У Нацполіції пропонують запровадити в Україні інститут кримінальних проступків

24.11.2017
На даний час лише слідчі здійснюють розслідування кримінальних правопорушень за всіма заявами та повідомленнями, тому й навантаження на одного слідчого зросло у п’ять-шість разів.
 
 
Аби їх розвантажити (адже про яку якість роботи можна говорити у цій ситуації?), заступник очільника Нац­поліції України Віталій Невгад пропонує розслідування нетяжких злочинів за спрощеною формою дізнання «перекинути» на плечі працівників інших підрозділів правоохоронних органів, що дасть змогу слідчим ефективнiше розслідувати тяжкі та особливо тяжкі злочини.
 
 
Тобто фактично йдеться про запровадження так званого інституту кримінальних проступків. 
 
 
Про це начальник Головного слідчого управління сказав у ході міжнародної конференції  щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.
 
«Фактично слідчі перетворилися на оформлювачів матеріалів кримінальних правопорушень для їх закриття. Водночас за наявності закону про проступки розслідування нетяжких злочинів може здійснюватися у формі дізнання», — підкреслив Віталій Невгад.
 
За статистикою, 45% від загальної кількості зареєстрованих злочинів становлять правопорушення незначного рівня суспільної небезпеки, тому логічною є необхідність спрощення порядку розслідування нетяжких кримінальних правопорушень, адже з моменту запровадження КПК у 2012 році обсяг роботи інших підрозділів суттєво зменшився: вони лише протягом доби передають зібрані матеріали до слідчих підрозділів і надалі лише виконують доручення слідчих.
 
Тож нововведенням передбачають застосувати під час досудового розслідування кримінальних проступків лише одного тимчасового запобіжного заходу — затримання особи, а у всіх інших випадках підозрюваному роз’яснюється його обов’язок з’явитися за першим викликом до дізнавача, прокурора або суду.
 
Цей прогресивний законопроект також передбачає строки, упродовж яких таке спрощене розслідування має бути завершене: зокрема, йдеться про 48-годинний термін із моменту повідомлення особі про вчинення кримінального проступку або ж від моменту затримання особи за вчинення такого проступку.
 
Передбачено й 20-денний термін розслідування — із дня повідомлення особі про підозру у випадках невизнання вини підозрюваним, необхідності проведення додаткових слідчих та розшукових дій, а також учинення кримінального проступку неповнолітнім.
 
Додамо, що процедура спрощеного розслідування вже була апробована на практиці під час дії Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року.