Україна з iншим язиком

Для тих, хто ревно захищає право російської мови стати в Україні другою офіційною, буде дуже корисним ознайомитися з даними аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2011 році». Його сьогодні — з нагоди Дня української писемності та мови — презентує в Києві рух «Простір свободи», чиї волонтери за підтримки інтернет–видання «Тексти» працювали над дослідженням.

Як зазначають організатори проекту, з важливих сфер суспільного життя українська мова сьогодні домінує лише в середній освіті, кінопрокаті та офіційному діловодстві. Натомість у радіо– й телеефірі, сфері послуг, на ринку преси та книг панує переважно російська. І це, зауважують автори дослідження, — потужні чинники русифікації. Адже телебачення, радіо, ринок преси і книгодрукування, та й зрештою наше повсякденне життя (магазини, транспорт тощо), практично не дає нам вибору: там панує здебільшого російська.

Вдумайтеся лишень: російською мовою в Україні видається 2/3 сумарного тиражу газет і 9/10 — журналів. Понад 87% книжок на полицях наших книгарень — також російськомовні (переважна їх частина — імпорт iз Росії). Під час моніторингу прайм–тайму восьми найрейтинговіших телеканалів, проведеного волонтерами «Простору свободи» у жовтні цього року, лише 22% часу ефіру отримали програми та фільми українською мовою. 47% часу займали російськомовні програми, 31% — двомовні.

Ситуація на радіо — ще гірша. За підсумками моніторингу прайм–тайму шести провідних радіостанцій, пісні українською мовою становили менше 5% від загальної кількості пісень, що лунали в ефірі! А парламент ще бере й скасовує ефірні квоти на українську музику — мабуть, щоб і ті жалюгідні 5 відсотків з ефіру зникли.

У сфері послуг російська узагалі почувається, мов у себе вдома. Дослідники промоніторили заклади харчування та транспорт у 29 найбільших містах України (зокрема всі обласні центри). Найбільшої дискримінації українська мова зазнає в Макіївці, Луганську, Сімферополі, Севастополі, Одесі та Запоріжжі. Із 290 закладів харчування, розташованих у центрі великих міст, лише в 53% вивіска написана українською мовою, у 46% є меню українською, і лише в 34% працівники відповідають українською мовою україномовним клієнтам (ще у 8% працівники перейшли на українську мову пiд час розмови). А почути українською відповідь у довідкових бюро можна лише у двох із восьми найбільших аеропортів, на 48% залізничних вокзалів і на 59% автовокзалів.

У цій бочці дьогтю дослідники знайшли і кілька ложок меду. Наприклад, 69% фільмів у легальному кінопрокаті дубльовані або озвучені українською, решта — 31% — має українські субтитри. А 82% школярів навчаються українською (правда, у Криму таких дітей лише 8%).

Як змінюватиметься мовна ситуація в Україні, автори проекту планують відслідковувати й надалі. Такі огляди, повідомив «УМ» один iз керiвникiв «Простору свободи» Тарас Шамайда, вони хочуть проводити щорічно.

АКЦІЯ

Усі — на диктант!

Сьогодні, в День української писемності та мови, о 13 годині 30 хвилин на першій та третій програмах Українського радіо відбудеться традиційний Всеукраїнський диктант національної єдності.

Цьогоріч його проведе доцент Київського університету імені Б. Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко. Як і зазвичай, диктант складатиметься зі 100–120 слів. Ті, хто напише його без помилок, будуть відзначені призами: грошовими преміями, книжками, компакт–дисками з унікальними записами Українського радіо.

Важлива умова — перевірятимуться лише диктанти, надіслані 9 і 10 листопада (дату відправлення визначатимуть за штемпелем на конверті). Адреса Українського радіо: Київ–1, Хрещатик, 26. Індекс — 01001.

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

Тарас Шамайда,
співкоординатор руху «Простір свободи»,
керівник проекту «Огляд становища української мови»:

— Готуючи це дослідження, ми не очікували, що ситуація, скажімо, на радіостанціях буде аж настільки поганою. І якщо це можливо зараз, коли ще діє закон про квоти на українську продукцію в радіоефірі, то можна уявити, що буде в разі їх скасування! Існує й серйозна проблема з телебаченням: скажімо, законодавство вимагає, що іншомовні програми мають бути озвучені або дубльовані українською, тобто мати звуковий супровід саме державною мовою. Але й без моніторингу будь–яка людина, ввімкнувши телевізор, може переконатися, що цю норму ігнорують, а телекомпанії викручуються із ситуації, наприклад субтитрами. Хоча це — пряме порушення закону. Бо якщо ці субтитри використовують у мультфільмах, то можна говорити про пряму русифікацію дітей. Наш огляд показав, що радіо, телебачення є найбільшими інструментами русифікації в Україні. А от освіта, попри те що профільне міністерство докладає неабияких зусиль для утвердження російської мови, залишається однією із сфер, де домінує українська. І це нас приємно потішило.