Цифри, у які грає влада

08.02.2017
Цифри, у які грає влада

Минув мі­сяць, як усі ми живемо в умовах щасливо підвищеної мінімальної зарплати до 3200 гривень та нових правил оподаткування ФОПів.
 
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вирішив підбити перші підсумки власних нововведень та несподівано для себе прийшов до висновку, що він зробив усе дуже правильно і дуже вчасно!
 
Адже, на його думку, вплив підвищеної зар­плати на економіку — надзвичайно чудодійний. 
 
«Ми вважаємо, що це — правильний крок, — самокритично похвалив себе Прем’єр. — Лютий і березень чітко покажуть, що у нас є збільшення кількості підприємців, зростання заробітної плати, при цьому, що ціни залишатимуться у межах сезонних коливань».
 
Тобто, якщо перефразувати пана Гройсмана, то у нинішньому місяці в Україні відбудеться щось зовсім протилежне до того, що ми маємо сьогодні.
 
Адже за січень у державі закрилися майже 160 тисяч фізичних осіб-підприємців, яких хотіли змусити платити податки, навіть якщо вони не працюють. Натомість відкрилося 28 тисяч нових. 
 
За прогнозами, ФОПи закриватимуться і надалі. Але, якщо вірити Прем’єр-міністру, то й відкриватимуться надзвичайно активно. Просто-таки з наростаючою швидкістю.
 
Сам Володимир Гройсман у цей прогноз, схоже, вірить. 
 
А ще завдяки реформам Кабміну, як заявив міністр соцполітики Андрій Рева, у січні було працевлаштовано 45 тисяч осiб — і на 32%, або на 11 тисяч чоловік зросла в Україні зайнятість, якщо порівнювати з минулим роком.
 
Кількість оперативно працевлаштованих зросла із 14 до 26 тисяч. Подальші ж прогнози — у стилі «Вище, краще, веселіше».
 
Цей оптимізм дивним чином дисонує з підсумками Національного банку, який також проводить подібні підрахунки.
 
Кілька днів тому преса процитувала представника НБУ, який заявив про 600 000 звільнених після запровадження мінімалки у 3200 гривень. 
 
Цифру і статус цих людей рішуче заперечила голова Нацбанку Валерія Гонтарева, яка заявила: йдеться про прогнозну цифру офіційної зайнятості, а не «звільнення».
 
Тобто, зменшення зайнятості в НБУ таки бачать, хоча тамтешні експерти і вживають слово «формальна».
 
Бо ці самі фізичні особи-підприємці, на думку експертів НБУ, у 2015 році становили 19% від 12,1 млн. зайнятих людей.
 
І скорочення «сплячих» ФОПів мало свій вплив на статистику зайнятості. Плюс: Нацбанк бачить скорочення у 2017 році кількості зайнятих в офіційному секторі на 9%.
 
А міністр Рева і перший міністр Гройсман їх не бачать... 
 
Але у чому пані Гонтарева солідарна з колегами з уряду, то це у позитивних ефектах від зростання мінімалки.
 
Яка має, на її думку, дати плюс 0,5% до ВВП! Завдяки зростанню внутрішнього споживання, що має стимулювати розвиток економіки.
 
Втім Валерія Гонтарева скромно не повторює шалений оптимізм очільника Кабміну, що при цьому ми уникнемо зростання інфляції.
 
Сам Нацбанк, нагадаємо, несмiливо прогнозує її зростання на 1,1%: із 8% до 9,1%. Незалежні експерти пишуть, що буде значно більше. 
 
Зрештою, вже сьогодні зросли тарифи на пасажирські перевезення, і компанії пояснюють це саме зростанням мінімалки.
 
І навіть якщо вони обманюють, то де-факто правда все одно за ними, оскільки влада не змусила їх відмовитися від цього кроку. 
 
Що ж стосується активізації економіки, у яку вірить Валерія Гонтарева, то експерти хотіли би переадресувати до неї питання «Як?!!».
 
Оскільки політика фіскалізації, що її проводить Нацбанк, не дозволить розширити програму кредитування. Без якої говорити про якесь зростання економіки важко. 
 
Але у чому керівники Нацбанку та уряду схожі, то це у прагненні до «зачисток».
 
Прем’єр і міністр соцполітики «зачищають» «формальнi» ФОПи, які, на їхню думку, сплять і нічого доброго для держави не роблять.
 
Очільниця НБУ досі зачищає зайві банки. Із усім відомими наслідками. «Підо­зрілих» ФОПів в Україні — понад 2 мільйони. 

  • Сини неба

    Хохол... Це слово — на язиці кожного московита, в газетних статтях, виступах, написано на парканах і навіть якось випадково трапилась московська газета, де назву нашої Руси-України означили як Хохландія. >>

  • «На моє глибоке переконання...»

    Із цих слів починається майже кожен виступ наших можновладців. І не має значення, що це переконання — фальш або ж пристосуванство до певних обставин. Головне тут — «глибоке переконання». >>

  • За Уралом голоду не було...

    Мій дід, Семашко Михайло Іларіонович, народився в Білорусії, в селищі Іванець Мінського повіту. Дід любив свою батьківщину, добре знав білоруську мову, спілкувався з родичами і знайомими тільки рідною мовою. >>

  • Не вчіть учених їсти хліб печений,

    Критика несподіваного опонента в соцмережі генерувала необхідність висловити власну думку з приводу однієї психологічно-світоглядної проблеми, яка домінує в політиці, відлунює в суспільстві і перекочувала в соцмережі... >>