Він піснею злетів у небеса

23.12.2015
Він піснею злетів у небеса

автора. (На вечорі пам’яті Євгена Кухарця виступає Черкаський народний хор.)

Нині Євгену Кухарцю виповнилося б 70 років. І на сцені Черкаської обласної філармонії він обов’язково стояв би особисто, слухаючи добрі слова на свою адресу. Але зла доля обірвала життя композитора, диригента та колишнього керівника Черкаського народного хору в грудні 1987 року. Євген Кухарець трагічно загинув в автокатастрофі, коли їхав до Києва запросити на святкування 30-річчя Черкаського народного хору Анатолія Авдієвського, чия доля теж була пов’язана зі славнозвісним колективом.
Тож тепер на сцені обласної філармонії замість ювілейного вечора — вечір пам’яті. На нього приїхала з Рівненщини навіть мама Євгена Кухарця — 90-річна Віра Данилівна. Літня жінка здолала сотні кілометрів, аби вшанувати пам’ять свого сина із його колегами та прихильниками...

Коли диригував Кухарець, а співала Кириченко...

Євгена Кухарця недарма називали справжнім українцем із пісенною душею. Бо змістом його яскравого й короткого життя можна вважати віршовані рядки «мабуть, для того я прийшов у світ, щоб піснею злетіти в небеса».

...Хлопчик ріс без батька, той помер, коли малому не виповнилося й року. Тож усю свою любов мати віддавала єдиному сину. Вона співала йому колискові, вчила любити Україну, її мову та пісні. За словами мами композитора Віри Данилівни, музичні здібності в малого Євгенка проявилися з раннього дитинства. Жінка каже: музику син любив понад усе, нерідко забуваючи про відпочинок та обід. Тож ніхто не здивувався, коли після школи талановитий юнак став студентом Рівненського музичного училища. Тут він починає писати музику. А після служби в армії вступає до престижної Одеської консерваторії.

«Євген був веселою людиною, завжди міг підняти іншим настрій. Просто брав до рук гармошку і смуток наче рукою знімало», — пригадує роки навчання в консерваторії його однокурсник Віталій Дука, старший адміністратор Черкаської філармонії.

Аби мати кошти для навчання, Євген влаштувався керувати хором ткацької фабрики. На одному з фестивалів, де очолюваний ним колектив став призером, Кухарець познайомився з українськими композиторами Анатолієм Авдієвським та Анатолієм Пашкевичем. Та зустріч була початком їхньої великої дружби.

І хоча Євген Кухарець мав змогу залишитися після навчання асистентом у консерваторії, його вабила творча робота, і він поїхав працювати у Черкаську обласну філармонію, де згодом очолив Черкаський народний хор. Нинішній художній керівник та головний диригент Черкаського народного хору Леонід Трофименко наголошує, що Кухарець був справжнім хоровим майстром, жив мистецтвом і народною піснею. Він зумів не лише зберегти традиції Черкаського хору, а й зробив видатний внесок у його репертуар. За нього хор був впізнаваним, з ним колектив вперше потрапив за кордон — у Польщу, Болгарію — та став лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка. Композитор поповнив репертуар побутовими, обрядовими, ліричними постановками, а виступи Черкаського народного хору, на яких диригував Євген Кухарець, а співала Раїса Кириченко, Леонід Трофименко називає незабутніми.

І дотепер на сцені

За роки роботи з Черкаським народним хором Євген Кухарець створив чудові музично-хореографічні композиції — «Славні козаки — чигиринці», «В Черкаському краї цвітуть рушники», «Як ішли козаки та із ярмарку». «В ніч на Івана Купала». Золотим пісенним фондом хору дотепер є твори талановитого композитора: «Дві тополі», «Над колискою сина», «Закувала зозуленька», «Ой, коли ж той вечір буде», «А мій милий, чорнобривий», «Ой у полі два дубки». Таких українських народних пісень в обробці Євгена Кухарця в репертуарі хору чимало й вони не перестають бути улюбленими для шанувальників цього колективу.

На думку Антанаса Петраускаса, який був керівником обласної філармонії з 1982 року і донедавна, творчість Євгена Кухарця була унікальною ще й тому, що він під час обробки народних пісень враховував поєднання голосів у хорі, вибудовував мелодію під голоси конкретних виконавців, передбачаючи, як вони звучатимуть разом.

Усі, хто був на вечорі пам’яті, мали можливість пересвідчитися у сказаному, коли народний хор заспівав пісні в обробці покійного композитора. Як влучно сказав на завершення вечора художній керівник хору Леонід Трофименко, Євген Кухарець і нині на сцені рідної філармонії. З вінком українських народних пісень.