У Варшаві – польсько-українська зустріч урядів, на кордоні – розблокування пункту пропуску «Угринів-Долгобичув», фото
До Варшави для участі у міжурядових консультаціях прибула українська делегація на чолі з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. >>
Сенат Польщі не почув ні протестантів від опозиції, ні посадовців з Брюселю.
Верхня палата парламенту Польщі, попри протести опозиції і простих поляків, без змін прийняла два скандальні закони про зміни в судовій системі країни — про Верховний суд і Національну раду судочинства (KRS) у Варшаві в п’ятницю ввечері.
Обидва закони має ще підписати президент Польщі Анджей Дуда.
Про повідомляють польські ЗМІ в суботу.
Зокрема, за закон про Національну раду судочинства проголосували 60 сенаторів, 26 — проти, один утримався. Натомість, за закон про Верховний суд проголосували 58 сенаторів, 26 були проти, а троє сенаторів утрималися.
Зазначається, що закони про Нацраду судочинства і Верховний суд були прийняті без поправок, які пропонувала опозиція.
Представники опозиційної партії наголосили, що обидва ці закони суперечать Конституції і мають на меті підпорядкувати судову гілку чинній партії влади. Голосування за закони відбувалося під крики “Ганьба!” від протестувальників під парламентом.
Після голосування до протестувальників у ніч на суботу вийшли декілька сенаторів опозиції, які заявили, що вони не здадуться й далі боротимуться проти узурпації влади партією PiS.
Зокрема, сенатор Богдан Кліх зазначив, що прийняті закони не сильно відрізняються від тих, на які президент Дуда наклав вето у липні. Відтак, за його словами, “знищуються вільні суди” за планом Ярослава Качинського.
Тоді як маршалок Сенату Станіслав Карчевський навпаки вважає, що протестують проти цих законів лише 20% суспільства, а 80% їх підтримують. На його думку, ці протести мають "політичний характер" і скликані опозицією.
Депутати опозиції вже закликали президента Дуду накласти вето на ці закони. Але міністри канцелярії президента Польщі зазначили, що Дуду влаштовують закони в нинішній формі, і він не накладатимемо на них вето.
І це попри те, що Єврокомісія неодноразово зазначала, що зміни в системі судочинства Польщі не відповідають європейським стандартам. Брюссель готується наступного тижня задіяти проти Варшави 7-му статтю договору ЄС, що передбачає накладення на країну санкцій.
Нагадаємо, наприкінці липня президент Польщі Дуда наклав вето на два з трьох законопроектів правлячої партії PiS, які мали на меті реформувати систему судочинства. Лідер PiS Ярослав Качинський тоді підкреслив, що це рішення Дуди є помилкою. На переконання опозиційних партій та частини громадськості, це мало ознаки узурпації судової гілки влади з боку правлячої партії.
Тоді як у Єврокомісії закликали владу Польщі утриматися від змін у судовій системі і надіслали на початку вересня листа польському уряду, в якому закликали привести законодавство держави у відповідність до вимог загальноєвропейського права та цінностей Євросоюзу. Натомість у Варшаві назвали заяви Брюсселя безпідставним втручанням у внутрішні справи країни.
До Варшави для участі у міжурядових консультаціях прибула українська делегація на чолі з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. >>
Офіційний Київ «просуватиме» в Євросоюзі рішення щодо повної заборони імпорту російського зерна до країн-членів. >>
Пропозиція передбачає, що організації можуть передати закуплені БПЛА з китайськими компонентами на підтримку України, яка бореться з російською агресією. >>
У Варшаві, 26 березня, відбулося відкриття Коаліції бронетехніки на підтримку України. >>
У столиці Угорщини Будапешті тисячі людей вийшли на протест увечері, 26 березня, із вимогою відставки прем'єр-міністра Віктора Орбана та головного прокурора після оприлюднення аудіозапису зі свідченнями про корупцію в угорському уряді. >>
Після останніх масованих атак рф по Україні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав Захід надати Україні системи ППО Patriot, оскільки вони наразі є єдиною зброєю, якої відчайдушно потребує Україна для захисту. >>