрий протестує під парламентом через те, що останній не працює або працює недостатньо ефективно, виглядає, м’яко кажучи, дивно.
Що ж стосується законопроекту відносно Антикорупційного суду, на ухваленні якого наполягають учасники акції, то відносно нього існує негативний висновок Венеціанської комісії.
Чи варто наполягати на його прийнятті за подібних умов — питання дискусійне.
Та якщо ініціаторам «Великої реформи» є що закинути, то владу за нерозумні дії потрібно критикувати й поготів.
У найгірших традиціях «попередників» зранку 17 жовтня всі підходи до Верховної Ради були заблоковані.
Співробітники правоохоронних органів перекрили рух транспорту по вулиці Грушевського, а в районі готелю «Київ» встановили рамки металодетекторів.
По всьому урядовому кварталу спостерігалася значна кількість поліції.
Біля парламенту був розташований кордон iз близько трьох сотень правоохоронців, які стояли в шість шеренг, перші три з яких — співробітники Нацполіції з шоломами, кийками і щитами.
Що стосується подій всередині Верховної Ради, то там народні депутати завбачливо перенесли початок ранкового засідання з 10-ї ранку на 13-ту.
Очевидно, задля того, щоб уникнути проблеми вибору, пов’язаної з тим, як саме реагувати на мітинг від стінами ВР.
Натомість на настрої вулиці зреагували на Банковій.
Президент Порошенко ще раз вніс законопроект щодо зняття депутатської недоторканності, якої він пропонує позбутися у 2020 році.
Документ при цьому позначений як невідкладний.
А відтак можна вважати, що одна вимога маніфестантів вже виконана?
