Наталя Кононенко: Медалі вішаю на кота

Наталя Кононенко: Медалі вішаю на кота

Із 2005 року Національний олімпійський комітет України започаткував традицію, за якою експертна рада регулярно визначає найкращого спортсмена місяця. Минулого тижня у конференц–залі Міністерства молоді та спорту відбулося вшанування травневого лауреата. Овації та відзнаки отримала спортивна гімнастка Наталя Кононенко. Її бронзова медаль за вправи на брусах виявилася єдиною для України на чемпіонаті Європи, що відбувся в англійському Бірмінгемі. У свої 15 років Наталя стала наймолодшою спортсменкою, якій випала честь отримати «місячне» визнання. Разом із вітаннями гімнастка дістала й посвідчення майстра спорту міжнародного класу з рук президента НОК Сергія Бубки.

Скориставшись нагодою, кореспондент «УМ» розпитав усміхнену життєрадісну дівчинку про її спортивну кар’єру, захоплення та погляди на життя. >>

Катастрофа 1941–го

Чому Країна Рад, яка упродовж свого існування готувалася до війни, виявилася такою безпорадною і не підготовленою до неї? На кому лежить відповідальність за мільйони загиблих людей? Відповіді на ці питання відомий у світі фахівець із питань історичної пам’яті доктор Владислав Гриневич упродовж десятиліть намагався віднайти не лише як історик. Його дід загинув при обороні Києва у так званому Київському котлі і досі, згідно з радянською офіційною термінологією, вважається «зниклим безвісти». Пан Владислав пригадує, як його бабуся роками раз по раз вдивлялася у вікно і на запитання, кого виглядає, відповідала: «Чоловіка, Андрія Івановича, може, він повернеться...»

До кінця 1980–х в Україні існувало два потоки суспільної пам’яті: офіційний, «героїко–романтичний» і народний, скорботний. Потім на два десятиліття історики отримали свободу дослідити доти не доступні теми, які ще зберігали в пам’яті очевидці. За останні п’ять років, у час президентства Віктора Ющенка, більшість архівів справді стали відкритими, дослідження активізувалися. Нині ж українські історики знову відчули на собі важку руку «керівної і спрямовуючої». Історію, як і колись, намагаються підмінити пропагандою. Ця пропаганда є старою за змістом і новою за формою. >>

Володимир Огризко: Після зигзагів Януковича рух до НАТО буде відновлено

Учора Верховна Рада мала розглядати закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Проект був унесений до порядку денного засідання, але на момент здачі цього номера «УМ» до друку депутати ще не приступили до його розгляду. Втім, було ясно, що проект, який передбачає відмову від вступу України до НАТО, буде схвалений парламентом, де «регіональна» коаліція має переконливу більшість.

Колишній міністр закордонних справ, а в останній період президентства Віктора Ющенка — заступник секретаря РНБО Володимир Огризко стверджує, що така ініціатива нової влади об’єктивно не відповідає цивілізаційним орієнтирам та політичним цінностям України. На думку Огризка, євроатлантичний курс може бути відновлений після зміни політичних еліт. Під час інтерв’ю Володимир Станіславович кілька разів повертався до думки, що на цьому етапі свою активність мусить проявляти громадянське суспільство.

Сам же Огризко розглядає можливість приєднатися до однієї з націонал–демократичних партій. Але спершу він хоче пересвідчитись, чи партія здатна реформуватися, тому не поспішає анонсувати свій політичний вибір громадськості. >>

Похмілля Хеловіну

Попри важливість заявлених для розгляду у ВР законопроектів — про місцеві вибори–2010, їх дату та систему проведення, про основи внутрішньої і зовнішньої політики — ці теми нардепи залишили «на десерт». Рішення про проведення виборів до місцевих органів влади 31 жовтня — якраз на Хеловін — парламент ухвалив на початку вечірнього засідання («за» — 247, майже всуціль коаліціянти). >>

Маніпуляція без кордонів

Міжнародна організація із захисту журналістів «Репортери без кордонів» заявила про те, що не відправляла свого представника в Україну й не уповноважувала його давати оцінку ситуації зі свободою слова в нашій державі. Про це йдеться у заяві Ельзи Відаль, керівника європейського відділу «Репортерів», оприлюдненій після київської прес–конференції заступника голови адміністрації Президента Ганни Герман і експерта «РБК» Жана Мартана. >>

Усі дороги — на Ірпінь?

Розмови про перенесення «столиці» області з Києва до якогось із міст–супутників ведуться вже давно. Але тепер справа може зрушити з місця й на ділі. Днями народний депутат від Партії регіонів Петро Мельник зареєстрував у Верховній Раді проект постанови за №6594, в якому, зокрема, пропонує об’єднати п’ять населених пунктів Приірпіння, що під Києвом, у місто Ірпінь та надати йому статусу адміністративного центру області. Крім цього, іншому місту–супутнику Києва — Вишневому — пропонується надати статус адміністративного центру Києво–Святошинського району. >>

Янукович у ролі дилера

Вельми шокуючою для керівників правоохоронних органів та окремих відомств видалася вчорашня нарада щодо протидії злочинності та посилення боротьби з наркоманією під головуванням Президента. Глава держави несподівано виклав на стіл перед силовиками папку зі зразками марихуани, кокаїну та окремих сильнодіючих засобів, які відпускають лише за рецептом. І повідомив, що все це на його прохання без проблем придбали співробітники президентської адміністрації через мережу інтернет. >>

«Народний» Шухевич

Напередодні 69–річчя відновлення Української державності при вході на територію одного з одеських парків, поряд із ринком «Північний», патріотично налаштована громадськість встановила табличку «Парк ім. Романа Шухевича». Рішення про це ухвалили 28 червня на зборах одеської «Народної ініціативи». >>

Українське м’ясо на російських зубах

П’ятирічна «кома» українських виробників тваринницької продукції, які свого часу в одну мить позбулися найбільшого ринку збуту, добігає кінця. З першого липня цього року Росія скасовує обмеження для українського експорту м’ясної продукції. Але, за словами голови «Россільгоспнагляду» Сергія Данкверта «тільки атестовані російською службою підприємства, які виконуватимуть умови російської сторони, зможуть експортувати як сиру, так і готову продукцію на територію Російської Федерації». >>

Плюс п’ятнадцять, мінус один

Росія може замовити українським заводам 15 військових кораблів для свого Чорноморського флоту. Про це заявила російська сторона під час засідання комітету з безпеки українсько–російської міждержавної комісії, повідомило близьке до переговорів джерело. За його словами, українська сторона наразі вивчає пропозиції російських колег щодо співпраці в рамках програми оновлення ЧФ РФ. Зокрема Україна підтвердила готовність ремонтувати російські кораблі й утилізувати застарілу техніку та інфраструктуру ЧФ Росії в Криму, передає «ТСН». Нагадаємо, за словами головкома ВМФ Росії адмірала Володимира Висоцького, саме 15–ма новими кораблями планують поповнити ЧФ до 2020 року. >>

Убірію посадили «на підписку»

Увечері 30 червня слідчий зажадав у заступника мера міста Вахтанга Убірії підписку про невиїзд, оскільки Приморський райсуд міста відмовився задовольнити його подання про необхідність утримання тяжкохворого Убірії у слідчому ізоляторі облуправління міліції. Як поінформував «УМ» адвокат віце–мера, відстороненого на період слідства від виконання службових обов’язків, слідчий прибув о 22.55 до палати інтенсивної терапії Одеської міськ­лікарні №3 — «беркутівців» вивели з лікувальної установи». За словами Сергія Маковецького, «пан Убірія не намагався ховатися від слідства, приховувати йому нема чого, оскільки вини він за собою не відчуває. Найголовніше зараз —стабілізувати стан здоров’я, який, на жаль, як і раніше, стабільно тяжкий». >>

Брати–5

Українці у США потрапили в дуже неприємну історію. Американський Департамент юстиції повідомляє, що п’ятеро обвинувачених — брати Омелян, Степан, Михайло, Ярослав та Дмитро Боцвинюки — перевозили до США переважно молодих українських дівчат, обіцяючи їм заробіток 500 доларів на місяць і забезпечення житлом та харчуванням. Насправді ж нелегальні мігранти жили по кілька людей у кімнаті, спали на брудних матрацах на підлозі й працювали майже безплатно по 16 годин прибиральниками у приватних помешканнях та великих торговельних мережах (за даними слідства, Боцвинюки організували у штаті Пенсильванія фірму з прибирання). За період із 2000 по 2007 роки брати нелегально перевезли з України до США близько 30 осіб. Коли комусь вдавалося втікати, підозрювані залякували сім’ї жертв: мовляв, найманці винні від 10 до 50 тисяч доларів і мають відпрацювати. >>

Козацький бум у Гречаному

Відома приказка про трьох українців, серед яких неодмінно виявиться два гетьмани, на думку спала невипадково. За великим рахунком, у Гречаному, доволі скромному селі на Петриківщині, помережаному покинутими напризволяще садибами, серед яких не рідкість — древні хати зі скособоченими солом’яними стріхами, саме так і сталося... >>

Підсадний мер

У столиці — революційні зміни: за київським мером Леонідом Черновецьким «регіонали» призначили «наглядача» Олександра Попова. Віднедавна міністр житлово­комунального господарства оселився в колишньому кабінеті Олександра Омельченка й обіймає посаду першого заступника голови КМДА. Уже й перші кадрові рішення є: цілу бригаду заступників Черновецького відправлено у вільне плавання. Експерти переконують: відтепер саме Олександр Попов виконуватиме обов’язки міського голови. А Леонід Черновецький перетвориться на «британську королеву», який «царствує, але не править». Так, Партія регіонів починає наступ на столицю, де має низький рейтинг, і передвиборчу кампанію: із Попова «регіонали» мріють виплекати повноцінного кандидата на виборах мера. Часу в Олександра Попова на це чимало, адже місцеві вибори в Києві, швидше за все, відбудуться не раніше, ніж через два роки. >>

«Смайлик» із Майлі

Голлівудські кінематографісти люблять користуватися чужими ідеями. І справді, навіщо вигадувати нові сюжети, які ще не відомо, чи сподобаються глядачам, якщо є добре перевірені часом старі фільми або просто успішні закордонні? Тому на «фабриці мрій» процвітає плагіат, який тамтешні продюсери називають толерантним словом «рімейки». Одним із наступних таких проектів стане фільм LOL — американська переробка однойменної французької комедії. >>

ПРИКОЛИ

Оголошення. «Лікування по фотографії. Тим, хто надішле інтимні фото, — знижки». >>

Операція «К»

Одна моя знайома працює на приватному пост–продакшені, який знімає різні рекламні ролики для України та Європи. На мій подив, як тільки закінчувався знімальний період, дівчину відправляли у відрядження до Москви або Праги з валізами, набитими бобінами плівки. «У нас дешевше знімати, ніж в Європі, але проявляти відзнятий матеріал немає де», — пояснила знайома. Коли я їй почала розповідати про Національний центр Довженка, який надає такі послуги, вона тільки розсміялася: «Подивись на це підприємство з боку не патріотки, а бізнесмена, який має сучасний пост–продакшен? Машини Довженка у музей треба відправляти. Замовники останнім із могікан не довіряють».

Починаючи з минулого року, у Національному центрі Довженка поволі відбуваються зрушення. Завезли нове обладнання Easyplex, яке замовили у французькій компанії «СТМ Дебрі». До вересня його мають запустити. Тож восени моя знайома з плівкою мала б уже замість Москви їхати на Голосіївську площу. Аж тут трудовий колектив Національного центру Довженка збунтувався. З’ясувалося, що Міністр культури і туризму України Михайло Кулиняк підписав наказ про те, щоб реорганізувати Національний центр Довженка. Фільмофонд перенести на кіностудію Довженка на проспект Перемоги, 44 і зберегти за ним назву «Національний центр Довженка». Відповідно державне підприємство на вулиці Васильківській, 1, яке підпорядковується Мінкульту, перейменувати на «Кінолабораторію». Реорганізація має завершитися до 3 листопада 2010 року. Серед трудового колективу почалася паніка. Що буде, якщо у них Національного центру не буде. Приватизують? Закриють? Звільнять із роботи? Екс–керівник Держкіно Ганна Чміль, яка місяць тому прийшла на місце генерального директора Національного центру Довженка і за сумісництвом очолює комісію з його реорганізації, каже, що далі так працювати не можна: «Так як воно існувало, існувати не буде!». >>

Місто-привид із військової фортеці

Від найкрасивішого польського палацу ХІХ століття нині залишилися тільки дві вежі, а від самого міста — хіба що назва, яку також уже не всі пам’ятають. Туристів же місцина манить не лише давньою історією і навіть не мальовничими руїнами, а й найвищим рівнинним водоспадом України. >>

Королівська зміна

Із 1995 року на відкритому чемпіонаті Великої Британії до чоловічих півфіналів ніяк не можуть пробитися четверо сіяних під найвищими номерами. Здавалося, цього разу «пазл» нарешті складеться, але ж ні — забракло самого «трав’яного короля». За сім останніх років легендарний Роже Федерер шість разів перемагав на Уїмблдоні, а одного разу поступився у вирішальному двобої Рафаелю Надалю. А до півфінальної стадії швейцарець доходив на 23 поспіль турнірах «Великого шолома» — аж до цієї весни. Але після вильоту у чвертьфіналі «Ролан Гарроса–2010» сталася невдача і в Лондоні. Цього разу кривдником Федерера виявився 24–річний чех Томаш Бердих (12–й номер посіву). >>

На Казань — із голими руками

Спеціально для 33–го чемпіонату Європи зі стендової стрільби керівництво Республіки Татарстан спорудило в Казані сучасний стрілецький комплекс «Свіяга» — з минулої суботи там змагаються провідні стендовики Старого Світу. За словами міністра спорту Татарстану Рафіса Бурганова, турнір такого рангу вимагає високого рівня організації, а технічні питання — особливої уваги. Проте, як розповіла «УМ» старший тренер національної збірної України Катерина Кузьма–Іванова, спортсмени не повністю задоволені стрільбищем. «Під час вітру піднімається стовп піску, який часом заважає вести прицільну стрільбу», — каже Катерина Дмитрівна. >>

До нас їде Клінтон

Сьогодні в аеропорту «Бориспіль» зустрічали почесну гостю: із коротким візитом до Києва прибула колишня перша леді США, а нині держсекретар Хілларі Клінтон. І хоча дружина екс–президента Білла Клінтона так і не відсвяткує День незалежності США в Україні (як раніше повідомляло наше МЗС), ваги її візиту це не применшує. Хоча щодо того, наскільки взагалі великою є ця вага з точки зору наслідків приїзду пані держсекретаря, в експертів є сумніви. Сам факт першого візиту такого високопоставленого представника Вашингтона після зміни влади в Києві — це вже подія. Особливо якщо врахувати, що відбувається вона на тлі, з одного боку, впевненого дрейфу України в бік Росії, а з іншого — «перезавантаження» відносин Вашингтона з Москвою. Проте чимало політичних оглядачів як в Україні, так і у США сумніваються в тому, що від цих відвідин варто чекати якихось суттєвих результатів. >>

Перемога з ляпасом

Лише з третьої спроби Федеральним зборам ФРН у середу таки вдалося обрати нового президента країни. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, засідання в Рейхстазі тривало до пізнього вечора. Переможцем очікувано став висуванець правлячої коаліції Крістіан Вульф, який, зрештою, заручився підтримкою 625 депутатів. За його суперника, 70–річного пастора та правозахисника Йоахіма Гаука, проголосували 494 депутати Федеральних зборів від опозиційних партій, передусім соціал–демократів та «зелених». >>