Дороге підвищення: у що виллється для українців нова мінімальна зарплата

08.11.2016
Дороге підвищення: у що виллється для українців нова мінімальна зарплата

Гроші на реалізацію небаченої щедрості влади намагатимуться взяти у малого і середнього бізнесу.

Пересічні українці, які не мають ні власного бізнесу, ні пристойних е-декларацій, все ж готуються з нового року витрачати значно більше грошей. Цілих 3200 гривень!

Саме такою, як відомо, буде їхня мінімальна зарплата з 1 січня 2017 — завдяки невтомній і скоординованій роботі особисто Президента України Петра Олексійовича Порошенка і очільника Кабінету Міністрів пана Володимира Гройсмана. 

Сьогодні, як заведено вважати, наймані працівники отримують лише 1600 гривень. А оскільки українська економіка нині, треба розуміти, дозволяє, то їхня зарплата зросте вдвічі!

Причому рвучко й одномоментно — на заздрість ворогам. Утiм економісти, які міркують не гаслами, а цифрами, задаються цікавими питаннями.

Точнiше, двома: з чиїх кишень гроші, хто від цього виграє, а хто насправді програє? 

Приступ щедрості і як з ним боротися

Підвищення зарплат, тобто «підвищення» зарплат в Україні таки буде. У доопрацьованому проекті Держбюджету-2017, який невдовзі має розглянути у другому читанні Верховна Рада, цифра «3200» вже фігурує.
 
При цьому міністр соціальної політики Андрій Рева повідомив: для підвищення розміру мінімальної зарплати у державний бюджет треба додатково залучити 38 млрд. гривень.
 
І це щонайменше. Адже, окрім підвищення зарплат, уряд піднімає і розмір пенсій. Але він, тобто Рева, ні про що не шкодує — зарплати треба підвищувати, бо таким є прожитковий мінімум. Таким чином влада майстерно вибила табурет у тих представників опозиції, які вже почали вживати слово «геноцид». 
 
Тим часом Прем’єр-міністр Володимир Гройсман був максимально чесним перед українським народом: уряд працює над підвищенням соціальних стандартів, але грошей на цю ідею у влади немає. Міністр фінансів Олександр Данилюк спростував і першого, і другого. Тобто, жодних додаткових мільярдів витрачати не доведеться.
 
«Рішення щодо підвищення мінімальної зарплати є збалансованим і не передбачає додаткових витрат із державного бюджету», — сказав Данилюк. 
 
За його задумом, кошти має дати детінізація. Тобто, частина зарплат виходить з тіні, із них бізнес починає платити більші податки — ці податки йдуть до бюджету, а уряд використовує їх на підвищення зарплат. «Ми підрахували і підійшли доволі консервативно, розуміючи, що заходи з детінізації не завжди на сто відсотків можуть бути ефективними», — самокритично відзначив чиновник. 
 
Міністр Данилюк міркує глобально. За його підрахунками, із тіні вийдуть 2,5 мільйона найманих працівників.
 
«Ці люди у приватному секторі отримають збільшену зарплату, відтак збільшені податки скеровуватимуться до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, що дозволить підняти зарплати для лікарів і вчителів», — сказав головний фінансист держави. 

Податок на «тінь»

А тепер, як ідея Мінфіну виглядає під іншим кутом зору — якщо дивитися на ситуацію знизу, з робочого місця директора малого підприємства, а не з Печерських пагорбів. 
 
В Україні і справді дуже велика частка тіньового сектору економіки. За офіційними даними, близько 50%, за неофіційними — у залежності від сектору. У деяких — понад 80%.
 
З одного боку, це погано, оскільки страждають Держбюджет, Пенсійний фот тощо. З іншого, економісти вважають, що саме «тінь» дозволила українській економіці краще пережити кризові часи.
 
Зрештою, причинами появи тіньової економіки є — і державні чиновники це не заперечують — неефективна податкова політика, складність в адмініструванні податків, відсутність прозорих правил гри на ринку, відсутність реальної судової системи. Тобто всі елементи — сфера відповідальності держави. 
 
Тож насправді дуже мало хто нині заробляє в Україні 1600 гривень у місяць.
 
«Не є таємницею, що працедавці часто платять людям мінімальну зарплату, а решту доплачують у конверті», — погоджується економіст Андрій Блінов.
 
Деякі підприємці таким чином і справді заробляють на «Лексуси» і «Рейнджровери», а деякі — особливо малий і середній бізнес — виживають у скрутний для держави час.
 
Скільки є одних і скільки інших — питання складне, але, треба думати, що міністр фінансів Олександр Данилюк знає відповідь.
 
Якщо вирішив, що всім без винятку підприємцям буде ну зовсім неважко заплатити у бюджет податки з 3200 гривень. 
 
«Так, уряду сьогодні треба компенсувати зниження ставки єдиного соціального внеску із 37,5 до 22%, яке ми отримали на початку нинішнього року, — продовжує Блінов. — Адже з мінімальної зарплати і виплачуються всі нарахування. Втім треба розуміти, що реальні доходи населення удвічі не зростуть». 

Зарплати зменшать, субсидії також

І, треба розуміти, не зростуть узагалі. Ось як описує схему до і після «підвищення» економіст Юрій Романенко.
 
«Уявимо, що працівник отримує 5 тис. гривень, з яких 1200 офіційно, а 3800 — у конверті. Після реформи на руки цей працівник отримає вже 4500 гривень. Держава отримає більше податків, а працівник — менше зарплати. Потім цей працівник піде по субсидію до держави, і вона дасть йому ці кошти, які щойно викачала з його кишені через працедавця», — сказав він. 
 
Із ним погоджується економічний експерт Мар’ян Заблоцький.
 
«Справді, згідно з даними Держстату, 40% працівників отримують заробітну плату менше 3200 гривень. Але більшість із них отримує її неофіційно. Тож підняття «мінімалки» — це спроба змусити людей заплатити податки до бюджету. Це стосується 4 млн. українців. Також близько 6 млн. громадян отримують субсидії на комунальні послуги. Реально значна частина їх не отримувала б, якщо би показувала свої доходи офіційно, — пояснив аналітик. — Натомість зарплату треба підняти для 100 тис. чиновників і силовиків плюс близько мільйона вчителів, лікарів та інших бюджетників, які нині отримують менше 3200 гривень». 
 
Отже, за його словами, з точки зору бюджету, пропонується обкласти податком 4 мільйони українців і забрати частину субсидій із 6 мільйонів сімей.
 
За ці кошти підвищити оплату праці трохи більше 1 мільйона людей. 

Закриття дрібного бізнесу, звільнення і перерозподіл ринку

На думку аналітиків, «антитіньова» активність уряду — ініціатива, яку можна було би тільки вітати.
 
Якби влада розпочала з себе. Тобто створила умови для бізнесу, у яких він міг би розвиватися і поступово легалізуватися.
 
І лише після того включила би каральну машину. Навіть у такому м’якому вигляді як збільшення відрахувань. 
 
У нинішніх умовах працедавці — з числа тих, котрі оплачують життя 4 мільйонів українців, — опиняться перед непростим вибором.
 
«Підприємець буде змушений або компенсувати свої втрати за рахунок найманого працівника, або звільнить його», — каже Юрій Романенко. 
 
Аналітики прогнозують масові скорочення працівників, зайнятих у малому бізнесі. Або їх тотальний перехід у тінь. Й ображатися на дрібних бізнесменів тут не варто. На думку Андрія Приходька із UniCredit, рівень зарплат у такому бізнесі є нижчим, ніж у великому.
 
«Нові витрати малий бізнес буде змушений компенсувати за рахунок власного прибутку або ж перекласти їх на кінцевого споживача. Обидва варіанти так чи інакше призведуть до збільшення частки ринку великих мережевих компаній, для яких зростання «мінімалки» буде не таким болючим, як для дрібного бізнесу. Залишається і третій варіант: піти в тінь і не оформляти працівників із низькою заробітною платою», — стверджує той. 
 
Таким чином, «Велика детінізація», про яку так довго говорив Данилюк, радше за все, відкладається до кращих часів. Натомість по всій Україні аналітики очікують хвилі банкрутств дрібних фірм. «Особливо не в Києві, а там, де доходи набагато нижчі, де навіть зарплата у 3 тис. гривень вважається нормальною», — каже економіст Олександр Жолудь. 
 
Відтак, очікуємо зростання безробіття і збільшення навантаження на службу зайнятості. Особливо можуть постраждати низько кваліфіковані працівники, для захисту яких урядовці і влаштували цю реформу.
 
«У секторі поштових перевезень понад 70% працівників отримують менше 3 тис. гривень. Що буде з цими людьми? Можливо, їх просто звільнять», — каже економіст Дмитро Боярчук. 
 
Деякі працедавці, особливо у сфері громадського харчування, вже нині діляться планами: оформлятимуть працівників на пів, четвертину ставки або ж погодинно... 
 
Удвічі зростуть штрафи, збори і податки. Також інфляція і курс долара... 
 
Але зменшення зарплати — це ще не всі проблеми, які очікують українця унаслідок «підвищення» мінімалки.
 
«Деякі норми в українському законодавстві прив’язані до мінімальної заробітної плати, — каже юрист Михайло Юмашев. — Наприклад, розмір щорічного податку на нерухомість: за кожен зайвий квадратний метр платять відсоток мінімальної зарплати».
 
Відтак квартирний податок буде для українців удвічі вищим. І не лише він. 
 
«Зростуть штрафи за порушення будівельних норм і трудового законодавства, подорожчають ліцензії (наприклад будівельні), зросте мінімальний розмір судового збору — у тому числі й щодо дрібних справ», — каже юрист Владислав Бєлоцький. 
 
На думку видатного українського економіста Олександра Пасхавера, рішення про збільшення мінімальної зарплати є більше політичним кроком, ніж економічним.
 
Якщо ж раптом не спрацює ідея Порошенка—Гройсмана про те, що бізнес раптом вийде з тіні й зробить усім добре, країну чекають неприємності.
 
«Інфляція може вийти за звичні для України межі», — сказав Пасхавер, додавши, що особисто він очікує зростання цін на продукти харчування. 
 
«Оскільки зростання ВВП у наступному році планується на рівні 1-1,5%, можна прогнозувати, що зарплата зросте за рахунок збільшення гривневої маси. Тобто увімкнення друкарського верстата», — сказав аналітик «Альпарі» Антон Козюра.
 
На його думку, це може призвести до падіння курсу гривні.
 
«Пані Гонтарева спрогнозувала курс долара на 2017 рік на рівні 27,2 гривні. Оскільки її прогноз на 2016 становив 24,7 грн., можна очікувати, що реальний показник становитиме 30 гривень за долар», — додав він. 
 
За словами економіста Андрія Новака, збільшену заробітну плату Кабмін фінансуватиме з трьох джерел: скорочення працівників державного сектору, інфляції, яка може перевищити 8%, та зростання державного боргу. 
 

А ТИМ ЧАСОМ...

Пенсіонери, готуйте кишені! 
Український уряд готується підняти не тільки мінімальну заробітну плату, а й пенсії. У середньому, як пояснили в КМ, на 300 гривень. За словами віце-прем’єра Павла Розенка, влада вирішила «осучаснити» виплати для 5 мільйонів українців.
 
Тих, що отримують від 1400 до 4000 тисяч гривень пенсії. Всього, як відомо, в Україні налічується 12,3 мільйона пенсіонерів. 
 
За роз’ясненням Мінсоцполітики, осучаснення пенсії — це її перерахунок з урахуванням середньої зарплати за останні три роки.
 
Розмір зарплати потім помножать на особистий трудовий коефіцієнт пенсіонера, що враховує заробіток і стаж. Найбільше від перерахунку виграють ті, хто пішов на пенсію чотири і більше років тому.