«Пригубити» історію

06.05.2008
«Пригубити» історію

У кінопалаці «Україна», як і було обіцяно, 4 травня кіностудія імені О. Довженка представила прем’єру історичної драми «Богдан–Зиновій Хмельницький» режисера Миколи Мащенка. Подивитися фільм прийшли поважні гості, серед яких — перший віце–прем’єр Олександр Турчинов, міністр культури Василь Вовкун, голова Державної служби кінематографії Ганна Чміль... А позаду них сиділи актори Остап Ступка, Марина Ягодкіна, чоловіки з оселедцями, одягнені у вишиванки, знімальна команда.

Доречно згадати, що у 60–х роках Микола Мащенко знімав фільми про Лесю Українку, на початку 70–х — про Павла Корчагіна, в кінці 70–х — про революціонера Овода, в середині 80–х — про капіталістів, а на початку нового століття — про мужніх українських гетьманів. Напевне тому Олександр Турчинов назвав режисера батьком кінематографа, на що сам Микола Мащенко здивувався, але не образився.

 

«Ще одне дослідження безграничної повісті»

Ще до початку сеансу 79–річний режисер водив залою довгоногу красуню Марину Ягодкіну, виконавицю головної ролі, і представляв її людям при владі. Дівчина по–голлівудськи усміхалася і казала, що цей фільм як хороше вино. «Його дуже довго знімали. Але від цього картина тільки виграла. За сім років вона настоялася, як хороше вино. Тоді я була студенткою другого курсу в університеті Карпенка–Карого. Це була моя перша роль», — каже Марина.

Микола Мащенко до прем’єри підготував коротеньку промову, яку повторював на камеру кожному журналістові. «Цією картиною я прощаюся з великим екраном. Він був моїм другом. Разом із екраном я здобував перемоги і переживав поразки, але його не зраджував. У «Хмельницького» ми вклали всі сили. ... Кажуть, що про нашого гетьмана вже багато знято. За 110 років кінематографа є тільки два фільми. Один Ігор Савченко зняв до війни, другий — Єжи Гофман, але це не зовсім про Богдана. І наш третій. Про Наполеона французи зняли 29 фільмів. Вони хочуть всебічно осмислити свого героя. Хай і наш фільм буде ще одним дослідженням безграничної постаті. Історики кажуть, що у світі є три великі завойовники — це Олександр Македонський, Наполеон Бонапарт і Богдан Хмельницький. У «Вогнем і мечем» зіграв геніальний Богдан Ступ­ка. А нам Бог дав Володими­ра Абазопуло, київського театрального актора. Це його перша голов­на роль, і в ньому весь Богдан, а в Хмельницькому — вся епоха».

Мащенко обіцяв показати багато такого, що не відповідає стереотипам про гетьмана і війну козаків проти поляків під його проводом. До зйомок режисер готувався 10 років, 7 років знімав. Вивчав історичні документи цієї епохи і намагався відтворити правдиві факти, про які не прийнято говорити. «Козаки з вагітних жінок видавлювали дрючками немовлят, таке саме робили ляхи, вбивали мільйони, в кожному місці треба було вбити всіх євреїв, я читав звіти» — згадував про роботу над архівами режисер. Але таких жахіть у фільмі немає. Проте є багато смертей, багато трупів, багато ненависті і особистих образ. Василь Вовкун зазначив, що режисеру вдалося знайти компроміс і розставити всі акценти в цій суперечливій історичній постаті. Однак фільм переглянули, а з постаттю ще більше заплуталися. Мащенко вперше показав справжнє особисте життя гетьмана. У свій дім, де жила його перша дружина, Богдан привів кохану жінку, яка незабаром стала гетьманшею. Старший син Хмельницького, якого грає Остап Ступка, вбиває суперницю матері через зраду і ревність, бо теж виявляється був у неї закоханий. Богдан Хмельницький за змістом мав би бути чоловіком, до якого жінки липнуть, як до браги свині. Володимир Абазопуло хороший актор та не той чоловік, від харизми якого непритомніють всі красуні. Абазопуло вдалася роль гетьмана–воїна, але не гетьмана–коханця.

Погано вчилися в школі? Перечитайте історію

У фільмі розповідається про один із найважчих і найтрагічніших моментів визвольної війни українського народу проти панування шляхетської Польщі (1648 — 1657) — битву під Збаражем. На чолі з Богданом Хмельницьким козацьке війсь­ко взяло в щільну облогу містечко Збараж, польська шляхта під проводом лютого ворога Ук­раїни Яреми Вишневецького опи­нилась у пастці: закінчилися харчі, почався мор, хвороби; Ярема посилав десятки гінців до польського короля з благаннями про військову допомогу, але жоден не зміг прорватися через козацьку облогу. Запорізьке козацтво не відсвяткувало остаточної перемоги. Хан Іслам–Гірей зрадив козаків і посеред бою покинув поле битви. А козаки, замість пирувати, знімали з вішальниць своїх побратимів.

Після укладання Зборівської угоди люди зненавиділи гетьмана і хотіли його закопати живцем у ямі разом із померлими. Але чи вдалося показати режисеру великого полководця і стратега, зі своїми недоліками, слабкостями, страхами і проблемами? Швидше ні. Люди виходили після перегляду і чухали потилицю. Мабуть, шкодували, що погано вчилися в школі. Бо після фільму ще більше заплуталися у фактах, які вчили на уроках історії.

Пам’ятні знаки та «експорт мистецтва»

Олександр Турчинов пообіцяв зміцнити фінансування українського кінематографа. «Прийшов час змінювати ситуацію. Почати експансію кіномистецтва за межі України, вкладати гроші. Найкращий експорт — це експорт мистецтва», — зазначив Турчинов. Але чи варто показувати «Хмельницького» на міжнародному фестивалі, якщо його зміст заплутав українців, які більш–менш знають, про що йдеться? Іноземці з фільму взагалі не зрозуміють, про яку війну мова, кого вбивають, хто зраджує, де відбуваються події і чим це все закінчується...

Василь Вовкун каже, що даний проект починає нову подію у творчому житті України. 360–ту річницю національно–визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького міністерство вже взяло під свій контроль. «На кожному перехресті у нас стоять хрести, взагалі немає переможних знаків. Та вони з’являться цього року на місцях, де велися переможні бої. 14 травня буде пам’ятний знак під Жовтими Водами, 24 травня — у Черкаській області, і так будемо йти аж до Конотопу. Цей проект починає фільм Мащенка. 24 травня його покажуть в усіх обласних центрах на площах міст. 8 травня у нас буде зустріч із керівниками телекомпаній. Ми поставимо перед ними вимоги, щоб українські фільми були присутні на телеекранах. Підростає молоде покоління, яке не знає українських фільмів», — констатує міністр.

За словами Ганни Чміль, «Богдан–Зиновій Хмельницький» буде дубльовано російською для показу в Росії. Прокатом фільму займається компанія «Геміні» (представник студії 20th Century Fox). Спочатку кінотеатри відмовлялися показувати «Хмельницького». Ситуація змінилася, коли почалася рекламна кампанія, фільм підтримало Міністерство культури і туризму, 2008 рік оголосили 360–ою річницею національно–визвольної війни. З 15 травня «Богдан–Зиновій Хмельницький» йтиме у кінотеатрах України.