Рекорди Хлібного Батька

14.02.2017
Рекорди Хлібного Батька

Академік Василь Ремесло допоміг цілій низці держав, як би це сказали нині, суттєво підвищити показники зростання ВВП.

У радянські часи одними з найпоширеніших сортів озимої пшениці на полях «однієї шостої частини суші» були миронівські: розроблені у Миронівському науково-дослідному інституті селекції та насінництва пшениці. Тому самому, який створив легендарний Василь Ремесло. Вважають, що саме він започаткував світове визнання України у галузі зерновиробництва. 
Перші досліди Василя Ремесла на новоствореній Миронівській станції стосувалися дії екстремальних умов середовища, низьких температур, на ярі сорти пшениці, посіяні під зиму. Таким принципово новим методом створено сорти озимої пшениці нового типу, що поєднували високу продуктивність та зимо-, морозо-, посухостійкість із відмінними хлібопекарськими якостями. У 1960 році був районований перший сорт Василя Ремесла — «Миронівська 264». 
Але справжнім шедевром світової селекції фахівці вважають його «Миронівську 808», яка з’явилася через три роки і розширила ареал вирощування озимої пшениці далеко на північ та прославила Миронівку на весь світ. За це Василю Ремеслу було присвоєно вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук без захисту дисертації і його обрано дійсним членом Всесоюзної академії сільськогосподарських наук. 
У 70-ті роки з’явилися нові «миронівки»: «Миронівська ювілейна 50» та «Іллічівка», які вперше перевершили рубіж урожайності в 100 ц/га. Радянські економісти підрахували: чистий додатковий прибуток за 10 років (1968—1977), отриманий завдяки винаходам Ремесла, перевищив 1,6 млрд. крб.! 
В окремі роки сорт «Миронівська 808» займав у світі понад 10 млн. га, тобто понад 11% від усіх посівів озимої пшениці. У 70-х роках миронівські сорти займали в НДР понад 60% площ під озимою пшеницею, у деяких господарствах Чехословаччини — до 98% площ. Завдяки поширенню миронівських сортів у Чехословаччині за період 1966—1980 рр. було одержано на 4 млн. тонн якісного зерна більше, що в грошовому еквіваленті становило 6,6 мільярда крон. Це явище назвали «зеленою революцією» у сільському господарстві як цієї республіки, так і світу.
Селекціонер від Бога, Хлібний батько, так називали Василя Ремесла, був неординарною особистістю, великим представником не тільки своєї епохи, а й сучасності. Розповідають, що з ранньої весни і до кінця жнив він жив серед дослідних ділянок, жив роботою, полем, пшеницею, брав безпосередню участь в усіх ланках селекційного процесу. А бракування селекційного матеріалу по зерну було справжнім священнодійством. 
 

ДОВІДКА «УМ»

Василь Миколайович Ремесло
Народився 10 лютого 1907 року в селі Теплівка Пирятинського повіту на Полтавщині в багатодітній селянській сім’ї. Закінчив у 1924 році Лубенську професійну селянсько-господарську школу, Сільськогосподарський інститут у селі Маслівка Канівського повіту Київської губернії. Цей випуск, до речі, дав країні чотирьох академіків. Після фронту та роботи на Поволжі повернувся на Київщину, де вся його подальша праця була пов’язана з Миронівською станцією.