Добрі наміри заслуговують на схвалення. Проте... Добрі утопічні наміри не заслуговують навіть згадки. Тож, коли Кучма вкупі з Мін'юстом обіцяє компенсувати громадянам шкоду, заподіяну злочином, стає трохи сумно... По-перше, злочинів в Україні трапляється стільки, що жодний державний бюджет не витримає їх матеріального відшкодування. По-друге, уже зараз можна уявити собі, якою буде бюрократична тяганина, викликана доведенням того, що вас, шановні «особи, що постраждали від злочинів», насправді пограбували (або, боронь Боже, згвалтували чи намагалася вбити). По-третє, цікаво, де планує взяти гроші на нову статтю витрат міністр юстиції пан Лавринович, який сам неодноразово перераховував усі «дірки» у фінансуванні, скажімо, системи судочинства чи системи підпорядкованих Мін'юсту державних виконавців? Волюнтаризм, як сказав би герой «Кавказької полонянки»...
Проте наш добрий Президент накидав такий собі проект Указу «Про Концепцію забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, що постраждали від злочинів». «Концептуаліст»-Кучма цим указом обіцяє визначити державну політику у сфері надання допомоги потерпілим, а Олександр Лавринович тим часом наводить статистику, згідно з якою протягом лише минулого року в Україні від злочинів постраждали 352 тисячі осіб. Останні, до речі, оцінюють завдані їм збитки на суму до 100 мільйонів гривень. І хоча, додає міністр, у цивілізованих країнах вже йде відшкодування грошей жертвам насильницьких злочинів, Україна, що також долучилася до Декларації основних принципів правосуддя, у цьому питанні й досі тупцює на місці. Тобто, іншими словами, нікому жодної копійки не відшкодовує.
Тож ініціатори нововведення (Президент плюс Мін'юст) пропонують поступово, у два етапи, запровадити практику закладення у державний бюджет України обсягів відповідних цільових призначень. Перші два роки (з 2004 по 2006) ними заплановано вивчення «світового досвіду з питань захисту прав та інтересів потерпілих», а після 2006-го — розподілення державної копійчини на всіх принижених та ображених. Хотілось би швидше дізнатися, у скільки гривень держава оцінить той чи інший злочин? Приміром, хуліганство, пограбування, збройний напад тощо? З огляду на шестизначну цифру потерпілих за 2003 рік, думається, грошова «сатисфакція» буде доволі «блідою». А втім, поживемо — побачимо.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
