Купальська декларація

Купальська декларація

Задля акту об’єднання патріотичні сили обрали як символічну дату, так і знакове місце. Дата: 07.07.12, або день Івана Купала (в православній традиції — Іоанна Хрестителя). Тож не дивно, що форум патріотів розпочався у цей святковий день iз молитви та благословення на добру справу від Патріарха Київського і всієї Руси–України Філарета, яке передав учасникам отець Борис. Місце — Київський будинок вчителя на Володимирській, 57. Адже під світлими склепіннями цієї історичної будівлі не раз вирішувалася доля України в часи як Центральної Ради, так і Директорії УНР. Звучить гімн України, після чого делегати (поруч з активістами з регіонів можна було побачити і окремих народних депутатів від «Нашої України», колишніх «помаранчевих» «губернаторів» тощо) одноголосно підтримали Декларацію про об’єднання патріотичних і національно–демократичних сил України. Кількість пунктів у цій Купальській декларації також виявилася символічною — рівно сім. >>

Кримська трагедія

«Цієї ночі сталося щось неймовірне. Кримськ змито з лиця землі. Люди уві сні тонули цілими сім’ями, не прокидаючись. Ще о третій ночі я виходила на вулицю — води не було, а в 3:30 уже все було затоплено. Де це бачено, щоб вода піднялася до другого поверху квартирних будинків! На стіні винзаводу позначка води сягала 7 метрів!.. А скільки жертв, трупів на вантажівках просто купи, місць у морзі немає, вулицями досі пропливають тіла...» — це моторошне повідомлення із соціальної мережі «Вконтакті», опубліковане юзеркою Юлією Антоновою, вранці минулої суботи миттєво облетіло інтернет. Уночі Кубань затопила страшна повінь, якої навіть звичні до періодичних підтоплень місцеві мешканці ще не бачили. Головний удар прийняло на себе місто Кримськ — станом на вчора влада звітувала про понад 170 загиблих. Інтернет–блогери переконані: насправді жертв набагато більше (і їх кількість справді постійно зростає — рятувально–пошукові загони виявляють нові й нові тіла). Проте найбільший резонанс спричинили інші слова «очевидиці» Юлії: «Зараз усі це замовчують, але мій батько саме тієї ночі чергував і розповідає, що вночі зібралася комісія, де вирішували, відкривати шлюзи Неберджаївського водосховища чи ні. Питання було в тому, що якщо не відкриють, його прорве і вода затопить Новоросійськ, а якщо відкрити, то Кримськ змиє. Звісно, вони відкрили шлюзи! Але в результаті ні Новорос не врятували, і Кримськ утопили!». Нагадаємо, Новоросійськ, як і сусідній Геленджик — чорноморські курорти, де в цю пору відпочивають тисячі туристів як із Росії, так і з–за її меж. >>

Що до чого «приростало»

5—12 липня 1918 року в Большому театрі в Москві (!) відбувся перший (установчий) з’їзд КП(б)України. Перед тим створення КП(б)У як незалежної партії було проголошено на Таганрозькій нараді більшовицьких організацій України (19—20 квітня 1918 р.). На Московському ж з’їзді цю позірну незалежність було замінено на автономію у складі РКП(б). Така собі КП(б)У Московського патріархату. Воно й не дивно, адже серед учасників з’їзду було чимало таких, які взагалі не мали жодного відношення до України. З’їзд ухвалив резолюцію про відносини України з Росією, в якій, зокрема, ствер­джувалося, що Україна економічно нерозривно зв’язана з Росією (знайома пісня, еге ж?), а відокремлення від неї має характер тимчасової окупації. Привезені в обозі Червоної Армії в Україну керівники КП(б)У заходилися втілювати це рішення в життя. Червоні окупанти, як відомо, перемогли білих. Подолали вони й український спротив. Але не на віки–вічні, бо характер тимчасової окупації все ж мало не відокремлення від Росії, а поневолення України спочатку царською, а згодом комуністичною Росією. >>

Більше користі — для людей

Після Революції троянд 2003 року давня дружба України з Грузією особливо зміцніла. Приклад кавказької держави надихав українців під час нашого Майдану, а карколомний успіх реформ, які впроваджувала команда Михаїла Саакашвілі, вселяв віру в те, що й у нас усе вийде. На жаль, не вийшло, але, хочеться вірити, лише «поки що». А доти залишається й надалі надихатися втіленням «грузинської мрії», яке невтомний президент Міша не припиняє ні на мить, і заодно навчатися на чужих помилках. Їх у грузинської влади, звісно, також вистачає.

У жовтні в Грузії відбудуться парламентські вибори. А 30 червня президент Саакашвілі оголосив про призначення нового прем’єр–міністра — Ніку Гілаурі на цьому посту змінив Вано Мерабішвілі. Цього 44–річного політика, який став одним із символів блискучих грузинських реформ, політологи часто називали одним із імовірних «наступників» Саакашвілі, друга й остання президентська каденція якого добігає кінця наступного року. Та, попри це, рішення президента вже не вперше стало несподіванкою. Неочікувані «перекидання» з одного відомства в інше успішних менеджерів, яких він набрав у свою команду, багато хто вважає одним із козирів грузинського лідера. Але Іване Мерабішвілі на своїй посаді був довгожителем — з кінця 2004–го й до призначення главою уряду він незмінно очолював міністерство внутрішніх справ. За цей час правоохоронна система Грузії зазнала такої разючої трансформації, якій не перестає дивуватися увесь світ. Із країни, де слово «міліція» було синонімом «корупції», а повнота влади належала всесильним «злодіям у законі», Грузія перетворилася на державу з чи не найвищим рівнем довіри до поліції (близько 90%), а про те, що таке хабар, звичайні грузини вже, мабуть, і забули.

Критикуючи Мішу і його команду за все і вся, навіть найзапекліша опозиція визнає надзвичайну успішність реформи правоохоронних органів. Тепер одному з її головних реалізаторів належить забезпечити успіх реформ і в інших проблемних галузях. >>

Без Каддафі й ісламістів

У Лівії минулої суботи відбулися перші за багато років демократичні вибори. Офіційних підсумків голосування ще не підбито, але вже можна стверджувати, що перемогу здобула партія колишнього прем’єр–міністра Махмуда Джибріля — ліберальний «Альянс національних сил». Ісламісти ж досить несподівано (особливо на тлі «першопрохідців» хвилі арабських революцій — Тунісу та Єгипту) програли. >>

Хто в Єгипті господар

Обраний три тижні тому президентом Єгипту ісламіст Мохаммед Мурсі позавчора своїм декретом скасував рішення Вищої військової ради про розпуск парламенту і закликав депутатів знову зібратися на засідання. Військові, які до обрання цивільного глави держави керували країною, розпустили парламент 15 червня — за два дні до другого туру президентських виборів. Підставою для такого кроку стало рішення Верховного суду, який постановив, що парламент обраний нелегітимно, оскільки закон про вибори не відповідав чинній Конституції. Після розпуску Народних зборів Вища військова рада фактично перейняла його повноваження. >>

Хто «крутіший» за прокурора?

Наведене тут дослівно повідомлення було оприлюднене на сайті прокуратури Полтавської області 16 травня ц. р.. Тож «УМ» дякує правоохоронцям за небайдужість. Водночас констатуємо, що таке визнання прокуратурою незаконності будівництва «крутої» огорожі на березі Ворскли фактично означає тільки одне: тамтешнім селянам і «дачникам» мають повернути нахабно відібраний у них пляж і, власне, берег річки. Тим паче, що після 15 лютого, коли матеріал з’явився у газеті, минуло вже майже п’ять місяців, і зараз пляжний сезон у розпалі. То, може, автори листа в «УМ», який став приводом для журналістського розслідування, вже засмагають на улюбленому місці відпочинку? Зовсім не риторичною відповіддю на це питання став ще один їхній лист (під ним — 23 підписи), який нещодавно надійшов до полтавського корпункту «УМ». Дякуючи газеті за принциповість, уже знайомі нам автори — мешканці села Петрівка й «дачники» — зазначають: незважаючи на згаданий припис облпрокуратури, той пляж не став для них доступнішим ні на квадратний сантиметр. Скоріше — навпаки... >>

Обшукали й... обікрали

Постраждала молода жінка Вікторія Діденко на прес­конференції у Сімферополі показала медійникам записи з відеокамер, встановлених в її триповерховому помешканні, а також фотознімки по завершенні обшуку. На них чітко видно, що у «шмоні», який супроводжувався відбірною лайкою та іншими «вольностями» правоохоронців, брали участь і так звані поняті. >>

Остання «двійка» за поведінку

Це вбивство шанованої громадою 61–річної вчительки–пенсіонерки буквально приголомшило мешканців одного з сіл Миргородського району. Бездиханне тіло дружини з двома ножовими пораненнями чоловік знайшов у садку, за лічені метри від їхнього будинку. Взявши слід на той час іще невідомого «чужака», службовий собака привів співробітників міліції до подвір’я, розташованого за кілька хат від садиби загиблої. Там усі були вдома, крім молодшого, 18–річного, сина господарки. Остання заявила, нібито він терміново відбув кудись на заробітки. Хоча ще вчора заходив на подвір’я своєї колишньої вчительки нібито для того, щоб позичити гумову камеру до велосипеда, якого в нього насправді не було... >>

Суду — заставу, хабарнику — волю

«Чиновника, якого підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів на суму понад 200 тисяч гривень, Придніпровський районний суд міста Черкаси вже вдруге після затримання відпустив під грошову заставу в 20 тисяч гривень», — повідомили «УМ» у прес–службі черкаської обласної міліції. >>

Потяг, який не зупинити

Зазвичай рідко коли претендентам–невдахам вдається вибороти право на повторний бій із чемпіоном — хіба що сам «король» того забажає. Проте трапляються випадки, коли й без волі чемпіона одному скривдженому бійцеві вдруге за кар’єру випадає можливість відібрати пояси у його власника, особливо якщо тих поясів — п’ять. >>

Щоб не скаржились на зір

У Цюріху відбулося спеціальне засідання Міжнародної ради футбольних асоціацій (ІФАБ), на якому обговорювали можливість запровадження електронної системи визначення взяття воріт. За повідомленням «Ассошіейтед пресс», орган, відповідальний за зміни правил футболу, більшістю проголосував за використання таких технологій. >>

Повернення Короля

«Федерер — завжди перша величина на Уїмблдонському турнірі. За останні два роки він кілька разів виходив у півфінали й фінали найбільших змагань. Так що його успіх — закономірний», — так прокоментував виступ Роджера Федерера на Уїмблдоні Новак Джокович, якого швейцарець скинув із верхівки світового рейтингу. >>

Жорсткий фініш

Особливістю Британії, як відомо, є примхи погоди. Щоб не потрапляти щороку в дощовий полон, організатори тенісного Уїмблдону спорудили на центральному корті розсувний дах. А от інший спортивний об’єкт — гоночну трасу в Сильверстоуні — захистити від опадів нереально. Тож першу частину цьогорічного Гран­прі Великої Британії пілоти «Формули­1» проводили в дощових умовах. >>

Розширення клану

Минув лише місяць, як голлівудський секс–символ Меттью Макконехі нарешті наважився розпрощатися з парубоцьким статусом і одружився зі своєю подругою Камілою Алвес, а в нього вже є для прихильників чергова новина. «Ми з Камілою чекаємо на третю дитину. Хай благословить усіх нас Господь», — такий запис днями з’явився у «Твіттері» 42–річного актора. >>

Велика війна в Мілані

Попри спеку, італійський Мілан потерпає від нашестя комарів. Настирність летючих кровопивць змусила мешканців міста шукати нестандартні методи захисту від них. До боротьби з непроханими гостями залучили... кажанів. Автори ідеї вирішили використати схильність летючих мишей до комариної «дієти» й пустили в хід для початку 400 кажанів. Якщо експеримент вдасться, буде «мобілізовано» чергові загони крилатих ссавців. >>

Московські «книгофоби»

Здавалося б, Росія вже нічим не може здивувати у своїй «братерській любові» до України. Але українофобське джерело північних сусідів, схоже, не всохне ніколи. Черговим доказом цього стала нещодавно оприлюднена інформація: у Російській Федерації за зберігання чи розповсюдження книжок про Голодомор 1932—33 років, архіви НКВС, український визвольний рух та український націоналізм можна отримати тюремний термін. Перелік заборонених творів розміщено на сайті Міністерства юстиції Росії у так званому «Федеральному списку екстремістських матеріалів» — він доступний будь–якому користувачу інтернету. У чому, власне, «УМ» і переконалася. >>

Шляхетне панство, галичани

Аристократія у Галичині була здавна — ще починаючи з короля Данила. А їхня історія почалася з тих далеких часів, коли християни організовували хрестові походи. «Переважно люди, які на них зголошувалися, були синами заможної німецької аристократії, — розповідає «УМ» історію походження шляхти її молодий нащадок Назар Лебяк. — Рiч у тiм, що всю спадщину і титул отримував лише старший син, тож усім іншим доводилось самотужки шукати щастя. Так багато лицарів і опинилося на «святій землі». Серед них були і Драго–Саси, чиї нащадки i зараз живуть у Галичині. Після хрестових походів лицарі залишались жити на «землі невірних», адже, по–перше, дома їх нічого не чекало, а по–друге, награбувавши який–не–який маєток, можна було починати життя і на чужині». >>

Проща на той світ

Росія вчора указом президента Путіна офіційно була в жалобі — не лише через трагічні події в Краснодарському краї, де затопило ціле місто Кримськ, а й у зв’язку з катастрофою російського автобуса в Україні, яка призвела до численних людських жертв. >>

Благословення й погрози

Учора Віктор Янукович відзначив 62–річчя. Святкування, як і минулого року, проходило в Криму, але на цей раз — на держ­дачі в Мухалатці (за 12 км від Сімеїза). >>

З переляку поспішили

Друге засідання Черкаського обласного апеляційного суду у справі тещі одіозного «регіонала», співавтора законопроекту «Про засади державної мовної політики» Вадима Колесніченка, призначено на 21 серпня. Про це «Україні молодій» повідомив представник постраждалої сторони «нашатирного скандалу» — виховательки Галини Хрущ — Іван Морщавка. «Суд, очевидно, з переляку, мало не за два місяці до засідання розіслав сторонам запрошення: «Продовження розгляду апеляції потерпілої Галини Хрущ на вирок Звенигородського районного суду, яким виправдана Македон, призначили на 10:00 21 серпня». Хоча, за законом, це можна зробити і за п’ять днів до засідання. Тобто судді, перелякані розголосом цієї історії, тепер намагаються демонструвати відкритість і прозорість розгляду. Зі свого боку, я впевнений, що нам вдасться довести провину тещі Колесніченка — Валентини Македон». >>

На «базар» до Азарова

По допомогу до вищого керівництва Партії регіонів у Київ приїхали підприємці з Одеси. «Усі вони працюють на місцевих ринках, які вже давно захоплені братвою, що ще у 1990­х почала тут хазяйнувати. А влада фактично їй допомагає», — розповідає «УМ» один з організаторів акції, голова правління ВГО «Коаліція учасників Помаранчевої революції» (КУПР) Сергій Мельниченко. >>

«Неслухняна» «Субота»

Уперше за десять із лишком років існування зірвано випуск запорізької газети «Субота плюс». На брифінгу у прес­барі Будинку преси головний редактор видання Богдан Василенко і шеф­редактор Ірина Василенко виклали свою версію «цензури і тиску на редакцію, за якими стоїть «наглядач» від Партії регіонів Євген Анісімов». Його прізвище фігурувало в негативному контексті у низці публікацій журналістів газети, тож щотижневик потрапив під прес цензури. Редакція одержала два листи від очільників типографії «Кераміст». В одному з них є посил на технічні причини, з огляду на які тираж не буде віддруковано; з другого ж листа випливає суть конфлікту: «технічні причини» у друкарні «зникнуть», якщо газетярі відредагують свої публікації належним чином. Аби, мовляв, публічно не псувати імідж одного з підприємств. >>

Курс на зниження

Упродовж минулого тижня громадяни України фактично задихалися в задушливих офісах, а про те, щоб надовго вийти надвір, боялися й подумати. Проте скоро дихати стане легше — спека, яка встигла так допекти українцям, спаде. Як запевняють в Українському гідрометцентрі, тропічні повітряні маси, які зараз панують у нашій державі, підуть на південний схід, а до нас із заходу прийде помірно тепле повітря атлантичного походження. >>

Кирил будує «русскій мір»

Очільник Російської православної церкви, патріарх Кирил, знову збирається в Україну — на День рівноапостольного князя Володимира, 28 липня. Це буде перший візит предстоятеля РПЦ до нашої держави цього року, хоча загалом він приїжджав в Україну вже п’ять разів. «Такі часті візити патріарха пов’язані, в першу чергу, із побудовою в Україні так званого «русского міра», який він проповідує, та втіленням російської імперської ідеї в сучасних реаліях. Ідея «русского міра» полягає у спільності народів, об’єднаних православною вірою. Цілі патріарха відображено в його виступах та діях. Таким чином він намагається впливати на релігійну ситуацію в Україні», — коментує ситуацію «УМ» голова Інформаційного управління Київської патріархії єпископ Євстратій. >>

Система на 14 «лимонів»

Як повідомили «УМ» в Українській національній лотереї, 4 липня було зірвано другий за величиною джек­пот за всю історію українських лотерей — понад 14 мільйонів гривень. Багатомільйонне щастя випало гравцеві з Дніпропетровська, який виграв у 1173­му розіграші «Супер лото» 14 128 710 гривень. >>

Проба кадру. Дубль шістнадцятий

Безумовно, знаковою кіноподією літа ось уже протягом 16 років є і залишається фестиваль українського короткометражного кіно. Цього року «Відкрита ніч» так і не змогла повернутись на рідне місце дислокації. З гори Уздихальниці, що на Андріївському узвозі, фестиваль спустився просто до води — подія відбулася на території галереї «Арт–причал», розташованої під новим Гаванським мостом. Проте нове місце не позначилося на відвідуваності події. Більше того, бувалі фестивальники запевнили, що цьогорічна «Відкрита ніч» зібрала мало не найбільшу кількість відвідувачів. Прелюдією до фестивалю став виступ гурту «Очеретяний кіт». На церемонії відкриття незмінні ведучі Дмитро Капранов та ідеолог фесту Михайло Іллєнко оголосили список журі. Серед них народні артисти України Богдан Бенюк та Анатолій Хостікоєв, фронтмен гурту Kozak System Іван Леньо, куратор галереї «Арт Причал» Александр Ктиторчук, художник Анатолій Криволап, літературний критик Олександ Бойченко та інші. Головою журі стала письменниця Оксана Забужко. Водночас паралельні покази «Відкритої ночі» розпочалися в Дніпродзержинську, Запоріжжі, Каневі, Копичинцеві, Івано–Франківську, Львові, Миколаєві, Полтаві, Прилуках і Чернівцях. >>

Буремні 90–ті як привід для стьобу

Чи можливо в наші дні в Україні зняти фільм за невеликі гроші? Аби дізнатися це, ми відвідали знімальний майданчик фільму «Дорога на Захід», зйомки якого завершуються в Києві, й зустрілися з режисером стрічки Дмитром Захаревичем. Прокинулись о п’ятій ранку, оскільки на місці збору треба бути о сьомій. Так рано зустрічаємось, аби захопити максимум світлового дня. Адже будь–які зйомки в сутінках чи вночі вимагають додаткових джерел освітлення, чого не можуть собі дозволити малобюджетні стрічки. Коли всі зібралися, режисер картини Дмитро Захаревич представив команду проекту. Це молоді актори з університету ім. Карпенка Карого — Микола Бабин, Микола Стефаник, Денис Пасічний; з театру «Чорний квадрат» — Нінель Приходько і справжній ветеран кіно з Театру юного глядача — Леонід Леонідович Марченко, який, до речі, знімався ще в Леоніда Бикова, в його фільмах «Ати–бати йшли солдати» і «В бій ідуть одні старики». >>

In vino veritas

Навряд чи помилюся, коли скажу, що вино й поезія — речі нероздільні. Точніше, вино — то справжня «кров поезії». Воно означає тут геть усе: Бога й диявола, душу й тіло, любов і ненависть, пам’ять і забуття, а ще — насолоду, дружбу, гріх, жертовність, свободу... Що таке наповнений по вінця келих? Ясна річ, — повнота буття, п’янка любов. А що символізує келих випитий? Сум за тим, що минуло. Хоч, зрештою, і повен келих може бути символом цієї проминальності. Писав же колись Іван Максимович: життя — то повен келих, що падає й розлітається в друзки від нашого найлегшого необережного дотику. >>

Майже Елла Фіцджеральд

Позавчора в «Артеку» пройшов фінал національного відбору конкурсу «Дитячого Євробачення». За право представляти Україну на пісенному Євро змагалися двадцять один співак віком від 10 до 15 років. Після кількагодинного концерту, який, варто зауважити, особливо високим рівнем учасників цього року не вирізнявся, журі та глядачі постановили: на європейський фінал до Амстердама поїде десятирічна Анастасія Петрик з Одещини, яка в «Артеку» виконувала пісню «Небо». Цікаво, що цим шляхом пройшла і сестра Насті, Вікторія Петрик: на «Дитячому Євробаченні» 2008 року вона посіла друге місце. А вперше про сестер Петрик заговорили після шоу «Україна має талант» — дівчата стали улюбленицями не лише численних телеглядачів, а й вимогливого журі. >>