Агов, Шекспіре,

01.04.2004

      Уявімо лишень. Ромео і Джульєта не померли. Натомість вони, як і годиться палким коханцям, одружилися, благополучно пережили бурхливу пристрасть, а далі... все як у тривіальному житті. І от Ромео любить тепленьку Лізу, ні, не жінку — грілочку. А Джульєта мріє провести якщо не ніч, то хоча б пару годин із підстаркуватим ченцем Лоренцо. А їхня донька Лукреція — важкий підліток — узагалі закохалася у пана Шекспіра, і він теж від неї втратив голову. І всі ці неподобства (британський геній може в домовині перевернутися) — на сцені Молодіжного театру в Чернігові в новій прем'єрі «Агов, Джульєто!», що відбулася у переддень Дня театру.

      Автор п'єси — ізраїльский драматург Ефраїм Кішон, лауреат Національної літературної премії Ізраїлю. Ставиться «Агов, Джульєто!» на сцені вперше, так що як не крути, а своєрідна світова прем'єра. У спектаклі дуже багато гумору, пісень і танців, і не абияких — з одеським акцентом. Адже переклад п'єси з івриту здійснив відомий гуморист Мар'ян Бєлєнький, автор популярного монологу тьоті Соні, котрий виконує Клара Новікова.

      Цікава історія появи цього спектаклю. Директор і художній керівник Молодіжного театру Геннадій Касьянов знайшов текст п'єси в перекладі Бєлєнького під час мандрівок по інтернету. Зв'язався з автором, який мешкає у Швейцарії,  і вирішив поставити її на сцені свого театру.

      А що? Хіба весь світ не театр? Чи може, хтось визначив між ними межу? Тож нічого дивного, коли акторка, заслужена артистка України Любов Веселова, спробувала себе у ролях Джульєти, її доньки Лукреції і навіть няньки-годувальниці. А актор Роман Покровський, у свою чергу, і Ромео, і ченець Лоренцо. Отже, все змішалося — життя і театр. Та так, що бідному Вільяму Шекспіру довелося прибути з царства тіней. Отож Ромео і Джульєта знову помирають, як і належить у шекспірівській трагедії. Але прокидаються від «трунку» Актори. Адже завтра знову — Вистава.