Українську державність відновлювали письменники

09:45, 21.06.2018

Іван Драч - це частина мого життя, дуже хороша і важлива частина спогадів юності і молодості, один з людей-символів нашого часу і кількох важливих історичних періодів України - шестидесятництва, повалення радянської диктатури, виходу з рабства та побудови нової України.

Іван Драч - це прізвище чи не найчастіше лунало в домашніх "дорослих" розмовах на кухні. Це людина, з якою багато дискутував, не завжди знаходячи спільну мову, але безумовно поважаючи, мій батько. Це шестидесятники. У них складні, драматичні, але позбавлені побутових дурних чвар, стосунки. Їх стосунки такі ж складні та цікаві, як і вони самі.

Для студента-філолога з дев’яностих це ім’я з безкінечних емоційних мітингів та літературних вечорів. Пригадую, що на одному з тих вечорів Іван Драч з притаманною йому красивою і делікатною самоіронією розповідав про реноме свого роду в селі: Гоп мої гречаники, усі Драчі - начальники.

З тих мітингів і літвечорів поставала Україна. Ми, студенти - покоління, що лише починало формуватися, вже могли бурчати і вважати, що зможемо краще (ну, ілюзії притаманні молодості), але знали з ким себе порівнюємо, а відтак - і рівняємось. Так, і з Іваном Драчем.

Українська державність відновлювалась здебільшого письменниками і діячами мистецтва. В політику та ідеологію їх кооптувала радянська влада. Втягувала часами ламаючи крила і долі. Іван Драч та багато-багато інших виявились сильнішими. Вони донесли нам ледь жевріючі іскорки української ідеї і змогли запалити вогнище.

Так, ми ще досі вважаємо, що можемо краще. Іван Драч і його покоління, загалом, і не сперечаються - робіть. Але, шкода, що тепер вже без Івана Драча, його слова.

Іван Драч - це моя подруга і його дочка Мар`яна Драч, якій я щиро і глибоко співчуваю. Співчуваю і переживаю разом з нею її і мою особисту втрату.

  • Свiтло волi i в рабiв запалює iскру свободи

    Ленінсько-сталінські мічуринці усі 75 років більшовицької терористичної диктатури здійснювали колосальну селекційну роботу: винищували під корінь українську еліту, свідомих і освічених громадян, які не сприймали свого рабського становища, активно чи пасивно чинили йому опір. >>

  • Вовчі закони олігархів чи демократичні засади?

    Цього року відзначимо 27-му річницю незалежності України. Багато людей iз незалежністю нашої держави пов’язували надії на краще, заможніше життя. Проте так не сталося. На превеликий жаль, на крилах незалежності Україна не піднялася вгору, а почала котитися донизу й стала однією з найбідніших країн Є >>

  • ПОЛІТПАРНАС: Лабіринт

    Наше життя — це вічні мандри у темнім лабіринті долі. Петляють успіху меандри, що визначають наші долі. >>

  • Корупція — короста на тілі держави

    Доброго дня, шановна редакціє! Я не належу до жодної партії чи політсили, я — звичайний громадянин нашої багатостраждальної України, який не може більше спокійно дивитися на той безмір, який твориться у нашій державі. >>