Як врятувати Авдіївку?

00:44, 03.02.2017

Як примусити бойовиків припинити вогонь і дати можливість ремонтникам відновити пошкоджені комунікації в Авдіївці?

 

У 2014 – 2015 роках, коли я очолював Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію, наші населені пункти неодноразово опинялися в такій же ситуації, як зараз Авдіївка. Було й набагато гірше – доводилося на бронетехніці евакуювати дітей чи пацієнтів лікарень прямо під час обстрілів.

 

Ми теж спочатку свято вірили в ОБСЄ, координаційну групу з питань припиненнявогню і так далі. Один раз представники ОБСЄ навіть домовилися з бойовиками, що ті пустять на нейтральну територію біля Трьохізбенки наших ремонтників для відновлення перебитого обстрілами газопроводу і ліній електропередач (ЛЕП). Взимку 2014-го люди там замерзали без світла й тепла!

 

Але як тільки ремонтники вийшли до місця пошкоджень, козачки так званого всєвєлікого войска донского відкрили по них вогонь із мінометів і стрілецької зброї. Людей вдалося вивезти тільки завдяки бронетехніці 24-ї бригади з Яворова.

 

Під час інших таких «домовленостей» ремонтники неодноразово потрапляли під вогонь і отримували поранення чи навіть гинули. Тому ми перейшли до іншої тактики.

 

Луганська область (так само, як і Донецька) має спільні комунікації з окупованою територією. І як тільки бойовики перебивали наші ЛЕП, ми у відповідь перекривали воду, газ чи світло в «лнр». Через кілька годин їхні переговорники самі виходили на нас і гарантували повне припинення вогню до відновлення комунікацій і навіть відправляли на нейтральну територію своїх ремонтників.

 

Ми застосовували цю тактику неодноразово і навіть не турбували з цього приводу вище керівництво держави. Скажу з досвіду, що надії на добру волю бойовиків, Росію, Мінськ чи ОБСЄ – марні. Іншого виходу, ніж перекрити їм комунікації, немає. Поряд Донецьк, і вони дуже швидко відчують, що таке жити без води чи світла. Це найбільш перевірений спосіб, який завжди діє!

 

Джерело

  • Троха про Скрипку і не тільки

    Для того, хто не боїться втратити свою першосортність (на основі приналежності до Росії чи російської мови), нема проблеми мовного питання. Для того, хто боїться – починається гвалт «гуманізму-прав-чєловека», бо СТРАХ ототожнитися з «другосортними українцями» – страх знищення, страх смерті. >>

  • Українці, не працюйте на росіян. Бо це смерть

    На російському сухогрузі "Герої Арсеналу" українці загинули не так через шторм, як через те, що Росія намагається обійти санкції проти портів окупованого Криму та уникнути оподаткування. >>

  • Про мовну психотравму і українське ґетто

    Після століть імперського катка варіант «а тепер давайте перегорнемо сторінку і з цього моменту хай буде мир, дружба, рівні можливості і політкоректність, а хто не погоджується з цим, той упоротий і національно озабочєний» – не працює. >>

  • Тихий спротив декомунізації,

    Надважливий, на моє глибоке переконання, Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону і пропаганду їх символіки» має сприяти відродженню історичної пам’яті та консолідації українського народу. >>