Юрій Луценко: Мрію про окремий «міліцейський день» у парламенті

Ексклюзивне інтерв’ю «Україні молодій» Юрій Луценко дав у повітрі — коли літак Ан–26 уже взяв курс на Київ після робочої поїздки міністра до Криму, натомість у найближчих планах був політ до нестабільного Косова. Погляд міністра на події у столиці, Криму та на Балканах «УМ» висвітлила в попередньому номері. Сьогодні ж пропонуємо увазі читачів інший спектр проблем міліції — чистота власних лав, потреба в новому законодавстві для ефективнішої боротьби з криміналітетом та незавершеність справи Гонгадзе.

«ДАІ оцінимо не за пальцями, «Лексуси» перевіримо»

— Юрію Віталійовичу, після резонансної колегії МВС минув місяць. Якими є результати службової перевірки Державної автоінспекції?

— З’ясовано, що полковник Олексій Кожа, використовуючи свої службові повноваження, примушував підлеглих неправдиво свідчити про інцидент зі спікером Яценюком, подавав керівництву ДАІ неправдиві документи, а також проявляв нещирість під час службового розслідування. І тому він звільнений саме за дискредитацію органів внутрішніх справ, а не через порушення правил дорожнього руху. Звільнено також двох підлеглих Кожі, які намагалися його прикрити під тиском, а також начальника «Кобри» і заступника начальника ДАІ, які не приділили належної уваги під час розслідування цього інциденту, а відтак покривали Кожу.

Генерал Коломієць, керівник ДАІ, отримав максимальне покарання — попередження про неповну службову відповідність, але фактів його особистої відповідальності за цей інцидент, фактів зловживання в ході розслідування не встановлено.

У ситуації з Кожею Коломійця нема за що зняти. Отже, наказом міністра його відновлено на посаді начальника Департаменту ДАІ, і вже у квітні ми оцінимо його діяльність як керівника цього підрозділу. За якими параметрами? Не за пальцями чи жестами, а за станом аварійності на дорогах і реєстраційної дисципліни у МРЕВ. На жаль, зараз ситуація із ДТП на дорогах погіршується, і, якщо Коломієць не наведе порядок, будемо приймати відповідне рішення. Впевнений, що влада має бути строгою, але справедливою.

— До речі,«Кобру» вже остаточно розформовано?

— Так, розформовано. Хоча формально рішення про ліквідацію підрозділу має прийняти Кабмін на наступному засіданні. У межах компетенції МВС ми вже ухвалили рішення скоро­тити підрозділ до трьох взводів, які обслу­говують супроводження трь­ох найвищих керівників держави. Решта працівників перейшли до підрозділів на місцях. Усю техніку передано до всіх областей порівну, щоб ніхто не сумнівався у можливості її функціонування під іншою вивіскою. Президент мене попросив, щоб не було ніяких спеціальних назв, і тому нині у складі ДАІ є просто спецпідрозділ із супроводження. Він не матиме тих надуманих і завищених повноважень, які мала «Кобра».

— Цей інцидент засвідчив, що часто керівники міліції середньої ланки мають престижні іномарки: Кожа з крутим «Порше» або один із керівників УБОЗу Ялти на «Лексусі», звільнений днями. Ви заявили, що перевірятимете, на яких авто їздять підлеглі, але ж завжди можна сказати, що це «тьотя подарувала»…

— Нагадаю, ще у 2005 році своїм наказом я зобов’язав працівників міліції та членів їхніх сімей складати декларації про доходи та видатки. Внутрішня безпека МВС серйозно цим займалася, але ми не мали законних підстав для такої діяльності. Хтось заповнив декларації, хтось відмовився, а дехто «нахімічив» із ними. Висновок: потрібен новий Закон «Про міліцію», в якому буде передбачено обов’язковість декларування доходів та видатків міліціонерів і членів їхніх сімей. У разі грубих порушень будемо звільняти з органів внутрішніх справ. Поки що Служба внутрішньої безпеки лише ініціативно займається перевіркою наявних автомобілів у користуванні керівників наших підрозділів. Можу говорити з вами про це відверто, бо цю перевірку ми вже завершуємо. Поки що я не можу знімати з посад за наявність новеньких «Порше» або «Лексуса», але таке авто є підставою для перевірки діяльності такого керівника під час виконання службових обов’язків. І такий аналіз обов’язково буде проведено.

«Народна самооборона» і її закони

— На розгляді у Верховній Раді законопроект «Про дорожній рух».

— Сподіваюся, що невдовзі цей законопроект буде прийнятий у першому читанні. Після чого можна внести певні зміни і прийняти у другому. Цей закон поставить «із голови на ноги» ситуацію з відповідальністю порушників на дорогах. Бо нині дії міліції хоча й перебувають на межі фолу, але дуже необхідні. Там є низка новацій — це і збільшення штрафів, і те, що штраф має бути однозначним, а не виїмка, яка дає підстави для корупції. Інспекторам потрібне право вилучення посвідчень за скоєння аварійної ситуації. І головне — введення автоматичної відеофіксації як доказової бази при покаранні порушників. Ось тоді міліція й почне реально карати високопоставлених порушників, бо фіксуватиме порушення не живий міліціонер, що живе в реальному світі, а холодна відеотехніка, що спрацює завжди об’єктивно. Бо бази даних підробити буде неможливо.

Потрібен ще один закон, який встановить реальну межу збитків, при яких обов’язково порушуватимуть кримінальну справу. Бо нині межа — 771 гривня. Й виходить, що, коли у бабці вкрали корову, в студентки мобілку, а в пацана велосипед — нема злочину. Тому потрібно встановити реальний поріг збитків — 150 гривень. Закон уже пройшов усі комітети, рекомендований для прийняття автоматично в першому і другому читаннях. Дуже чекаю на цей закон. І взагалі, зобов’язання «Народної самооборони» про антикримінальний наступ у парламенті ми виконуємо, пан Москаль є автором 34 дуже необхідних законів. І, чесно кажучи, мрію і намагаюся домовитися з керівництвом Ради про те, аби такі питання розглядали в конкретний день. От узяли і провели окремий міліцейський день, заслухали і весь негатив, який існує, і позитив, прийняли рішення.

Сьогодні політика закручування гайок у міліції вичерпала себе. Зарплати бажають бути кращими, техніку треба придбати сучасну. А для цього потрібні й законодавча база, і нові повноваження міліції, і нові форми відповідальності для суспільного контролю. Тому хотів би, щоб ми зробили такий парламентський день міліцейських слухань — розглянули законопроекти для міліції в першому читанні, скажімо, через три–чотири тижні — у другому. І тоді б ми отримали зовсім іншу картину в можливостях і відповідальності працівників МВС.

Проституцію — у підпілля

— Останнім часом ви ставите завдання перед підлеглими — «загнати в підпілля» проституцію. Що мається на увазі?

— Є декілька пріоритетів, які затребувані суспільством. Це і наведення порядку на дорогах, і нещадна боротьба з наркомафією, насамперед заборона безконтрольного випуску трамадолу (я три роки цю постанову вносив в уряд, і лише зараз, за підтримки Президента, Прем’єра, міністра охорони здоров’я, це питання було «поставлено руба» і на 90% випуск трамадолу скорочено). Аналогічна робота — гральні автомати. 10 березня МВС розпочало цю кампанію, результати навіть мене вражають. Лише в Донецькій області за один день було вилучено 334 нелегальні «однорукі бандити».

Хвилює суспільство і питання з порнографією чи проституцією. Розумію, що перемогти це явище неможливо. Але миритися з відкритою рекламою платних сексуальних послуг у ЗМІ, інтернеті, на бігбордах і телебаченні не маю права. Що маю робити? Моя позиція проста: я хочу, аби проституція була загнана в підпілля й не хизувалася своєю безкарністю. Для цього міліція знає, що робити. В цьому випадку не розкриватиму наших оперативних можливостей, але всі, хто зловживатиме відкритою рекламою інтимних послуг, дуже скоро матиме неприємності. Ми їх однозначно заженемо в підпілля. Щодо дитячої порнографії та проституції — будемо діяти ще жорсткіше.

От у Донецькій області виявили прихованого серійного педофіла. Низку керівників міліції на Донеччині зняли з посад за спроби приховати явно серійний злочин. Не реєстрували заяви потер­пілих, відмовляли, робили вигляд, що це випадковість, не помічаючи один і той самий почерк — маніяк ґвалтував дітей, вколюючи їм медичний препарат. Почали тотально відпрацьовувати Донеччину в пошуках цього негідника, і виявляється, що вся область просякнута педофілією! Виявили кубла педофілів у дитячих інтернатах, низку порностудій, порноклубів із неповнолітніми, зйомки в режимі он–лайн із дітьми, що імітують секс для іноземних замовників. Тому будемо посилювати відповідні служби і вживати превентивних заходів.

«Перевертні» й попередники

— Минулої суботи оголошено вирок колишнім міліціонерам Протасову, Костенку та Поповичу, які брали участь у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе. Окремим рішенням суд направив до МВС лист про позбавлення їх нагород — відзнак МВС та хрестів слави...

— Звичайно, МВС виконає рішення суду. Ці троє давали свідчення в моєму кабінеті. Я не пішов шляхом попередників, які задля чистоти мундира спочатку таких звільняли, а потім передавали у прокуратуру. Просто з кабінету вони потрапили до рук слідчого. І я задоволений, що нам вдалося встановити хоча б виконавців цього злочину. З іншого боку, розумію недостатність цього кроку, бо необхідно дати оцінку й організатору вбивства, яким, згідно зі свідченнями, є керівник «наружки» Пукач, і замовнику, який давав йому наказ. Тут можуть бути різні версії. Пукач оголошений у міжнародний розшук, я цікавився, чи всі країни отримали дані, а в країнах, де, за оперативною інформацією, він міг би перебувати, цікавився в колег, чи не мають нової інформації про нього. На жаль, поки що ні. Тому в мене у справі Гонгадзе подвійні почуття: задоволення від першого кроку і гіркота від того, що справа не довела нас до замовників.

— Чи знаєте ви, де зараз перебуває ваш попередник за посадою й колишній однопартієць пан Цушко?

— Я зарікся коментувати роботу попередників, бо не хочу повторювати гіркий досвід Цушка, який звинувачував мене і моїх колег у якихось небувалих махінаціях, що були скасовані судами. Не буду повторювати вчинок Цушка, але ми встановили низку зловживань у МВС і припинили їх — краники корупції перекриті, матеріали направлено до прокуратури, але дискредитувати й деморалізувати міліцію голослівними звинуваченнями не хочу. А де перебуває пан Цушко — мені не відомо, не маю дурної звички цікавитися місцем перебування моїх політичних опонентів. Хоча я знаю, що декого з моїх колег він вітав зі святом 8 березня, ще з якимись святами. Скажу більше, свого першого заступника пана Клюєва попросив привітати пана Цушка службовою телеграмою із 45–річчям десь місяць тому. Погано чи добре, але він працював у міліції, тож міліція мала його привітати.