Гроші без правил

31.03.2011

На вітчизняному ринку електронних грошей досі немає закону, який би регламентував його діяльність, натомість багато підкилимної боротьби. Боротися є за що. За неофіційними даними, обсяг ринку становить від 1,6 до 2 млрд. гривень у рік. Причому приростає він доволі швидко: щороку збільшується на 20—30 відсотків. Подібна ситуація спостерігається, до речі, у всіх країнах СНД, а в Росії обсяги електронних грошей перевищують операції за платіжними картками і майже підбираються до святая святих — готівки. До речі, у РФ електронними грішми оплачують уже не тільки товари та послуги, а й податки і штрафи.

Наша держава намагається контролювати процес — або робить вигляд, що намагається. Таким чином, офіційно — маючи дозвiл Нацбанку — у нас працюють тільки дві системи: MoneXy, що належить банку «Контракт», та «Максі», емітентом якої є «Ві Ей Бі Банк». Чому саме так і чому обрано саме цих — питання риторичне. Утiм навіть без статистики зрозуміло: користуються послугами цих систем зовсім не багато українців. Застосовуючи метод виключення, побачимо, що разом MoneXy та «Максі» не контролюють навіть 20 відсотків ринку. А поставивши у ряд інші маловідомі системи, зрозуміємо: «офіційники» займають ну дуже незначний відсоток усіх електронних переказів.

Натомість лідер — система «ВебМані», яка нині беззаперечно домінує на ринку і займає до 80 його відсотків, — нині старанно відбиває атаки фіскалів. У середині січня НБУ офіційно повідомив, що «ВебМані» працює без узгодження з регулятором. Тобто, поза законом. Утiм очікуваної реакції — відтоку клієнтів — не сталося. Подібна заява жодним чином не вплинула на стан речей і, головне, на попит клієнтів: свій сегмент ринку система втримала.

Утiм ситуація стабільного попиту, ринку, що розвивається і відсутності чітких правил гри, підштовхує інших гравців докласти зусилля, аби посунути «ВебМані» з теплого місця. Щоправда, «пробити» структури Нацбанку, окрім двох систем–щасливців, не наважується більше ніхто. Але ніхто й не полишає ідею якимось чином зайняти цей ринок: принаймні до утвердження закону й нинішнього статусу–кво. Показовий приклад — російська компанія «Яндекс.Дєньгі», яка до останнього стверджувала, що не планує розвивати свій бізнес в Україні та всіляко відхрещувалася від намірів створювати дочірнє підприємство у нашій державі. Залишившись вірними своєму слову, днями у компанії публічно оголосили про метод, як поборотися за наш ринок. «Ми давно із заздрістю дивилися на Україну з протилежного боку високого паркану. І нарешті отримали змогу увійти сюди», — сказала на прес–конференції директор компанії «Яндекс.Дєньгі» Євгенія Завалишина.

— Так, «Дєньгі» завдяки лібералізації російського законодавства скасували умову для користувачів свого сервісу — бути лише громадянами Російської Федерації. Поповнювати свій віртуальний рахунок можна у банках, які підтримують системи грошових переказів «Контакт» та «Анелік», а розплачуватися скрізь, де приймають ці віртуальні гроші: до 15 тисяч рублів — неідентифікованим користувачам і 300 тисяч — ідентифікованим. Утiм валюта сервісу — російський рубль. Тож, малоймовірно, що «Яндекс.Дєньгі», принаймні найближчим часом, можуть стати потужним конкурентом в Україні іншим, не закордонним платіжним системам. Адже платити з гривні у гривні, двічі конвертуючи кошти — у рублі й назад, навіть за суперлояльним курсом — зовсiм не оптимальний варіант. Натомість, контролювати потік грошей у віртуальному напрямi: тобто платити за послуги соціальних мереж, ігри, товари інтернет–магазинів, а також узяти на себе частини платежів між Україною та Росією «Дєньгі» зможуть цілком успішно.

Експерти прогнозують, що шляхом дочірньої компанії «Яндексу» можуть піти й інші гравці. А після появи закону про електронні гроші обсяг ринку суттєво збiльшиться, і він певним чином структурується. Хоча найвигіднішу нішу на ньому займуть ті, хто раніше почав.