"Євробачення" і Жлобство

11:26, 06.05.2017

У моєму містечку був фестиваль. Запустив його у 94-му році. І відбулося їх 20.

 

Приїжджали молоді, хто піднімався. Новоспечені зірки і т.д. Був дитячий конкурс вокалістів. Місцеві гурти теж мали шанси. Купа супутніх заходів. Три сцени.

 

Гроші збирали зі всіх підприємців. З міської ради йшли «листи щастя» із запропонованими цифрами. Ну і ще дещо додавали два Міністерства.

 

Не жирували. Купа бюджетників у канікулярно-відпускний час працювали на волонтерських засадах. В мене, як у худрука, була зарплата - 1000 грн. Раз у рік!

 

І чого я тільки не надивився і не наслухався за той час! Підприємці проклинали ці «листи щастя». Коли фест був на стадіоні з платним входом (1 грн), люди лізли через обмазаний солідолом паркан. Менти з охорони проводили десятками.

 

І ніхто з них не морочився, що бюджет втрачає кошти. Зато кожен при зустрічі міг спокійно плюнути в душу. Бо всі хотіли телевізійних зірок і на шару. А я хотів, щоб піднімалися молоді і місцеві музиканти мали хоч якісь шанси. І добре знав про халявний сир в мишоловці.

 

Та це тільки одна сторона. Про другу мало хто задумується. У кращі роки за оцінкою Володимира Шинкарука (він довгий час був ведучим) на стадіоні збиралося до 10 000 глядачів. Під вечір у центральних гастрономах купити поїсти була ціла проблема.

 

Вимітали все. І все це наповнювало міський бюджет. Окрім того, ставились атракціони, їхали торгівці сувенірами і т.д. І теж все платилося в бюджет. Не фестивалю - бюджет міста!

 

От хто подякував Джамалі за надану унікальну можливість наповнити бюджет?!...

 

Тільки вдавилися її гонораром. Про складові того гонорару вже написали і ще напишуть. Але цистерни гівна вже вилито. Вже й каліками називають українських музикантів. І хто? Той, хто вичавлює їх стільки років в ту саму Рашку власним жлобством?

 

До речі. Дехто з підприємців, що так проклинав мій, зроблений для міста фестиваль, під час війни став волонтером. Ну так – треба захищати власне майно. Заодно і Україну.

 

І не вмію поки що донести, що при інвестиції у власну культуру та розвиток власних дітей не доведеться волонтерити на війну. Як говорить мудра приказка – подякуй Господу, що взяв грошима. Тепер платимо ще й життями.

 

Зі жлобства та гівна, вилитого в душу, не пишуться геніальні пісні ні в мене, ні в Джамали, ні в будь-кого. А фестивалю вже три роки нема. Зато є війна. І жлобство. Поки що.


P.S. На всі організовані мною платні акції та концерти Дружина та Син ходять за гроші. Принципово. Окрім того, що допомагають в організації у міру сил.

  • Важливість Слова,

    Опублікована в газеті «Україна молода» стаття Віри Світличної підтвердила не лише мої висновки про слабкість, можна сміливо сказати — бездіяльність, нашої влади щодо ідеологічної роботи. >>

  • Шанс не втратити державу

    Батьківщина в небезпеці! І це дає мені надію на те, що Ви врахуєте лист «маленького українця» в програмі порятунку країни від історичного краху. >>

  • Урядова арифметика: додаємо та множимо

    За тоталітаризму була відомою фраза: не так важливо, за кого голосують, важливо, хто рахує голоси. Уряд Гройсмана, мабуть, творчо осмислив та розширив такий підхід, сказавши сам собі: не так важливо, з якими показниками увійшла країна в друге півріччя, важливо, як їх інтерпретувати. >>

  • Рецепт для Прем’єра

    Шановна редакціє, звертаюся до вас із великим проханням. Мені — 76 років. Коли почув і побачив по телебаченню виступ керівника уряду щодо надання безплатних ліків для людей із хворобами серця і гіпертоніків, то сподівався, що ця програма працюватиме на користь простих людей. >>