Як побороти Путіна і корупцію

28.04.2015
Як побороти Путіна і корупцію

«Книжковий арсенал» змусив задуматися, хто ми і як розвивати націю. (Катерини КОТВІЦЬКОЇ.)

«Головне, що залишиться від «Книжкового арсеналу», це, безперечно, книги, їх нові сторінки, які з друкарні потрапили сюди, й запах свіжої фарби. Від читання такої літератури отримую найбільше задоволення», — ділиться відвідувачка фестивалю Ірина.
З 22 по 26 квітня відвідувачі перед «Мистецьким арсеналом» не зникали, а на вихідних виникали черги довжиною в кількасот метрів, у яких можна було зустріти міністра освіти Сергія Квіта, дизайнера Олесю Теліженко, професорів, студентів і елегантних пенсіонерів. Таку кількість різноманітних відвідувачів збирає у цих стінах лише «Книжковий арсенал».
Цьогоріч до фестивалю видавництва підготували багато новинок. Кураторка КА Ольга Жук оптимістично наголошує, що бачить у цьому велику довіру: «Найпрекрасніше, що всі вже бурхливо будують плани на наступний рік. Думають, що ще зробити, що покращити, що видати, діляться задумами і порадами, пропонують допомогу».

На початку і наприкінці були політики

Перший день фестивалю нагадував сюрреалістичну п’єсу «Чекаючи на Годо» Беккета. Організатори нервували, що мало прийде людей і не буде перших осіб. А без них непристойно відкривати одну з найзначніших культурних подій року. З хвилини на хвилину до «Арсеналу» мав завітати Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Усі застигли в очікуванні, а чиновник так і не приїхав. Тож довелося відкривати «Книжковий арсенал» без нього і зi значним запізненням.

Зате в останній день фестивалю до слів директорки «Мистецького арсеналу» Наталі Заболотної про те, що «не можна жити без культури, без книжки, без мистецтва. Безпечна країна — це культурна країна», дослухався Президент Петро Порошенко з дружиною Мариною. Перед візитом керманича з метою безпеки при вході встановили металошукачі, й це неабияк дратувало простих відвідувачів, в яких переривали кожну сумку. Адже в «Арсенал» за ці дні звикли ходити з немалими наплічниками, в яких проносили легкий перекус (бо, крім пирогів по 50 гривень і кави по 20, на фестивалі нічого не продавали) і теплий запасний светр (у холодних приміщеннях у весняному одязі зуб на зуб не попадав). Також рюкзак потрібен був, аби скупитися за видавничими цінами. Наприклад, нова книга популярного польського письменника Януша Леона Вешевського «Інтимно: розмови не тільки про кохання» лише кілька днів як вийшла друком в Україні. На фестивалі її продавали по 100 гривень, водночас у книгарнях — по 150 гривень. Багато хто з метою економії брав кредит у банку, щоб запастися новинками на рік.

За Порошенком ходили люди, наче за рок-зіркою. Він вітався з усіма, хто траплявся на шляху. Видавець Іван Малкович подарував йому кілька книжок українських казок та серію томів «Гаррі Поттера», а на стенді видавництва «Основи» Президент купив нове видання «Розстріляне відродження», «Листи до Ольги» Вацлава Гавела, що вийшли у видавництві Laurus. Загалом витратив на книги близько 2000 гривень. Малувато, як для лідера держави і бізнесмена.

Україна — це Європа. Хоча б на «Книжковому арсеналі»

Протягом п’яти днів фестивалю було представлено чимало свіжих перекладів українською європейських письменників. Чеський державний діяч, колишній міністр закордонних справ Карел Шварценберг, який приїхав презентувати український переклад листів Вацлава Гавела до своєї дружини, зазначив: «Це інструкція, як людина може повести себе сміливо в якійсь складній ситуації. Книгу я би порекомендував людям, які перебувають у тяжкому становищі. Вам зараз дуже складно, і тому я дуже радий, що «Листи до Ольги» вийшли українською мовою. Це велика духовна допомога для всіх».

Один iз найвідоміших і найавторитетніших німецьких істориків, що досліджує Росію та російську культуру ХХ століття, Карл Шльогель упевнений: «Те, що в Європі точиться війна, є насправді шоком для всіх нас. Якщо впаде Україна, то впаде Європа».

Тобіас Фосс, віце-президент iз міжнародних ринків Франкфуртського книжкового ярмарку на стратегічній сесії, присвяченій брендингу національних літератур за кордоном, оцінив високий професіоналізм організаторів «Книжкового арсеналу». Водночас австрійська журналістка Сюзанна Шолль на запитання про вплив політики та літератури одна на одну, зазначила: «Політика лише впливає на вибір тематики, а все інше робить письменник».

Книголюбів неабияк потішили західні новинки фестивалю, серед яких були чеський бестселер «Європеана» Патріка Оуржедніка, польські романи «Акварелі» Лідії Осталовської та «Сатурн» Яцека Денеля, французький порадник для батьків «Як розмовляти з дітьми про мистецтво» Франсуази Барб-Ґалль, «Левіафан, або Найкращий з усіх світів» німецького письменника Арно Шмідта та багато інших.

Багатьох відвідувачів КА приваблював стенд Чеського центру. Студент Олексій, який iще зі школи цікавиться коміксами, розповів «УМ» про те, що вражений форматом і підходом чехів до цього мистецтва. Хлопець сподівається, що колись чеські комікси перекладуть українською або ж створять свої. Молодь також, як бджоли біля квітів, крутилася біля незвичного об’єкта, спеціально привезеного з Праги поезіомату, тобто автомата для прослуховування поезії. Він має вигляд металевої труби, на якій розміщено список поезій та їхнiх авторів. Натиснувши кнопку, можна власноруч обрати вірш до смаку.

Не гірші за іноземців

На подвір’ї «Мистецького арсеналу» щовечора відбувалися поетичні сцени. У Всесвітній день книги, 23 квітня, провідні поети свої вірші читали до півночі. Так із поезією у сутінках народжувалася українська весна. Вдень вона заходила під склепіння «Арсеналу» і споглядала, як по всіх стендах і залах буяла українська літературна програма.

У перший день «Арсеналу» один із залів заповнили шанувальники творчості покійного поета Олега Лишеги. Він iще за життя підготував до друку книгу «Поцілунок Елли Фіцджеральд». Іван Малкович усе відкладав вихід збірки до кращих часів, і раптом поета не стало. Тож презентували книгу в товаристві друзів письменника, серед них — есеїст Кость Москалець, бард Віктор Морозов, письменниця Богдана Матіяш, популярний рок-співак Тарас Чубай. «Тяжко говорити про Лишегу в минулому часі. Іван Малкович запропонував мені написати передмову до останньої книжки Олега, яку він сам упорядкував. Есеї Лишеги — це, швидше, потік свідомості і мислення, які показують, як він умів відчувати, це якась неймовірно-дитинна здатність», — сказав Кость Москалець.

Досить велику кількість глядачів зібрали з нагоди 30-річчя літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак та режисер Сергій Проскурня. Це був вечір спогадів, жартів, перегляду уривків відео зі знаменитої вистави 90-х «Крайслер Імперіал». Молодь уперше довідувалася, як поети відривалися 30 років тому, старше покоління згадувало час, коли впала завіса і стало можна щось робити. «Ми — найуспішніші лузери нашого покоління», — декламує Ірванець. І, певно, кількість глядачів цього вечора — прямий тому доказ. Паралельно в Музеї книги та друкарства поряд iз «Мистецьким арсеналом» почала діяти фотовиставка до 30-річчя «Бу-Ба-Бу».

На «Книжковому арсеналі» було кілька видавництв, які не могли і на секунду замовчати. Відвідувачі нон-стоп якщо не консультувалися щодо новинок, то приходили на зустрічі з авторами. Майданчик літературної корпорації Meridian Czernowitz був одним із таких. На локації постійно відбувалися презентації, поетичні читання та дискусії. Тут поезія яскраво поєдналася з фешн-перформансом. Поетки Любов Якимчук, Ірина Цілик, Міріам Драгіна та інші прочитали вірші у сукнях дизайнерки Ксенії Шнайдер. Тут же виступали гуру українського слова — Сергій Жадан, який зараз їздить по всій Україні й переповідає свої пригоди на Донбасі, Юрій Андрухович, який те ж саме робить по Європі, Оксана Забужко, яка блискавично і дуже глибоко реагує в медіа на події в країні, пацифіст Юрій Іздрик, який погодився стріляти лише тоді, коли ворог прийде до нього у квартиру, та Олександр Бойченко, який свого часу писав багато про те, що нема нічого страшного у від’єднанні Криму і Донбасу.

Директорка видавництва «Основи» Богдана Павличко ділиться з «УМ»: «Це найкраща подія цього року. На «Книжковому арсеналі» я бачу комплексний підхід. Це не просто ярмарок, це місце для дитячих проектів і дозвілля, для мистецтва. Тобто кожна людина може знайти себе в якійсь площині. За моїми спостереженнями, сфера розвивається, і я думаю, що це лише початок. «Книжковий арсенал» — подія приваблива з точки зору продажів, реклами, маркетингу, піару. Якщо ти видавець — маєш тут бути, мати презентації, продавати книги. Тут у мене відчуття, наче я в Європі чи Америці. Впевнена, що скоро фестиваль буде на рівні найкращих світових книжкових подій. Порівняно з минулим роком, це на три-п’ять щаблів вище. Я спілкувалася з колегами і вражена їхнього роботою. Ця здорова конкуренція робить нас кращими».

НАЙКРАЩЕ — ДІТЯМ

Завдання №1

Історик Ярослав Грицак на презентації книги есеїстики та публіцистики «Куди рухається світ» зазначив, що «Україна має двох ворогів: Путіна попереду і корупцію позаду. Найближчим часом їх не вдасться подолати. Вся надія на свіжу кров. Наше завдання — виховати молоде покоління, яке буде багате, а значить, і сильне».

Тож недарма на фестивалі велику увагу приділили дитячій програмі. Приїзд французької авторки Франсуази Барб-Ґалль став для багатьох подарунком року. «Мистецтво у будь-якому віці — це концентрат життя і простір пізнавати у ньому себе, — розповідає Француаза Барб-Ґалль на презентації українського перекладу своєї книги. — Найважливіше — навчитися бачити щось нове. А погляд і свою думку, як і багато речей, можна тренувати й покращувати». До слова, її автограф-сесія тривала близько трьох годин, а сама вона вражена українським виданням та каже, що воно краще за французьку книгу: «Кращої обкладинки було годi знайти — картина Джеймса Поллока у жовтогарячих тонах підкреслює прагнення кожного з нас рухатися до світла».

Дитячий психолог Марія Фабричева на презентації проекту «Читанковий клуб», суть якого полягає у тому, щоб у ресторанах дітям читати казки, розповіла, як правильно малечу вводити у світ літератури і привчати до самостійного читання, як долати страхи перед негативними героями і говорити про болючі теми, наприклад Небесну сотню. Після її відвертої розмови виникла думка, що дорослі — це ті ж діти, і ще не одному українцеві треба відкривати розкіш від читання. Тоді такі фестивалі, як «Книжковий арсенал», будуть проходити не лише у столиці, а й у маленьких містечках. А це означає, що головне завдання виконуватиметься — молоде покоління ростиме таким, як треба здоровій нації.