Як врятувати Авдіївку?

00:44, 03.02.2017

Як примусити бойовиків припинити вогонь і дати можливість ремонтникам відновити пошкоджені комунікації в Авдіївці?

 

У 2014 – 2015 роках, коли я очолював Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію, наші населені пункти неодноразово опинялися в такій же ситуації, як зараз Авдіївка. Було й набагато гірше – доводилося на бронетехніці евакуювати дітей чи пацієнтів лікарень прямо під час обстрілів.

 

Ми теж спочатку свято вірили в ОБСЄ, координаційну групу з питань припиненнявогню і так далі. Один раз представники ОБСЄ навіть домовилися з бойовиками, що ті пустять на нейтральну територію біля Трьохізбенки наших ремонтників для відновлення перебитого обстрілами газопроводу і ліній електропередач (ЛЕП). Взимку 2014-го люди там замерзали без світла й тепла!

 

Але як тільки ремонтники вийшли до місця пошкоджень, козачки так званого всєвєлікого войска донского відкрили по них вогонь із мінометів і стрілецької зброї. Людей вдалося вивезти тільки завдяки бронетехніці 24-ї бригади з Яворова.

 

Під час інших таких «домовленостей» ремонтники неодноразово потрапляли під вогонь і отримували поранення чи навіть гинули. Тому ми перейшли до іншої тактики.

 

Луганська область (так само, як і Донецька) має спільні комунікації з окупованою територією. І як тільки бойовики перебивали наші ЛЕП, ми у відповідь перекривали воду, газ чи світло в «лнр». Через кілька годин їхні переговорники самі виходили на нас і гарантували повне припинення вогню до відновлення комунікацій і навіть відправляли на нейтральну територію своїх ремонтників.

 

Ми застосовували цю тактику неодноразово і навіть не турбували з цього приводу вище керівництво держави. Скажу з досвіду, що надії на добру волю бойовиків, Росію, Мінськ чи ОБСЄ – марні. Іншого виходу, ніж перекрити їм комунікації, немає. Поряд Донецьк, і вони дуже швидко відчують, що таке жити без води чи світла. Це найбільш перевірений спосіб, який завжди діє!

 

Джерело

  • Намагалися вхопити ближчих до Кобзаря

    Цьогоріч 22 травня — півстоліття моєму першому публічному протестові. «Ганьба!» — кричав разом iз кількома сотнями людей біля пам’ятника Шевченкові у Києві 22 травня 1967 року. >>

  • Мудрість спокути,

    «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю...» — закликав Тарас Шевченко. Та не зволікайте, заради Бога, закликаю вже я. Бо прогаяли зоряний час у роздумах та дискусіях. Тепер розсьорбуємо. >>

  • Ім’я троянди — Варвара

    Як, на Київщині, в Оленівці, була килимарня Варвари Ханенко? І тамтешні килими продавали аж у далекому Лондоні? (Неначе Лондон — одвічний критерій визнання...) >>

  • На «свій-чужий» розрахуйсь?

    Не можу мовчати, тому й пишу. Цього року Надія Савченко взяла участь в авторській програмі Дмитра Гордона. Так, та сама Савченко, в’язень путінської «демократії», перший номер у виборчому списку партії «Батьківщина», завдячуючи чому ця політсила змогла пройти до Верховної Ради. >>

  • Владою забуті

    Не встигла наша Верховна Рада після зимових канікул «розгойдатися», як знову канікули — тепер уже весняні, аж до середини травня. >>

  • ПОЛІТПАРНАС: Суфлери

    За перформансом перформанс...
    Декорації — незмінні...
    Видно, так ідуть реформи
    в нашій славній Україні. >>