Ваш балончик?

29.11.2013

Через сутичку із «Беркутом», що сталася у неділю під будівлею Кабміну, Печерський райсуд на два місяці ув’язнив двох «свободівців» — киянина Віталія Благодарного та Олега Маляша зі Львівщини. Маляш, наголошують тепер у ВО «Свобода», — інвалід третьої групи, має вагітну дружину. Активістів затримали три дні тому і без пояснень по одному доправили до Печерського райвідділку міліції. Зі слідчого кабінету їх вивели «беркутівці» й далі тримали у Подільському ізоляторі тимчасового утримання.

За повідомленням прес–служби ВО «Свобода», під час судового розгляду були присутні нардепи–«свободівці», які подавали клопотання про взяття підсудних на поруки, однак суддя не взяв до уваги їхні звернення. До того ж рішення суду не передбачає звільнення під заставу. Відповідно, «свободівців» буде ув’язнено впродовж двох місяців, доки триватиме досудове слідство.

«Міліція била людей, — пояснив «УМ» те, що відбувалося під Кабміном, парламентарiй ВО «Свобода» Андрій Іллєнко. — Як може інвалід без ока побити «беркутівця»?! Це повна дурня. Міліція схопила перших–ліпших людей, які попалися, і кинула за ґрати, брутально, абсолютно цинічно. Жодного доказу, жодного фото чи відеофакту, що ці люди — Благодатний і Маляш — когось били, в суді надано не було. «Беркутівці» самі написали, що їх не били, що в них немає ніяких ушко­джень, до лікаря не зверталися. Це просто «бєспрєдєл». Зараз пакують далі «свободівців», буквально щойно заарештували Романа Біленького, якого повезли на Володимирську, ми зараз туди їдемо».

Проти активістів порушено кримінальні справи за ч. 4 статті 296 Кримінального кодексу України, яка стосується дій, пов’язаних із застосуванням вогнепальної чи холодної зброї; ця стаття передбачає до семи років позбавлення волі. В обвинуваченні ж вказано, що націоналісти застосовували газові балончики. А не зброю!

«Таке враження, що «свободівці» і «титушки» взаємно бажали цих бійок, які сприяють не збільшенню масовості, а відлякують людей від проте­стних акцій, — оцінив дії націоналістів польовий командир Майдану–2004 Тарас Стецьків. — Кадри, коли міліція застосовує сльозогінний газ, що вона, до речі, має право робити, ставлять нас у позицію сторони, яка бореться за справедливість. Але коли аналогічно роблять кілька десятків молодих людей у масках, які називають себе націоналістами, то це насправді не плюс, а величезний мінус.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>