Леонід Скалозуб: Розмір середнього хабара зріс до 25 тис. грн.

07.03.2008
Леонід Скалозуб: Розмір середнього хабара зріс до 25 тис. грн.

Леонід Скалозуб. (Фото автора.)

Керівник Департаменту ДСБЕЗ МВС з порогу зазначає «УМ», що серед усієї купи економічних злочинів цього року його служба надаватиме перевагу посиленій протидії корупції і хабарництву, притягненню до відповідальності чиновників, причетних до незаконних схем виділення й передачі в оренду землі, бо це вимога і Президента, і міністра внутрішніх справ. Про здобутки служби у боротьбі з «прихватизаторами» на «жирній» землі Києва і Криму, «УМ» повідомляла в попередньому номері. Генералмайор Скалозуб додає, що в роботі, окрім головного, «земельного пріоритету», кожна область має свої регіональні плани декриміналізації з прив’язкою до тих галузей економіки, які через різні обставини тут розвинуті. Отже, роботи вистачає.

 

Податкову — в один кулак із МВС

— Леоніде Павловичу, окрім зловживань на ринку землі, лишається ще й проблема повернення ПДВ. У цих схемах обертаються значні суми, до них причетні митники, податківці. Проблема не зникає, можливо, варто змінити підходи?

— Дійсно, ми ставимо перед собою задачу не стільки на проведення розслідування вже за фактом виплат, як на упередження втрат для бюджету. Бо коли схема спрацювала — важко відшкодувати втрати державі. Лише цього року ми вже упередили більше 200 млн. гривень виплат ПДВ, під час обшуків у злочинців вилучали документи, уже готові для отримання ПДВ із бюджету як за рішеннями судів, так і за схемами, де були задіяні податківці і митники. Ми їх регулярно затримуємо за хабарі, вони проходять по справах щодо незаконного повернення ПДВ, відчуження майна, незаконного обігу підакцизних товарів. Приклад: у минулому році затримали на Київщині групу податківців, там близько 60 епізодів хабарів, нині їх засуджено до відповідних строків.

— При цьому, МВС бажає повернути податкову міліцію у свою систему?

— Так, бо такий крок матиме ефект. Бо одним кулаком ми зможемо протидіяти злочинності економічній і податковій. Судіть самі, наша служба викриває близько 85% усіх економічних злочинів, що реєструються в державі. 10 тисяч співробітників податкової міліції викривають злочинів у кілька разів менше, ніж 6 тисяч співробітників ДСБЕЗ. У тій же сфері господарської діяльності (ухилення від сплати податків, незаконний обіг підакцизних товарів тощо) ми викриваємо вдвічі більше злочинів. І в нас, і в них є оперативні підрозділи, є досвід співпраці. Навіщо одне одного дублювати чи координувати? От у Росії податкову міліцію повернули в систему МВС, створили департамент економічної і податкової міліції, який ефективно працює.

— Такий департамент, за прикладом РФ, планує створити і МВС України?

— Йдеться не про зміну вивіски, а про повернення податкової міліції в систему МВС, може, в кримінальний блок, не обов’язково до нашого департаменту, може, це буде окремий департамент чи управління. Але я наголошую, що це повинен бути єдиний орган адміністрування податків. Тим більше що навіть ДПА розглядає це питання, щоправда, в іншому ключі — підпорядкування податкової міліції Мінфіну, наприклад. Є й інші варіанти. Але у структурі суто цивільного Мінфіну податкова міліція, як озброєний загін, не буде ефективною. А у структурі МВС, тим більше, враховуючи їхній ревізорський апарат і наші можливості, навпаки.

Нонсенс із ревізорами

— На останній колегії МВС за участі Президента, міністр Луценко наголошував на недосконалому законодавстві, яке заважає ефективно протидіяти злочинності. Вочевидь, і економічній?

— Так. Президент погодився підтримати як суб’єкт законодавчої ініціативи деякі наші законопроекти, як невідкладні. Нас не влаштовує, наприклад, що відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів настає тоді, коли сума більша за 300—350 гривень. Виходить, украв із бюджету менше — нема складу злочину! Тому ми за об’єктивний фіксований поріг, з якого наступає відповідальність, щоб можна було обраховувати від нього і збитки, і суми штрафів. Ми пропонуємо вдосконалити законодавчу базу, яка дозволяла б повністю відшкодовувати державі, акціонерному товариству чи конкретному громадянину збитки, спричинені злочином.

Більшість законопроектів, які безпосередньо стосуються нашої служби і перебувають на розгляді у комітетах ВР, зареєстровані з нашої ініціативи й нами розроблялися. Але, як мінімум, потрібно щоб парламент працював.

— МВС також виступає за розширення повноважень КРУ.

— Так, цей законопроект теж для нас важливий. Йдеться про розширення повноважень КРУ щодо непідконтрольних їм об’єктів — суб’єктів господарювання усіх форм власності. По 69 видах злочинів для порушення кримінальної справи нам потрібно встановити збитки. Водночас провести ревізію можна лише по порушеній справі, а не за матеріалами дослідчої перевірки. Виникає нонсенс: без ревізії справу не порушиш, і без справи ревізора не запросиш! Змушені за гроші залучати аудит, у адвокатів одразу питання: чому цей аудит, а не інший?

Справа заступників Сотникова вже в суді

— Повернемося до теми хабарництва...

— Факти хабарництва документуємо ми, ГУБОЗ, СБУ та прокуратура. Але судіть самі, за минулий рік 82% від загальної кількості хабарів викрила наша служба, а решту — наші колеги. Лише за цей рік ми викрили 750 злочинів із хабарництва на загальну суму майже в 6 мільйонів гривень.

— І скільки зараз чиновники «беруть на лапу» і за що?

— Хабарництво документувати не так просто, бо чиновники, надто вищого рівня, отримують хабар і через посередників, і на кредитні картки. Ми провели аналіз цих фактів і бачимо, що беруть вони за «вирішення питань» — погодження, виділення чи передачу в оренду землі, за оренду і відчуження державного і комунального майна, потроху беруть у сфері освіти і охорони здоров’я. В регуляторній і дозвільній сфері (за ліцензії, дозволи) притягуємо до відповідальності більше 50% від загальної кількості хабарників. У 2008 році із сумою хабара понад 10 тисяч гривень нами викрито 73 злочини, понад 30 тисяч грн. — 39 злочинів.

Відтак можу констатувати, що сума середнього хабара порівняно з минулим роком зросла. Рік тому — 1516 тисяч, а сьогодні — вже 25—26 тисяч гривень.

— Задокументувати й затримати — це одне, а чи доходять ці матеріали до суду? Чи отримує хабарник реальне покарання?

— Так. Судіть самі, нещодавно передано до суду справу щодо голови Петриківської РДА, що на Дніпропетровщині, який отримав 400 тисяч доларів хабара і був заарештований. Вперше ми його задокументували ще у 2004 році на хабарі у 2000 гривень, але він лишався на посаді, тиснув на підприємців далі й отримував такі ж дрібні хабарі — ще з десяток фактів ми задокументували. Але логічне завершення сталося наприкінці минулого року — ми його затримали з родичем під час отримання 400 тисяч доларів (як зросли апетити!) за виділення землі підприємцю.

Уже розглядається в суді й відома справа двох заступників голови Дніпровської РДА в Києві. Вже доведено їхню вину, задокументовано лише 530 тисяч гривень, хоча вони два мільйони за свої «послуги» хотіли. Але й цієї суми вистачить для покарання. Слово за Фемідою. Крім того, у Запоріжжі в суді вже розглянуто справу керівників кримської митниці (щоправда, вони подали касацію на рішення, але, думаю, воно залишиться без змін). У цьому випадку і слідством, і судом доведений хабар на півтора мільйона доларів. Ще два роки тому вони ганяли пароплави по комп’ютеру — хотіли з повітря повернути ПДВ на експорт. По цій групі доведено більш як 400 мільйонів збитків для бюджету за незаконно отримане ПДВ.

У цьому році ми затримали заступника гендиректора ДП «Макіїввугілля» за хабар конкретний і «відкати» — загалом десь на 50 тисяч доларів. Ще й вилучили в нього під час обшуків 440 тисяч євро і понад 80 тисяч доларів. В Одесі нещодавно «узяли» арбітражного керуючого — ліквідатора фабрики технічних виробів — там 367 тисяч гривень хабара. Це поки що рекорд.

Інфляція та тестування

— А чому розміри хабарів зростають? Посадовці зважають на показники інфляції?

— Можливо. А ще й тому, що є ризик, бо на всіх рівнях державної влади йдеться про боротьбу з корупцією, особливо у владних кабінетах. Натомість у навчальних закладах суми менші, окрім тих, які платять за вступ. Але за сесії, курсові, дипломи викладачі беруть суми невеликі — кілька сотень доларів. Але для батьків ця сума значна, ми повинні їхні права захищати.

— До речі, про освіту. Цього року до ВНЗ можна вступити лише за умовами незалежного тестування, отже, проблема корупції нібито відпаде. Натомість абітурієнти побоюються, що саме під час тестування братимуть хабарі. Ви якось готуєтеся до цих загроз?

— Чи буде там корупція — питання до Міносвіти, бо вони тестування проводять. Думаю, що після вступної кампанії ми теж зможемо відповісти щодо результатів. А від абітурієнтів чи їхніх батьків, які побоюються, ми очікуємо заяв, що від них вимагають хабар. Звертайтеся до підрозділів ДСБЕЗ, які є в кожному рай­ чи міськвідділі міліції, до чергових частин, і ми будемо реагувати. До того ж ми вже напрацювали певні методики документування, визначили ланки, де ці корупційні зв’язки можуть бути, розписали своїм працівникам і довели їм нову методику вступу, які посадовці задіяні в цій сфері тощо. Поки що проводимо профілактичну роботу — зараз плакати друкуємо з інформацією, куди звертатися, якщо вимагають хабар, і в навчальних закладах їх невдовзі розвісимо. Крім того, в кожному ВНЗ ми традиційно просимо списки членів екзаменаційних комісій, осіб, що мають відношення до тестів і їх проходження. Щоб вони розуміли, що перебувають під контролем, щоб побоювалися вчиняти правопорушення. Думаю, повернемося також до практики проведення спільних колегій у Міносвіти, і тих ректорів, у ВНЗ яких найбільше фіксується фактів хабарництва, треба позбавляти посад.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>