Шведи передумали: Стокгольм дав зелене світло російському «Північному потоку-2»

01.02.2017
Шведи передумали: Стокгольм дав зелене світло російському «Північному потоку-2»

Ще донедавна Швеція була союзником України по «Північному потоку-2».

Шведський уряд несподівано повідомив, що 19-тисячне місто Карлсхамн на півдні країни все ж може здати в оренду свій порт для потреб будівництва газопроводу «Північний потік-2».
 
Місто і порт займають стратегічну позицію на узбережжі Балтійського моря, за що ще 1664 року шведський король Карл Х Густав дарував поселенню міські права зі всіма привілеями.
 
На знак подяки за королівську милість місто 1666 року було перейменоване на честь короля в Карлсхамн (Порт Карла).
 
Ще якийсь місяць тому шведський уряд попереджав місцеві самоврядні органи, що їх співпраця з російським інвестором «Північного потоку-2» «послабить оборонні можливості Швеції». 
 
Що ж змінилося тепер?
 
«Ми здатні контролювати ситуацію», — пояснив несподівану зміну позиції уряду міністр оборони Петер Хултквіст на зустрічі з мешканцями містечка. Не вдаючись у подробиці, міністр лише пояснив, що йдеться про низку заходів, пов’язаних з оборонною безпекою, які будуть здійснені у випадку оренди порту на потреби будівництва «Північного потоку-2». «З цією метою ми будемо продовжувати діалог із місцевою общиною», — наголосив Хултквіст.
 
Насправді пояснення зміни настроїв шведської влади просте — гроші. Невелика громада Карлсхамн має отримати від російського інвестора за оренду місцевого порту 100 млн. крон (приблизно 10 млн. євро).
 
За попередньою домовленістю з росіянами, зберігання та прокладання труб також можуть здійснювати працівники місцевого комунального підприємства, яке є власником порту.
 
Представник місцевої влади Карлсхамна Пер-Ола Маттссон поінформував центральний уряд, що позитивне рішення про оренду порту буде ухвалено 31 січня. 
 
Водночас кабінет прем’єр-міністра Стефана Левена надалі дотримується думки, що здача в оренду концерну, який будує «Північний потік-2», іншого стратегічного порту Сілте на сході острова Готландія не береться до уваги.
 
У грудні минулого року влада цього регіону, посилаючись на побоювання уряду щодо національної безпеки, відмовила росіянам в оренді порту. Але якщо центральний уряд пішов на одну суттєву поступку, то може вдатися і до другої. Гроші — завжди переконливий аргумент.
 
Газопровід «Північний потік-2» з Росії до Німеччини через Балтійське море має пролягти вздовж уже наявного газогону «Північний потік», який діє з листопада 2011 року.
 
Введення в експлуатацію двох нових гілок трубопроводу планується на межі 2019—2020 років. Проти цієї інвестиції протестують, зокрема, Польща та Україна.
 
Їхнiй союзником донедавна була і Швеція.