На Волині дедалі розпалюється скандал довкола санаторію матері і дитини «Пролісок», єдиного з трьох місцевих оздоровчих закладів, який за останнє десятиліття зробив потужний стрибок у своєму розвитку.
Частина депутатів обласної ради заповзялася позбавитися багаторічної його директорки Валентини Касарди, яка вивела санаторій із занепаду, зробивши його популярним у всій Україні.
Хоча навіть неозброєним оком видно, що за намаганням посунути Касарду, яка є депутатом облради, з директорської посади стоїть спроба прибрати санаторій до чиїхось впливових і нечистих рук.
Смородинова наливка для... СБУ
Зброєю проти директорки санаторію, який є власністю обласної територіальної громади, стала банальна... пляшка смородинової наливки.
Саме її продемонстрував на сесії обласної ради у жовтні голова ради Ігор Палиця із гнівною тирадою про те, що ось такі напої, та ще й без акцизу, продаються, виявляється, у санаторії матері і дитини. І попросив аж СБУ розібратися з цим неподобством. А й справді, такого терориста зловили, що аж спецслужби треба задіювати!
Зізнаюся: кілька років тому, відпочиваючи в «Проліску», сама дегустувала у фітобарі чимало різних смачнючих фірмових настоянок, але на лікувальний процес ця дегустація геть не вплинула.
Волиняни неабияк пишаються, що мають один оздоровчий заклад, у якому не соромно прийняти навіть відпочивальників з-за кордону.
У санаторій матері і дитини «Пролісок», що розкинувся у сосновому бору на межі Волині й Рівненщини, їдуть відпочивати й поправляти здоров’я мешканці з багатьох областей України. Із трьох волинських санаторіїв лікувальна й матеріальна база саме «Проліска» постійно розвивається та оновлюється.
У березні 2015-го тут відкрито сучасний водолікувальний комплекс, збудований за кошти Євросоюзу в рамках проекту «Розвиток співробітництва в галузі санаторно-курортного туризму на польсько-українському прикордонні»: транш 1,8 мільйона євро отримала громада селища Грем’яче, на території якого розташований санаторій, а обласна влада співфінансувала лише 10 відсотків цієї суми.
На урочистому відкритті нового водолікувального комплексу владці хвалили санаторій, що про нього тільки гарні відгуки, що тут лікується багато «чорнобильців» та інших пільговиків.
А через рік раптом усе стало не так. І у всьому винна якась настоянка без акцизу, якою частують відпочивальників у санаторії. Ніби її силою комусь заливають за комір...
Після виступу Ігоря Палиці на сесії у санаторій поїхали перевірки, збиралися депутатські комісії, на засідання яких не хотіли пускати журналістів.
Пустили у хід навіть «важку артилерію» — до влади звернулася Спілка воїнів АТО Волині, яка у своєму зверненні детально розповіла про проблеми психологічної реабілітації демобілізованих і негативний вплив алкоголю на психокорекційні заняття.
Оскільки воїни проходять реабілітацію і на базі «Проліска», то Спілка просить «терміново вжити заходів щодо запобігання продажу алкогольних та слабоалкогольних напоїв на території санаторіїв, профілактичних закладів Волині, а також в односторонньому порядку розірвати договір iз директором санаторію матері та дитини «Пролісок» Валентиною Касардою». Дивно, але раніше Спілку ця проблема не цікавила й не викликала обурення.
Вона чомусь мовчала, коли влітку в іншому санаторії , «Лісова пісня», де теж проходять реабілітацію військовослужбоці, алкоголь рікою тік і на території санаторію, і довкола нього.
Може, тому, що там керує «свій» чоловік, якого не можна чіпати без команди? Навіть голова обладміністрації Володимир Гунчик обурювався генделиками у «Лісовій пісні» й обіцяв прикрити ці точки.
Та гнів «громадськості» впав лише на голову директорки «Проліска», і то такий «праведний» , що відразу на звільнення, не більше й не менше. Без доган, без суворих доган чи попереджень, а відразу — з речами на вихід. Попри всі заслуги й здобутки, попри роки бездоганної праці .
Тепер стало зрозуміло, для чого новообраний голова Волиньради разом зі своєю «УКРОПівською» командою так добивалися об’єднання громадських організацій воїнів АТО в єдину організацію.
Політичні ігрища
Але не всі повелися на «одобрямс». 29 волонтерських і ветеранських спілок висловили іншу позицію. Вони вважають звинувачення на адресу Валентини Касарди надуманими і необґрунтованими.
«Пролісок» прийняв на лікування та реабілітацію понад 300 бійців, і всі задоволені рівнем оздоровлення в одній iз найкращих волинських здравниць. І прикро, що політики намагаються використати учасників АТО у своїх меркантильних політичних цілях.
На засіданні депутатської комісії один із депутатів облради озвучив те, про що влада ще боїться сама казати вголос: санаторії, які перебувають у власності комунальної громади, давно повинні бути приватизовані.
Ось і вся розгадка цього конфлікту. Пробну кульку закинули, щоб подивитися, як відреагує громада. Цього разу не вдалося. Треба чекати наступного раунду.
Ще однією з причин немилості до пані Касарди міг стати розкол у фракції «Батьківщини», до якої вона входить.
Фактично в облраді виникло дві фракції біло-сердечних, і директор «Проліска» опинилася в опозиційній групі до фракції «УКРОПу», який без багнетів з інших фракцій не має більшості в облраді.
Центральне партійне керівництво БЮТ делегувало легітимність трьом своїм депутатам, серед яких і Касарда, а заколотників виключили з партійних рядів «Батьківщини».
А схема вже «накатана»...
Хоча «Проліску» до наїздів не звикати. Вісім років тому він відстояв своє майно у судовій тяганині з профспілками.
Охочих прибрати до рук привабливий шматок обласного майна вистачало і вистачає. Сама Валентина Касарда вважає, що місцеві політики використовують брудні методи для дискредитації закладу, який успішно працює.
Депутати Волиньради не підтримали її проект про надання статусу курортної зони санаторію, хоча Ігор Палиця обіцяв допомогти зробити, щоб «Пролісок» став волинським Буковелем.
А коли треба було проголосувати за це — «УКРОП» із деякими колегами провалили голосування. Не всім обранцям волинської громади хочеться, щоб оздоровча візитка волинського краю розвивалася й процвітала.
Дехто дуже зацікавлений, щоб її пошвидше «угробити» і тоді спокійненько приватизувати за відпрацьованою до автоматизму схемою. І тепер усе залежатиме, як поведеться громада: чи мовчатиме, як раніше, чи битиметься за своє майно.
