На Одещині затримали підозрюваних у вбивстві поліцейського Зарецького
Правоохоронці встановили, що затриманими виявилися батько та син віком 52 та 26 років. Обидва є військослужбовцями Схопутних військ та уродженцями Вінницької області. >>
Працівники обмінних пунктів знову змушені щодня змінювати цифри на своїх табло, намагаючись встигнути за кульбітами гривні.
Підстав нема, падіння є
Коли всередині жовтня курс української національної валюти знизився з 21 до 22,5 гривнi за долар, це не викликало жодного занепокоєння в НБУ. Принаймні так заявили представники регулятора. «Послаблення курсу гривні на ринку є тимчасовим і спричинене нерівномірним надходженням валютної виручки», — заявив тоді заступник голови Нацбанку Олег Чурій. За його словами, НБУ не триматиме курс фіксованим. «Зараз у нас плаваючий курс — iз достатньо широким коридором: 21-23 гривні, — сказав Чурій і додав: — Ми не проти того, аби курс коливався у цих межах».
Стабільність на валютному ринку представник регулятора проілюстрував таким епізодом: навіть «Нафтогаз України» купує валюту для розрахунків за газ на відкритих торгах. І жодного, мовляв, впливу на ринок ці процеси не мають.
Утiм далі гривня тільки продовжувала дешевшати. І регулятор знову знайшов цьому цілком логічне виправдання: вибори! Відкриття зробила сама харизматична очільниця Національного банку України Валерія Гонтарева. «У нашій країні вибори якось впливають на валютний ринок», — чітко і зрозуміло пояснила вона складні фінансові тенденції. І ще раз нагадала про гнучкий валютний курс, незначну волатильність, проте запевнила, що рахунок поточних операцій у нас збалансований, а тому фундаментальних причин для девальвації немає.
30 гривень за долар, як у лютому, не буде
Пересічні українці, до того ж, згадали обіцянку Валерії Гонтаревої, що курс долара у жодному випадку не перевищить позначку 25 гривень — і дуже захвилювалися. Всі ж пам’ятають її запевнення, що нижче 13 гривень за долар наша валюта не впаде.
Ну а головною причиною для занепокоєння став той факт, що НБУ не втримав гривню у визначеному для неї коридорі. І на готівковому ринку гривня різко стрибнула донизу. Так, у Києві за один «зелений» учора давали до 24,30—24,50 гривнi.
Аналітики дають різні пояснення раптовій девальвації. Найпростіше з них — ринок похитнули великі виплати вкладникам розорених банків. Свою роль зіграли і девальваційні очікування населення. «Ми бачимо реакцію людей на економічну нестабільність, яка нині зберігається, — каже президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. — Ці процеси відбуваються на тлі політичних ризиків: не надто м’яко ми виходимо з виборів. Впливають на курс також ризики, пов’язані із зовнішнім боргом, адже чергова угода з Міжнародним валютним фондом наразі ще не отримала свого розвитку».
На його думку, позитивно на курс нацвалюти здатні вплинути три фактори. Перший iз них — завершення виборів та формування місцевої влади, коли стане зрозуміло, що політичної кризи на цьому тлі не виникне. Другий — позитивне рішення МВФ про виділення чергового траншу. Причому навіть не важливо, у нинішньому році надійдуть гроші чи у наступному. Головне — це рішення. І, нарешті, третій фактор — розв’язання проблеми 3 мільярдів боргу Російській Федерації. Жаліло також негативно оцінив практику НБУ, коли великі покупці валюти здійснюють ці операції не напряму в Нацбанку, а на вільному ринку.
На думку експерта, курс повернеться на своє місце — до 22 гривень за долар. Але трапиться це не раніше, ніж після завершення другого туру виборів. Причому впродовж першого тижня після 15 листопада він очікує суттєвий тиск на курс. Сам Нацбанк ставиться до ситуації дещо песимістичніше — і очікує 23 гривні за долар до кінця нинішнього року. Тим часом екс-заступник голови Нацбанку Олександр Савченко схиляється до думки, що за найближчі два місяці гривня таки девальвує — до 26-28 гривень за долар. Але не більше! «Курсу більше 28 гривень за долар бути не може», — заявив він.
Ціни в Україні за підсумками року, як передбачається, зростуть удвічі. Підстава так вважати — динаміка інфляції. Скажімо, у жовтні вона становила 4-5%, тоді як у вересні — 2-3%, а влітку взагалі була мінусовою чи на нулі.
РЕГУЛЯЦІЯ
«Обмінники» залишаються
Національний банк України, як і планував, таки закручуватиме гайки у сфері готівкових валютообмінних операцій. Спочатку регулятор хотів діяти по-революційному — і планував узагалі закрити всі обмінні пункти валют, які не належать банкам. Потім від цієї ідеї він відмовився, але пішов на такий крок під тиском — ідею буцімто «зарубала» Верховна Рада.
НБУ на початку року ініціював розробку законопроекту про позбавлення фінансових компаній ліцензій на здійснення валютних операцій. У Нацбанку вважали, що ліквідація 1107 підрозділів небанківських обмінників не буде помітною, оскільки вони займають лише 1% ринку (за 11 місяців 2014 вони купили 79,9 млн. дол., продали — 79,6 млн.), але «порушують законодавство». Вже до березня повинні були підготувати законопроект, після чого — передати у Раду і за квітень-травень прийняти його. Вступ закону в силу і зовсім планувалося «через три місяці після опублікування». Таким чином, iшлося про ліквідацію «обмінників» на початку осені.
Проте парламент на таку пропозицію не пристав. Заступник голови Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної РадиРуслан Демчак вважає, що небанківські обмінники не є основною проблемою валютного ринку. «Проблема — в «чорних» обмінних пунктах, які масово відкриваються в усіх містах, особливо у великих. Тільки в Києві таких обмінних пунктів приблизно тисяча, — повідомив він. — Доходить до того, що з вантажівки вивантажують ларьок, який може працювати під вивіскою «Обмін валют» кілька днів або місяць, до першої перевірки, після чого його перевозять в інше місце». НБУ закриває очі на «обмінники» без ліцензії (вони не підпадають під юрисдикцію НБУ), вважаючи їх проблемою правоохоронців. Але такі пункти кришуються дрібними чиновниками з міліції і продовжують працювати.
Тож, не закривши «обмінки» у межах закону, НБУ намагається просто витіснити їх із ринку. За останні два роки Нацбанк не видав жодної ліцензії на валютно-обмінні операції.
Правоохоронці встановили, що затриманими виявилися батько та син віком 52 та 26 років. Обидва є військослужбовцями Схопутних військ та уродженцями Вінницької області. >>
Представник Вижницького РТЦК та СП змушений був зробити кілька пострілів з пістолета в землю, щоб захиститися від розлючених цивільних в селі Чорногузи Чернівецької області. >>
На відео присутні військовослужбовці однієї із в/ч Сухопутних військ ЗСУ. Командування надасть максимальне сприяння у всебічному та неупередженому розслідуванні у вбивстві поліцейського >>
На Сумщині в селі Манухівка Новослобідської громади попрощалися із захисником України Владиславом Стєшковим. Після похорону сина померла його мати - Віталіна Стєшкова. У жінки не витримало серце. Її поховали біля нього. >>
Міська влада Чернігова оголосила 18 квітня Днем жалоби за загиблими внаслідок ракетних ударів російських терористів >>
Другий місяць весни триває, а тому саме час приготувати щось свіже, запашне й вітамінне. >>