Призначили одноголосно: Марина Порошенко очолила Український культурний фонд

Неоднозначно сприйняли у суспільстві призначення головою Українського культурного фонду Марини Порошенко, яке зробив 19 січня міністр культури Євген Нищук.

 

Хоча, підкреслює прес-служба міністерства, за її кандидатуру одноголосно проголосували всі члени наглядової ради Фонду.

 

У виступі дружина Президента окреслила, що зможе вникати у всі культурницькі сфери:

 

«Переконана, що Український культурний фонд буде сприяти модернізації сектору культури, підтримувати культурний розвиток громад в умовах децентралізації, інтегрувати національну ідею всередині країни, стимулювати розвиток креативного молодого покоління, підтримувати стартапи культурних та мистецький проектів через систему прозорих конкурсів, розвивати науково-дослідницьку діяльність мистецької спільноти, а також — співпрацювати з українською діаспорою та формувати позитивний імідж України у світі».

 

Український культурний фонд — бюджетна установа, створена з метою сприяння розвитку культури та мистецтв, наприкінці березня 2017-го.

 

Ідею його створення на початку минулого року озвучив саме Євген Нищук, мотивуючи  «урівняти в доступі до ресурсів культурно-мистецьких організацій бюджетного і небюджетного секторів», а також позбавити міністерство «не притаманних йому функцій розподілу коштів між гравцями культурного простору».

 

Положення про Український культурний фонд було затверджено наказом міністра уже 30 червня.

 

Відповідно до покладених на нього завдань, Фонд, зокрема, надає гранти юридичним особам незалежно від форми власності, гранти та стипендії фізичним особам на реалізацію творчих проектів.

 

Нагадаємо, 55-річна Марина Порошенко — лікар-кардіолог за освітою, кандидат медичних наук. 

 

У ході обговорення діяльності Українського культурного фонду було оголошено про конкурсний відбір на посаду Виконавчого директора Фонду, який триватиме з 22 січня до 2 лютого.

 

Відповідно до закону, 8% від загальної виділеної з держ­бюджету суми іде на фінансування діяльності Фонду, ще 8% — на діяльність його експертних рад.

 

На рахунок Фонду можуть надходити кошти від донорів, якими також можна фінансувати проекти.

 

Ще у березні 2017-го Євген Нищук казав: «Тепер, коли фонд став реальністю, можна чітко сказати: ми остаточно кладемо край радянському підходу, коли питання про фінансову підтримку культурних заходів iз державного бюджету вирішувалося винятково в ручному режимі».

 

Ну-ну... 

 

Про бажання піти з посади директора півроку тому створеного Інституту книги — через бюрократію, необхідність маніпуляцій із закупівлями техніки, а також відсутністю часу на розвиток проектів — публічно заявила 20 січня Тетяна Терен. Заяву на звільнення вона написала днем раніше. 

 

Чиновниця написала на своїй сторінці у «Фейсбуцi» розлогий пост про те, з чим їй довелося зіткнутися, створюючи Інститут книги «з нуля».

 

Тетяна переконує: коли міністерство створює нову установу, воно має подбати про реєстрацію, відкриття рахунків, приміщення та майно для новоствореної структури.

 

«Першого ж дня на посаді мені вручили гору документів для заповнення бюджетного запиту, який, як ви знаєте, з 2017-го подається на три роки наперед. Це було моє перше знайомство з системою і абсурдом цієї системи. Установа, яка існувала тільки на папері, в якій не було ще бухгалтера і фінансиста, мала за кілька днів сформувати і передбачити свою діяльність на три роки наперед», — розповіла Тетяна Терен.

 

Потім розповіла про проблеми із наймом співробітників у державну установу.

 

«Тридцять співбесід на посаду головного бухгалтера і майже стільки ж відмов — через зарплату, умови роботи й найчастіше — «нестабільність установи», — зазначає директорка Інституту книги. За півроку Інститут книги став офіційно зареєстрованою установою, — констатує Тетяна Терен.

 

В цієї установи є своє приміщення — з меблями і технікою, є перші члени команди, і з січня в Інститут вже можна набирати повноцінний штат iз новими окладами, які принаймні дозволять залучити фахових керівників відділів.

 

У цієї установи є ефективні сторінки у соціальних мережах, розроблені проекти положень програм «Українська книга» («Книгофонд») та «Цифрова бібліотека». Тендер на створення сайта повторно оголосили в січні.