Річниця Євромайдану: дно, з якого ми почали підніматися...

22.11.2016
Річниця Євромайдану: дно, з якого ми почали підніматися...

21 листопада на Хрещатику було порожньо — шукали бомбу. (Фото з сайта rbc.ua.)

21 листопада минуло три роки, відколи у центрі столиці на знак протесту проти того, що Кабмін Миколи Азарова призупинив підготовку до підписання Угоди про Асоціацію із Євросоюзом і замість Європи українців влада заходилася штовхати в тісні обійми Митного Союзу на чолі з «дружньою» Росією.

І якщо перші зібрання були малочисельними й мирними, то згодом переросли у всеукраїнські акції непокори та силових протистоянь, які ввійшли в новітню історію України  як Революція гідності.  
 
У зв’язку з масовими заходами 21-22 листопада, у Дні достоїнства та свободи, громадський порядок у Києві охороняють 6000 правоохоронців, а по всій Україні — від 15000 до 18000. Задіяні спецпідрозділи Нацполіції, Нацгвардії та кінологічна служба; створено й оперативний резерв МВС, який буде негайно використано у випадку виникнення позаштатних ситуацій.

Як застеріг радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк, під час відзначання річниці  рівень терористичної загрози у столиці залишається досить високим. Адже, за оперативною інформацією, російські спецслужби та внутрішні антидержавні, деструктивні сили не полишають намірів здійснити провокації.

«У місцях проведення заходів та місцях масового скупчення людей встановлено рамки із металошукачами, наряди поліцейських з металодетекторами, працюють кінологи й оперативники у штатському», — повідомив Шкіряк. Правоохоронці працюватимуть в режимі посиленого несення служби до 24-25 листопада.
 
Крім того, в Києві з 6.30 ранку частково або повністю перекривають вулиці в центрі міста: Хрещатик, Інститутська, Архітектора Городецького та Бориса Грінченка. Поліція звертається до всіх учасників масових заходів із проханням поставитися з розумінням до роботи правоохоронців, не створювати конфліктних ситуацій, а також заздалегідь планувати свій маршрут з урахуванням перекритих ділянок вулиць. Попередив і Київський метрополітен, що у зв’язку з заходами відбулися зміни в роботі станцій метро. Зокрема, для уникнення скупчення людей закрито для входу-виходу станцію «Хрещатик» до вулиці Інститутської. 
 
У Києві та інших українських містах проводяться меморіальні та культурно-мистецькі заходи. На алеї Героїв Небесної сотні відбулися покладання квітів і панахида, були присутні сім’ї загиблих під час Революції гідності.
 
Також о 19-й год. відбулося Віче на головній площі країни та Марш революції за участю представників «ОУН», «Правого сектору» та інших організацій. У всіх регіонах України сьогодні пройшло близько 380 масових заходів. 
 
Із нагоди героїчно-трагічних подій кінця 2013 — початку 2014 років Петро Порошенко звернувся до народу. Зокрема, Президент сказав: «Після перемоги над режимом (Януковича. — Ред.) виявилося, що від усього державного механізму залишився лише штурвал, та й то — гнилий. Україну душив дефолт, який здавався вже невідворотним. 

Економіка так і не оговталася від світової кризи. Росія не просто розв’язала війну, а ще й влаштувала справжню торговельну блокаду, чим у сукупності завдала нам збитків на сотні мільярдів.

Армії та спецслужб практично не існувало. От такої глибини було те дно, з якого ми починали підніматися».
 
Петро Порошенко констатував: «Ворог не лише атакує Україну ззовні, а й розхитує нас зсередини. Метою Кремля є постійна  внутрішня дестабілізація, анархія, отаманщина. Дострокові вибори в Україні та посилення позицій проросійських сил у новому парламенті. А далі — ревізія європейського курсу. А ще потім — повна зміна зовнішньополітичного вектору держави. У фіналі — повернення України в імперське стійло. Якщо піти шляхом гострих внутрішніх конфліктів, можна дуже швидко кинути країну у прірву хаосу і безладу, зробити незахищеною перед зовнішньою агресією. Як Президент я не допущу такого сценарію!»