Японське цунамі з «чорнобильським» присмаком

15.03.2011
Японське цунамі з «чорнобильським» присмаком

Мешканці прибережних районів, чиї будинки зруйнувало цунамі, змушені ночувати в тимчасових таборах і на вулицях. (Фото Рейтер.)

У Японії триває найбільша рятувальна акція з часів Другої світової війни та атомних бомбардувань Хіросіми і Нагасакі. Минулої п’ятниці близько 15–ї години за місцевим часом у країні стався найпотужніший за 140 років (відколи ведуться сейсмічні спостереження) землетрус. Сила поштовхів сягала 8,9 бала за шкалою Ріхтера, що навіть призвело до зміщення земної осі на 20 см. Гіпоцентр (центральна точка вогнища землетрусу) був на глибині 25 кілометрів неподалік узбережжя префектури Міягі на острові Хонсю, де розташована і японська столиця Токіо. Вторинні поштовхи магнітудою від п’яти до семи балів не вщухають практично на всій території країни й досі, але порівняно з п’ятничним ударом вони видаються японцям просто дрібницею. До того ж ця «хитавиця» не викликає цунамі — а саме це стихійне лихо після найпотужнішого поштовху завдало ледве не найбільшої шкоди.

Проміжок від землетрусу до утворення цунамі на островах Японського архіпелагу дуже невеликий — менше десяти хвилин. Навіть найкращі рятувальні служби не встигають за такий короткий час евакуювати всіх людей із зони затоплення. Стіна води десять метрів заввишки налетіла на берег зі швидкістю кількасот кілометрів за годину, змітаючи все на своєму шляху. Коли вода спала, пейзаж на відстані від трьох до 10 кілометрів углиб суші на північному сході країни нагадував результат масованих бомбардувань.

Море повертає загиблих

Станом на вчора офіційна кількість жертв та зниклих безвісти сягнула 5 тисяч осіб. Лише впродовж вихідних море викинуло на берег дві тисячі тіл, віднесених цунамі. Хоча не виключено, що після розбирання всіх завалів та розгрібання мулу кількість жертв може значно збільшитися. У місті Сендай, столиці префектури Міягі, рятувальники не можуть дістатися до кількох сотень людей, які опинилися під гігантськими завалами. У місті Мінамісанріку зниклими безвісти вважають 10 тисяч осіб — більше половини всіх його мешканців. Також невідома досi доля майже 2500 туристів, які перебували в зоні землетрусу. Українців серед них нібито немає — принаймні наше МЗС даних про загиблих у Японії співвітчизників не має.

Влада відселила майже 450 тисяч мешканців із Міягі та п’яти інших постраждалих префектур на півночі Японії в тимчасові табори, організовані у школах та інших громадських будівлях. Уже зараз у зруйнованих регіонах відчувається брак питної води, харчів та пального.

Про свою готовність допомогти знищеній стихією країні заявили вже понад 70 країн світу. Серед них і Україна — з нашого боку йдеться передусім про послуги фахівців iз питань атомної енергетики, які після чорнобильської трагедії мають великий досвід у подоланні наслідків радіоактивного забруднення територій. Адже, крім природної катастрофи, Японії загрожує також техногенна.

20–кілометрова зона відселення

Землетрус не минув без наслідків для атомної електростанції «Фукусіма–1», де ситуація залишається дуже серйозною. Прем’єр–міністр Кан запевнив, що влада робить усе можливе, аби уникнути великої ядерної катастрофи. Учора на АЕС стався другий вибух водню, цього разу на третьому енергоблоці. Попередній пролунав на першому енергоблоці минулої суботи — також внаслідок несправності системи охолодження. Попри те, що було зруйновано стіну й дах першого енергоблоку, представники японського уряду запевняють, що сам реактор не зазнав пошкоджень і загрози підвищення рівня радіації немає. Тим часом надходять повідомлення про відмову системи охолодження й на другому енергоблоці цієї АЕС, що може стати причиною чергового вибуху, повідомляє «Рейтер».

Загалом на АЕС «Фукусіма–1», розташованій за 250 кілометрів на північ від Токіо, шість ядерних реакторів. Із міркувань безпеки влада евакуювала з 20–кілометрової зони навколо станції всіх мешканців — загалом 170 тисяч осіб. Утім експерти з ядерної безпеки стверджують, що повторення чорнобильського сценарію не станеться, адже японські АЕС збудовані за значно вищими стандартами безпеки, ніж радянські. Хоча поблизу радіостанції зафіксовано рівень опромінення, що у вісім разів перевищує допустимі 500 мкЗв (мікрозівертів). Вважається, що більш–менш безпечною для людського організму дозою опромінення є 1000 мкЗв на годину.

Після того, як над авіаносцем збройних сил США «Рональд Рейган» пройшла радіоактивна хмара й кілька членів екіпажу отримали радіоактивне опромінення, американський флот відходить від Фукусіми. Тим часом учора надійшло повідомлення про зупинку реактора на АЕС «Токай–2», що в префектурі Ібракі.

«Тойоти» й «Хонди» подорожчають?

Землетрус, цунамі та порушення ядерної безпеки завдали нищівного удару по японській економіці — третій за розмірами у світі. На тлі всіх цих лих японський фондовий ринок, розпочавши роботу після вихідних, учора втратив у середньому п’ять відсотків вартості. Особливо впали в ціні акції японських автомобільних компаній, конвеєри яких зупинилися через порушення графіку постачання комплектуючих. Падіння індексів зафіксовано й на інших біржах Азії, Європи та США.

Окрім того, японська катастрофа спричинила падіння цін на енергоносії. Банк Японії вчора здійснив найбільшу у своїй історії фінансову операцію: скерував на внутрішні ринки гігантську суму в сім трильйонів єн (85,5 млрд. доларів) для підтримки національної валюти. І це лише перший транш, бо загалом на підтримку економіки після катастрофи буде виділено 15 трильйонів єн.

 

НА ВЛАСНІ ОЧІ

Ірина Дубинка,
докторантка Токійського університету:

— Землетрус почався з кількох відносно слабких поштовхів. Для Токіо це звична річ, коли живеш тут тривалий час, то звикаєш і перестаєш надавати їм особливої уваги. Для японців постійно проводять інструктаж, як поводитися в таких випадках — майже всі мають запас їжі на чорний день, знають, що при поштовхах треба відкривати вікна–двері тощо. І преса теж про це постійно нагадує.

На початку землетрусу я була в приймальні стоматологічної клініки, на четвертому поверсі невеликої будівлі. Коли поштовхи почали посилюватися, медсестри попросили пацієнтів вийти в коридор, а самі весь час тримали двері, аби вони не зачинилися. Це один із перших заходів при землетрусах — щоб можна було вибратися назовні, навіть якщо будівля перекоситься.

Коли перша серія поштовхів закінчилася, всіх пацієнтів вивели на вулицю через зовнішні запасні сходи. Ліфти, звісно, не працювали. Особливої паніки не було — японці знають, що панікувати в такій ситуації — остання справа. Найгіршим було те, що перестав працювати мобільний зв’язок і не було можливості зв’язатися з рідними в Україні, які, здавалося, хвилювалися значно більше, ніж ми в Японії.

Також перестали ходити електрички та метро. Люди, які їздять на роботу далеко від дому, — або поверталися додому пішки (в мого знайомого на це пішло 4 години), або, вишикувавшись біля турнікетів при вході в метро, чекали на відновлення його роботи.

Зараз ситуація більш–менш стабільна. Єдине, що в магазинах майже порожні прилавки. Не знаю, чи виправданий такий ажіотаж. Швидше за все, японці, які звичні до переповнених прилавків, панікують від вигляду порожніх і починають скуповувати продукти. У зв’язку з аваріями на АЕС у Фукусімі в багатьох магазинах світло увімкнено тільки на половину потужності, через регулярні відключення електроенергії були проблеми з громадським транспортом.

Чи збираюся я повертатися після землетрусу додому? В Токіо для цього немає жодних підстав. Відключення електроенергії на три години в день для людини, що жила в Україні в 1990–х роках, — це зовсім не надзвичайна ситуація...

 

Ольга Балинська,
студентка, Осака:

— У нашому регіоні спокійно – це кілометрів за 700 на захід від основних подій. Місцеве телебачення намагається максимально об’єктивно подавати інформацію, щоб не викликати даремної паніки: поки не переконаються в чомусь точно, уникають чітких і прямих заяв. Хоча у випадку з атомними станціями, звичайно, це ще більше насторожує. Ми ж уже через таке проходили... Знайомий журналіст, який на місці, біля АЕС, збирає матеріал, пише, що поблизу станції лічильник зашкалює і що це радіація вища, ніж зараз поблизу Чорнобильської. Трохи страшнувато, звісно, але поки що тримаємося і намагаємося не панікувати.

 

Тимур Сандрович,
перекладач із японської, студент Кіотського університету:

— Я сиджу в холодній кімнаті і в темряві, економлю електроенергію, яку зараз надсилають туди, де вона потрібніша. У Кіото поштовхів майже не відчувалося, в сусідній Осаці було три бали. Трохи труснуло навіть південний острів Кюсю, до якого від епіцентру — більше 1000 км.

Японський телеканал NHK учора пояснював природу землетрусу і труднощі у подоланні його наслідків. Цього разу лихо сталося через те, що тихоокеанська плита земної кори зрушилася і ковзнула під материкову, тобто ту, на якій розташована Японія. Відповідно, плита материкова значно піднялася, що й спричинило хвилю цунамі шаленої сили і висоти. У префектурі Івате в якомусь містечку для захисту від цунамі зведена стіна висотою 10 метрів — на жаль, цього разу вона не стала для хвилі перешкодою. Спеціалісти, запрошені у студію, сказали, що сучасна наука просто не могла передбачити такий механізм землетрусу і аж такі його руйнівні наслідки.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>