День народження Мазепи

21.03.2008
День народження Мазепи

Сучасні козаки в почесній варті біля пам’ятника. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

У новенькій церкві святого Миколая затишно і тепло. Незважаючи на нібито скромний розмір церковці, вмістилися в ній усі понад сто учасників урочистостей з нагоди річниці Івана Мазепи. Священик відслужив литію за гетьманом, просячи небеса помилувати душу цієї неординарної, яскравої постаті, що залишила по собі храми на землі і поклик волелюбства в людських серцях.

Церква святого Миколая — у пам’ять гетьмана Мазепи. Бо стоїть неподалік того місця, де 300 років тому гетьман побудував таку ж власним коштом. У 1932–му її зруйнували більшовики. А минулого року відбудували білоцерківські козаки. «Гетьманську» церкву освятили на Покрову, 14 жовтня.

«Ми вже кілька років міркували, як би відродити храм, — розповідає верховний отаман Білоцерківської Січі Андрій Дрофа, генеральний директор Білоцерківського будівельного комбінату. — А в травні минулого року поїхали у Румунію, в місто Галац, де в кафедральній церкві святого Юрія в 1711 році похований Іван Мазепа, і подивилися, як наші сусіди–румуни шанують пам’ять про нашого гетьмана. А там цілий район названо на честь Мазепи. У 2004 році в Галаці відкрито пам’ятник нашому гетьману, там побувала і наша делегація. Територія тоді була ще не облаштована. Ми вирішили поїхати подивитися, як там сьогодні. І здивувалися — там сьогодні чудовий парк із фонтанами. Отож 22 травня ми вже почали будувати храм у Мазепинцях. Працювали день і ніч, і до Покрови завер­шили».

На відкриття храму в Ма­зепин­цях, за словами очевидців, зібралося понад 30 тисяч людей, з яких 15 тисяч — козаки з усіх областей України. Те­пер, до 370–річчя Мазепи, земляки планують відкрити у рідному селі його музей.

Пам’ятник гетьману стоїть у Мазепинцях з 1994 року. Учора представники козацтва і місцевої влади урочисто поклали до нього квіти.

«Іван Мазепа ввійшов в історію як єдиний із гетьманів, що, 20 років правлячи Україною, зумів стабілізувати політичне й економічне життя та об’єднати лівий і правий береги Дніпра, — сказав на мітингу голова Білоцерківської районної держадміністрації Роман Плугатор. — Він будував церкви, допомагав школам, шпиталям. А тут, у Мазепинцях, він пізнав хліборобську працю, коня і шаблю». А голова Білоцерківської районної ради Валерій Олійник нагадав, що ми сьогодні живемо в державі, про яку мріяв Іван Мазепа, політичний діяч європейського масштабу. Заступник голови Подільської райдержадміністрації Києва Єв­ген Романенко повідомив, що По­дільська райрада укладає угоду про співпрацю з Білоцерківським районом Київщини, отож наступного, ювілейного, року зможе активніше долучитися до вшанування славетного гетьмана на його батьківщині. Подільський район має багато пам’яток від Івана Мазепи — храми, будовані його коштом, стиль яких згодом назвали «мазепинське бароко», Києво–Могилянська академія.

Перед пам’ятником вишикувалися козаки у формі. Грав козацький духовий оркестр. А отаман Білоцерківської Січі Андрій Дрофа розповів, як у цей понеділок на всеукраїнському з’їзді козацтва Президент Віктор Ющенко згадав у своєму виступі не лише про рідне село гетьмана Мазепинці, а й про курган, який називається в народі Мазепинським, про який слід подбати. Але відновити його потрібно не екскаваторами, а за давнім козацьким звичаєм, — вручну.

Цього дня вперше в Мазепинцях побували двоє чільників міжнародної громадської організації «Родина Мазеп», яка об’єднує всіх Мазеп і в Україні, і за її межами. Ігор представляє волинську гілку, яка вже 300 років відома у краї, а Віталій Мазепа — Чернігівську. «Ми розшукуємо і об’єднуємо представників родини. Ми не є прямими нащадками гетьмана, але вважаємо, що разом з усім народом маємо вшановувати його пам’ять, а також пам’ять усіх видатних діячів з нашого роду, яких за історію було чимало. Збираємо родоводи, плануємо створити сайт і видати книжку. Питання анафеми, накладеної на гетьмана, дуже болить його роду. Ми дуже вдячні церкві Київського патріархату за панахиду. Це данина тому, що Іван Мазепа зробив для православної церкви».

  • «Якби на Майдан відразу 100 тисяч вийшло, стріляти злякалися б»

    З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>

  • Навіть Азаров намагався...

    Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і  це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>

  • Яценюк — політик № 1 в Україні?

    Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>

  • «Зараз іде загострення складної суспільної хвороби»

    У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>

  • «Щоб ми перемогли»

    Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>

  • Ангели над Майданом

    До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>