«Вночі» з Вакарчуком

06.11.2008
«Вночі» з Вакарчуком

Святослав Вакарчук — уже не депутат, зате знову творець.

Часом уночі людині не спиться. Інколи — з причин приємних, іноді — тривожних. Але безсоння, пов’язане з творчістю, часто має приємні наслідки. Можете спитати Святослава Вакарчука — він знає. Його новий музичний проект так і називається — «Вночі»: більшість з одинадцяти пісень, які ввійшли до нового альбому, написані після заходу сонця. Творчість — ірраціональна, каже фронтмен гурту «Океан Ельзи».

Рок–музиканту Вакарчуку давно хотілося втілити щось особливе. Рок–музика — ясна річ, це святе, але кожен із нас, визнає Вакарчук, для душі слухає щось своє: джаз, класику, народні мелодії. Коли він поділився з колегами–музикантами думкою поєднати різні напрями, стилі, настрої в одному проекті, ті сказали: «Класно!» Щоправда, на наступну зустріч для обговорення деталей із 25 музикантів прийшла половина — з цими людьми, які погодилися розділити задум, музиканти «Океану Ельзи» і працювали майже рік, аби отримати те, «що маємо».

«Жодну з цих пісень, — каже Святослав Вакарчук, — не можна зарахувати до якогось одного стилю. Тут і джаз, і реггі. І моя душа щаслива, що ми, нарешті, змогли презентувати шанувальникам музику, яку довго не могли зіграти. Хоча хотіли».

Роман Шпек, заступник голови правління «Альфа–Банку», який долучився до втілення проекту, пожартував: мовляв, «Вночі» — перший успішний наслідок політичної кризи в українському парламенті. Святослав сам визнає: якби не його рішення скласти депутатські повноваження, навряд чи так швидко вдалося б довести творчий задум до кінця.

Звичного промо на підтримку альбому «Вночі» не буде — ні всеукраїнських турів, ні ранкових телешоу, ні кліпів. Навіть рекорд–лейбл під проект ще невідомий — його створять спеціально для цієї платівки. «Нас не цікавить кількість, нам важлива саме щирість сприйняття», — запевнив Вакарчук перед презентацією проекту в Театрі Франка. Квитків на концерт не продавали: музиканти запросили лише людей, яким це цікаво — друзів, музичних критиків. «Зрештою, ви просто послухайте, — запропонував Вакарчук журналістам. — Можете навіть нічого не писати. Побудьте просто меломанами».

Враження від дегустації нового проекту? Нагадує полотна імпресіоністів: концентрація уяви, смаку, емоцій. Чудова музика і тексти: деякі, як це буває в кожному альбомі «ОЕ», влучають у десятку. «Така, як ти» вражає емоціями, «Не йди» — екзотичною еклектикою інструментів. Музиканти працювали з душею — Олексій Саранчі видавав неймовірні джазові партії на фортепіано, Богдан Гуменюк — на саксофоні, скрипкові імпровізації втілював Кирило Шарапов зі струнного квартету «Колегіум», а особливого смаку концерту додав Національний симфонічний оркестр України, альбомі який долучився до запису однієї композиції.

Новий альбом можна певною мірою назвати «подорожнім». Композиція «Вночі» народилась у Нью–Йорку. Там, у кімнаті готелю на 40–му поверсі, Вакарчука «накрило» натхнення. «У Києві тоді вже був ранок, і це додало якихось особливих відчуттів», — згадує Святослав. А у Швейцарії, на Женевському озері, під час споглядання розкішних краєвидів раптом «прийшла» пісня «Поперед мене гори сині».

«Якщо таку музику крутитимуть на наших ФМ, я буду щасливий», — каже Вакарчук. А джазовий оглядач Олексій Коган поділився враженнями: «Дуже особисті твори. Коли слухав ці композиції, було кілька моментів, коли мені по–справжньому хотілося плакати. Якщо музика допомагає людині вивільнити почуття — ця музика хороша».