У рамках роботи Культурно-освітньої академії Гете-Інституту у 2016 році в Україні реалізовано 16 культурно-урбаністичних проектів.
Зокрема, у Кременчуці активісти перетворили занедбаний ЖЕК на сучасний арт-простір; у Херсоні презентували художню виставку про символ міста — німецький корабель «Товариш Горх Фок»; у Запоріжжі відбувся форум і видано посібник про успішну реалізацію культурних проектів; у Чернівцях провели тренінги та «Культурний квест» для 60 учасників із різних міст України; створили інтерактивну «Культурну мапу Бердянська», зрозуміло де. Про дві ініціативи — детальні розповіді.
Відродження літературного Бучача
Восени 2016 року у 12-тисячному Бучачі культурні активісти за підтримки Гете-Інституту та програми Культурно-освітня академія відкрили літературну резиденцію для українських письменників. Першими гостями резиденції стали Євгенія Сенік, Андрій Любка та Софія Андрухович. Організатори проекту прагнули, щоб резиденти відчули атмосферу міста і описали його, як це зробив 50 років тому нобелівський лауреат з літератури за твори про Бучач, уродженець міста — Шмуель Аґнон.
«У Німеччині є таке поняття, як міський письменник. Влада міст пропонує літературну резиденцію письменникам, щоб ті жили і писали про відвідуване місто. Ми підтримали літературну резиденцію у Бучачі, оскільки вона чудовий приклад того, як можна повернути маленькому містечку його літературну ідентичність і урізноманітнити культурне життя. Цей проект важливий також із точки зору культурної децентралізації, про яку так багато сьогодні говорять в Україні», — розказує референт із культурних програм Гете-Інституту Фрідеріке Мьошель.
Восени короткострокова літературна резиденція діяла у Бучачі на базі Літературного центру імені Аґнона, який місцеві активісти відкрили минулого року. У 2017 році організатори планують зробити її цілорічною.
Десятки зустрічей із сучасними українськими письменниками, книжкові презентації, ексклюзивні літературні мандрівки Бучачем, розроблені на основі текстів Аґнона та сучасних українських письменників — стали справжнім культурним бумом для мешканців районного центру Тернопільської області.
«Вибір куди піти ввечері після роботи, у нас невеликий: це або якесь кафе, або дитячий майданчик, а у неділю — похід у церкву. На перші події нашого літературного центру приходило близько 5 людей, зараз — це вже кілька десятків. Пам’ятаю, як на наступний день після зустрічі з Софією Андрухович, я зустріла на базарі відвідувачку нашого центру. У одній руці в неї був хліб, а в іншій — книга Софії «Фелікс Австрія». У нас, знаєте, за ціну такої книги можна приготувати хорошу вечерю на сім’ю», — говорить програмна директорка Літературного центру імені Аґнона Мар’яна Максим’як.
Конкурс селфі врятував міст
Влада Генічеська — міста у Херсонській області — ще навесні нинішнього року анонсувала демонтаж столітнього мосту відомої німецької компанії Waagner Biro і здачу конструкції на металобрухт. На захист архітектурної пам’ятки міста стали громадські активісти. Їхні дії стали вирішальними, щоб закрити питання демонтажу залізничного мосту — однієї з головних пам’яток Генічеська.
«Ми придумали низку проектів, присвячених мосту, — розповідає організаторка акції Юлія Манукян. — Наприклад, конкурс фотографій «100 років — 100 селфі». Роботи переможців ми розмістили на верхотурі мосту, це було дуже гарно. Також організували лекції спеціалістів Краєзнавчого музею, виступи музичних і танцювальних колективів. Сьогодні виставка фотографій проходить у Будинку культури Генічеська. Ми боремося за міст і як за об’єкт унікальної спадщини, і як за символ прагнення до іншого, недепресивного майбутнього».
Міст у Генічеську — витвір архітектурного мистецтва, був створений у 1915 році компанією Waagner Biro, яка спроектувала також Рейхстаг, Сіднейську оперу, футуристичний аеропорт в Баку і ще 4 тисячі знакових об’єктів по всьому світу.
За своє довге життя міст бачив революцію, війни, кризи, по ньому ходили потяги, їздили автомобілі, а зараз він став головним арт-об’єктом і символом Генічеська.
Участь в акціях за збереження мосту брали не лише мешканці Генічеська, для яких міст — невід’ємна частина урбаністичного пейзажу, а й міжнародні культурні інституції, а потім і місцева влада, яка вирішила, що така цінна пам’ятка все-таки потрібна Херсонській області. Завдяки цьому культурному проекту вдалося врятувати старовинний міст, і сьогодні активісти святкують перемогу.
Нагадаємо, що в рамках програми Гете-Інституту «Культурно-освітня академія» 16 проектів із 11 міст України отримали гранти на втілення найрізноманітніших ініціатив. Деякі з них не просто об’єднали навколо себе незліченну кількість людей, а й змінили життя міста та зберегли його історичну спадщину, як це сталося у Генічеську.
«Завдання Культурно-освітньої академії — підтримувати культуру в українських регіонах, — розповідає референт культурних програм Гете-Інституту Фрідеріке Мьошель. — За три роки існування проект об’єднав 200 культурних менеджерів, урбаністів, художників і громадських активістів, кожен з яких прагне розвивати своє місто. Ми раді, що завдяки таким акціям, як у Генічеську, ставлення до культурних проектів, їхнього впливу і можливостей змінюється і у місцевої влади».
