Жіночна весна

Жіноче свято у Качанівській колонії №54 відбудеться: квітку і набір солодощів тут отримує кожна пані. Вручатимуть їх представники адміністрації під час вранішнього шикування на плацу. Меню цього дня теж буде святковим. Як повідомив «УМ» прес–секретар Харківського обласного управління державного департаменту України з питань виконання покарань Юрій Чумак, спочатку жінок порадують салатом «Мімоза» та солодкими булочками, а ввечері — холодцем. >>

Домогосподарка у штанях

Другокласниця Марійка і третьокласник Сергійко вже третій рік поспіль вітають з 8 Березням свою стареньку і немічну бабусю. Робити їх це навчила перша вчителька. Вони б хотіли привітати ще й свою маму, але відстань між нею і ними страшенно велика, тому обiйняти неньку й подарувати квіти ніяк не можуть. Їхня мама в Італії, на заробітках. Щороку вона обіцяє забрати їх до себе назавжди, але настає довгоочікуване літо... і все залишається, як і раніше: ціле літо Марійка пасе гуси, а Сергійко — козу Бейжу, ще допомагають бабі на городі. У багатьох їхніх однокласників також нема ні мами, ні тата. Всі вони дуже далеко звідси. Андрійків тато — в Португалії, а мама — в Іспанії, тітка Ганна подалась до Франції, бабиної сестри, діти всі також там, вся сусідня вулиця — в Німеччині, а з дальнього присілку люди освоюють Канаду та Америку... >>

Чоловіки — за «Лоліту»

Ідея вшанувати спокусливу деталь жіночого гардероба виникла під час березневого засідання у Чоловічому клубі, що почав функціонувати в обласному центрі. Причому наштовхнула на реалізацію несподіваного задуму не лише весна, а й цілком історична в царині моди обставина. Адже цьогоріч минає пів­століття, як перша у світі жінка вийшла на подіум у міні–спідницi. >>

Співець людського щастя

Колись давно княжна Варвара Рєпніна назвала Шевченка «геніальним горювальником», а його приятель Пантелеймон Куліш додав: Шевченко — «співець людських неправд і своїх гарячих сліз». Так ми сприймаємо поета ще й досі. І мало хто при цьому пам’ятає, що він був також співцем людського щастя. >>

Щоб душа стала світліша

Не знаю, дорогий читачу, що ви згадуєте, коли чуєте слово «школа», а в моїй пам’яті зринає, на жаль, уже далеке дитинство, цікаві чи, навпаки, нудні–пренудні уроки й домашні завдання, друзі й учителі, футбол, усіляке баловство, перше кохання... Зрештою, грецьке слово «схоле», від якого походить наше «школа», крім «навчання», означає ще й «дозвілля». Та, мабуть, найперша моя асоціація — книжки. Я страшенно любив читати й читав усе поспіль, від детективів і пригод до якоїсь перекладної наукової книжки про шпигунську діяльність абвера під час Другої світової війни. Одного разу прочитав навіть посібник iз крою та шиття. Правда, то мене лихий попутав. Я ще малий був. Узяв у матусі троячку й пішов купувати книжки. Подивився на нижніх поличках — нічого цікавого. Коли глядь — високо–високо вгорі стоїть якась здоровенна книженція в картатій обкладинці, а на ній написано ніби як «Кріт та життя». Нічого собі! — думаю. Що то може бути? Кажу: «Тьотю, дайте мені, будь ласка, он оту книжку!». І вже коли книжка опинилась у руках, то я зрозумів, що став жертвою власного верхоглядства. Бо насправді вона називалась «Крій та шиття». Але, як справжній чоловік, визнати свою помилку я не схотів і потяг ту книжку додому... >>

Про що ж насправді пише Краєвський?

Андрій Кокотюха, добрий професіонал детективного жанру, має на книжковому сайті «Буквоїд» персональну рубрику «Кримінальне чтиво», де регулярно освічує читача у принадах і прорахунках своїх колег. Нещодавно він узявся розтлумачити останній роман Марека Краєвського «Числа Харона» (Л.: Урбіно, 2011). >>

«Соломонова Червона зірка»: Україна у дзеркалі

«Соломонова Червона Зірка» (К.: Темпора, 2012) — це величезний, на півтисячі сторінок, колективний есей про всі регіони України. Можна довго розмірковувати над досить дивною назвою книжки, та пояснення суто географічне: село Соломонове — крайня західна точка країни, село Червона Зірка — крайня східна. Поміж ними — 1316 кілометрів і 27 відомих літераторів. >>

Кобзар. Між модерном і класикою

На заклик фонду «Велика родина» взяти участь у Конкурсі кінопроектів, присвяченому 200–річчю Тараса Шевченка, відгукнулося 33 учасники. Після першого туру їх залишилося 29. Троє дійшли до фіналу. Остаточний літературний варіант своєї кіноідеї фіналісти мали надати організаторам за два з половиною місяці. У цей дуже стислий термін не вдалося вкластися політологу Андрію Окарі, хоча саме його твір «Тарас Шевченко. Заклинання Дніпра» був фаворитом Конкурсу після другого туру. Тож за перемогу змагалися два Олександри — Гаврош та Денисенко. Призовий фонд міжнародне журі, співголовами якого були кінознавець Любомир Госейко (Франція) та оператор Юрій Гармаш (Україна), вирішило розділити між обома фіналістами: переможець Олександр Денисенко отримав 120 тисяч гривень, володар другої премії Олександр Гаврош — 80 тисяч гривень. «На адресу оргкомітету конкурсу надійшло багато пропозицій, і не тільки тих, які пов’язані з кіно, — розповіла Голова наглядової ради фонду «Велика родина» Віра Ульянченко. — І надалі Фонд буде відкритий для таких пропозицій, ми готові підтримати ідеї вшанування пам’яті Кобзаря, що стосуються театру, образотворчого мистецтва, музики... Також правління Фонду планує звернутися до Президента України з пропозицією оголосити 2014–й рік Роком Тараса Шевченка». А тим часом Олександр Гаврош та Олександр Денисенко розпочинають новий етап своєї Шевченкіани — обоє мають намір згодом представити готовий фільм за власним сценарієм. Не виключені й телевізійні версії... >>

За сімейними обставинами

  Найгучніша серед картин, представлених у Києві упродовж Тижня італійського кіно, — стрічка одного з найвідоміших сучасних італійських постановників Нанні Моретті Habemus Papam. Відповідно до назви («У нас є Папа» — традиційна формула, що оголошує місту і світові, що вибори нового понтифіка успішно завершилися) фільм присвячений життю за лаштунками Ватикану, стурбованого виборами нового Папи. Століттями встановлений порядок йде шкереберть через небувалий інцидент — обраний Папою кардинал жахається високої місії і відмовляється приступати до своїх обов’язків, і в той час, як він усамiтнюється в молитвах, князі церкви намагаються напоумити героя за допомогою психоаналітика–атеїста. На жаль, Моретті, відомий як майстер камерних психологічних драм, не зумів належним чином реалізувати настільки вдячну тему. Зіткнення психоаналітика і світу церкви зводиться до поверхневих комічних епізодів, персонажами виступають десятки практично безликих святих отців, і навіть головний герой, Папа–мимоволі, з усіма своїми душевними метаннями, виписаний настільки невиразно, що до фінальних титрів глядачеві відомо про нього не більше, ніж на початку фільму. >>

«Комунальні» мрії

Обсяг київського житлового фонду, який уже давно потребує оновлення, за оцінками експертів, коливається від 40 до 60%. Поруч із багатоповерхівками, кількість яких постійно зростає, животіють і будинки, стан яких якщо не аварійний, то вже точно — такий, що без капремонту не обійтися. Нова влада, яка від початку каденції свого головного адепта Януковича позиціонує себе реформаторською, минулого літа збирала форуми для обговорення грядущої житлової реформи. Зрозуміло, обіцянки «покращення» не могли оминути і столицю. >>

Озеленені й обдурені

На місці скандально відомої «троєщинської битви», де влітку мешканці та представники «Київміськбуду» силою вирішували, бути чи не бути торговельному комплексу, знову планують розпочати будівництво. >>

«Найкращі у світі коханки»

За версією міжнародного туристичного журналу «Travelers Digest», київські жінки очолюють список найпрекрасніших на планеті. Видання відзначає, що на відміну від росіянок, які посіли шосте місце, киянки «не такі залякані» і більш освічені — завжди готові поговорити про літературу та філософію. >>

«Маски» з радіостанціями

У місті Сміла невідомі в масках залізли до приміщення закритого акціонерного товариства й щосили побили охоронця. Потім вони зв’язали його, кинули на підлогу, накрили обличчя одягом і почали господарювати. «Болгаркою» нападники розпиляли два сейфи, забрали звідти 20 тисяч гривень і щезли. >>

Папуги для коханої

Чого не зробиш для коханої дівчини? Саме так думав 24–річний закоханий волинянин, коли його дівчина забажала отримати в подарунок канарку. Грошей у парубка не було, тож він вирішив поцупити пташку в зоомагазині міста Ковель. А вже коли потрапив до крамниці через розбите вікно, то вирішив, що його панянка вартує більшого: замість канарки поцупив аж 32 папуги! Водночас ще й прихопив для чогось п’ять акваріумних фільтрів. >>

Стережіться жиголо

Знайомство в iнтернеті коштувало молодій львів’янці занадто дорого. 28–річна жінка завдяки всесвітньому «павутинню» познайомилася з 31–річним киянином. Поспілкувавшись місяць, вона зрозуміла, що в них багато спільного. Зустріч теж не розчарувала. Киянин приїжджав до Львова, але до столиці свою обраницю не кликав. Мовляв, живу з мамою і думаю, що двом найдорожчим для мене жінкам ще не час знайомитися. Варто почекати. >>

Кайфова «швидка»

Співробітники «антинаркотичного» відділу обласної міліції затримали 22–річну фельдшерку «швидкої» однієї з райлікарень, яка фактично суміщала свої службові обов’язки медика з вельми специфічним «хобі»... наркокур’єра. Зрештою, як з’ясувалося пізніше, головним «захопленням» молодиці було вживання тих же таки наркотиків. Прилучилася вона до сумнівної для людини в білому халаті справи більше року тому. >>

Доньку — в оренду

З якого саме віку мешканка Коломиї почала залучати свою нині 18–річну доньку до платної любові, з’ясовує слідство. Встановлено, що вона неодноразово знаходила охочих за гроші переспати з дівчиною. Оплата здійснювалася за твердо встановленим прейскурантом. Періодичні доньчині заробітки заохотили коломиянку до реалізації масштабнішого «проекту». Як стало відомо оперативникам, ця жінка активно взялася за пошуки заможного клієнта, котрий узяв би доньку в тривалу сексуальну оренду. >>

«А хто грає, того знають і дякують люде»

Якщо вас зацікавить кобзарське мистецтво і ви спробуєте пошукати щось на цю тему в тій же «Вікіпедії», то список сучасних кобзарів побачите там зовсім куценький — усього декілька прізвищ. Серед них — ім’я Василя Нечепи, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка. Цей унікальний співак–музикант є нині єдиним представником старосвітської чернігівської кобзарської школи, яку Гнат Хоткевич, загальновизнаний авторитет з історії кобзарства, вважав найдавнішою в Україні. Як у його житті з’явилися кобза та ліра, Василь Нечепа розповів у книжці спогадів «Рід козацький величавий», яка нещодавно вийшла друком. >>

Флот Морєва

Колись черкащанин Володимир Морєв хотів стати моряком, як його дядько. Але доля склалася так, що дитяча мрія не здійснилася. Та наперекір їй Володимир усе одно пов’язаний із морем — завдяки своєму хобі. Більше 20 років поспіль він власноруч будує кораблі й сам водить їх Кременчуцьким водосховищем. Правда, його кораблі — зовсім мініатюрні. >>

Розбите серце

Голлівудська актриса Демі Мур продовжує зализувати рани після свого розлучення з Ештоном Кетчером. За даними американських таблоїдів, вона завершила курс лікуваня в одній із реабілітаційних клінік у штаті Юта. Але показуватися на люди 49–річна Демі не поспішає. «Вона хоче якомога більше бути на самоті й спілкується лише з невеликою групою най­ближчих друзів, — повідомило джерело з оточення актриси. — Тож у Лос–Ан­джелес вона поки що не планує повертатися». >>

Міс мама

У родині американського мільярдера Філіпа Раффіна та української красуні Саші Ніколаєнко велика радість: подружжя вдруге стало батьками. 30–річна Олександра подарувала своєму 76–річному чоловікові дочку. Дівчинку назвали Мален Кей. >>

ПРИКОЛИ

Галкін Пугачовій:
— А чому в нас на задньому сидінні машини Вітас спить?
— Сигналізація зламалася >>

Про велике й мале

Ледь, було, «Компаньйон» відродив інтригу у півфінальному протистоянні чемпіонату України з «Соколом», як уже наступного дня переможець регулярної першості її фактично поховав. На понеділковий двобій на «підмороженій» ковзанці АТЕК столичні команди вийшли за рахунку в серії 2:1 на користь «Сокола». Але цього разу гості не дозволили «Компаньйону» створити сенсацію й одразу взялися до справи. >>

У гонитві за лідером

Люди кажуть, що земля українська багата талантами — і не помиляються. Особливо потужний у нашої країни інтелектуальний потенціал. Офіцій­ного рейтинг–листа «найрозумніших» країн світу хоч і не існує, але за опосередкованими ознаками можна припустити: Ук­раїна — серед лідерів. Принаймні у традиційних змаганнях інтелектуалів — шахах — наші співвітчизники утримують провідні позиції. Скажімо, українська чоловіча збірна двічі вигравала шахову Олімпіаду, а обидва її «флагмани» — Василь Іванчук та Руслан Пономарьов — у 2002 році розіграли між собою світову шахову корону. >>

Оригінальна кухня для музи

Як жінки, так і чоловіки, по–різному ставляться до приготування страв: одні люблять творити на кухні, інші — не дуже. Але є день, 8 березня, коли всi представники сильної статі метушаться біля плити, намагаючись догодити своїм кращим половинкам — своїм музам. >>

Ворожіння на спільному списку

Партії «Батьківщина» і «Фронт змін» справді ведуть переговори про формування єдиного списку на парламентські вибори. «Не секрет, що ми ведемо переговори, оскільки впевнені, що чим вища міра об’єднання, тим вищий результат. Вважаю, що для України було б корисніше, аби ми мали єдиний список», — заявив віце–спікер від БЮТ Микола Томенко, перебуваючи у Черкасах. >>

Рипить перо, скрегочуть зуби

У відповідь на критичну статтю «Сповзання України», написану п’ятьма міністрами закордонних справ ЄС (від Великої Британії, Швеції, Польщі, Чехії та Німеччини) та надруковану в «Нью–Йорк Таймс», українські дипломати готують свій епістолярій. Текст уже погоджений, підготовлений і днями з’явиться в одній iз впливових газет. Як припускає речник МЗС україни Олег Волошин, в «Інтернешнл Геральд Триб’юн». >>

Пропорційно опозиційні

Якби вибори до Верховної Ради проводилися в Україні лише за партійними списками, то парламентську більшість сформували б опозиційні (або помірковано опозиційні) сили: «Батьківщина», «Фронт змін», «УДАР» і «Свобода». Про це свідчать результати опитування відразу двох соціологічних контор — Київського міжнародного інституту соціології та соціологічної групи «Рейтинг». >>

Бізнес поділиться з регіонами

Соціальна сфера регіонів вартує серйозних інвестицій iз боку українських бізнесменів. А голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ, побувавши у Черкасах та виступаючи перед зібранням бізнесменів області, закликав підприємців вкладати кошти у Шевченків край. «Треба брати соціальну відповідальність перед тими містами й селами, де ми живемо й працюємо. Хтось купить автобус, хтось відремонтує дорогу або побудує дитячий садок. Якщо разом скинемося потроху, то й ситуація буде змінюватися, і держава буде змінюватися», — сказав Дмитро Фірташ. >>

Зимовий «реверс»

Зима аж ніяк не бажає поступатися мiсцем весні. Синоптики роблять невтішні прогнози: до кінця тижня сподіватися на відлигу i «запах весни» не варто, навпаки, доведеться вдягнутися теплiше. >>

Пам’ятаєш, як у 90–х?

Черговий резонансний злочин скоєно у Запоріжжі. За офіційною інформацією облуправління МВС, до кафе на Набережній увійшли невідомi i почали стрiлянину, в результатi поранення голови та черевної порожнини отримав раніше засуджений житель Запорізької області 1951 року народження. Після розправи нападники зникли у невідомому напрямку. Порушено кримінальну справу. >>

Як оподаткувати Skype?

Петро Яцук, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), розповів, що його дуже турбує питання покращення якості зв’язку в інформаційних мережах України. Мовляв, операторам доводиться розширювати сітки через «поважчання» контенту. «Ось яскравий приклад — Skype (послуга миттєвого відеозв’язку. — Авт.). За три роки з невідомої компанії вона перетворилась на мільярдний за вартiстю актив. Це компанія, можна сказати, віртуальна. Крім співробітників і обладнання, на якому вони працюють, основну вартість Skype формує програмне забезпечення. Гроші вона приносить великі. Водночас росте і навантаження на сітки. Операторам зв’язку нікуди діватися. Регулятори вимагають від них покращення якості послуг — розширення сіток. Але в операторів на це вже нема грошей. Це проблема. І якщо ми її не вирішимо спільними зусиллями, вона лише поглибиться», — розповів Петро Яцук виданню «Коментарi». >>

Факели пам’ятi

Із гаслом «Герої не вмирають» у день загибелі генерал–хорунжого Української повстанської армії близько ста членів правих організацій і пересічних громадян вийшли на майдан Незалежності, аби запалити смолоскипи як символ невмирущості ідеї, за яку поклав життя Роман Шухевич. До участі в акції долучилися члени столичних осередків УНА–УНСО, ВО «Свобода», УНП, Української партії, Конгресу українських націоналістів та Спілки офіцерів України. >>

Моряцькi хитрощi

Минулого тижня російський міністр оборони Анатолій Сердюков учергове вiдвiдав штаб Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Окрім іншого, переймався вiн i «комуналкою» росiйських моряків. У продовження ініційованого ним же курсу на перехід армії та флоту на «новий облік», себто скорочення, нинішня ініціатива пана Сердюкова — «сплавити» відомчий житловий фонд флоту на баланс міста. >>