Перелякана влада: чи були виправдані жорсткі заходи безпеки в Києві у дні скорботи

У скорботні дні річниці Євромайдану склалося враження, що нинішня влада боїться, аби люди, які приїздять у Київ з усіх куточків України, не повторили супротив, як три роки тому.

 

Адже чим пояснити істеричне нагнітання обстановки напередодні роковин i лякання людей якимись фантомними загрозами, терактами.

 

Незрозумілим залишилося й ушанування пам’яті Героїв Небесної сотні Президентом біля каплички на Інститутській... 16 лютого.

 

Хоча, згідно з указом Петра Олексійовича, усі заходи мали відбуватися в період iз 18 по 22 лютого.

 

Вже у четвер, 16 лютого, в урядовий квартал нагнали силу-силенну силовиків, було обмежено рух транспорту і людей.

 

Далі більше — з’явилася велика кількість рамок iз металошукачами, височенні металеві паркани з вузісінькими проходами та рядами силовиків.

 

Цьогоріч у пам’ятні для українців дні у столиці для підтримання правопорядку було задіяно безпреценденту кількість силовиків у повній амуніції — тисячі поліціянтів, Нацгвардійців i бійців спецпідрозділів.

 

Це дуже гнітило й нагадувало Майдан 2014 року.

 

Силовики, особливо поліціянти й характерної зовнішності цивільні (СБУшники), чи не в кожному, хто спускався, наприклад, по Михайлівській на Майдан, вбачали потенційного терориста і просили показати вміст сумок. 

 

Лишається питання: навіщо було розтягувати вшанування аж до 22 лютого, тим паче що це робочі дні i, як показав час, людей на заходах було не так і багато.

 

Нагадаємо, що в річницю розстрілу Майдану, 20 лютого, в центрі Києва пройшли пам’ятні акції.

 

Зокрема, близько двох тисяч прихильників Єдиного союзу патріотів України провели Марш патріотів.

 

Біля меморіалу Небесної сотні про­йшов молебень у пам’ять про загиблих активістів Революції гідності, люди приносили квіти.

 

«Ідеї Майдану і нині живі в нашому серці й будуть завжди з нами, — сказав лідер організації Валентин Манько. — Але в країні ми, напевно, не довели революцію до кінця. Зараз ми не хочемо якихось переворотів, так і того, щоб країна змінювала одних олігархів на інших».

 

ЄСПУ хотів показати цим мирним маршем, що, якщо влада не прислухається до їхнiх вимог, на наступний марш вийде не дві тисячі, а десять тисяч людей.

 

Крім того, в центрі Києва ввечері відбулася смолоскипна хода. У нiй узяли участь кілька сотень людей, які рухалася проїжджою частиною з Європейської площі вулицею Грушевського в напрямку урядового кварталу.

 

Пройшовши по вулиці Шовковичній, пішли до алеї Героїв Небесної сотні. Під час проходження колони поліція дорожній рух перекрила.

 

Дещо пізніше на майдані Незалежності про­йшов мітинг прихильників блокади торгівлі з окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

 

На центральній площі столиці зібралося кілька сотень людей, перед якими виступили організатори — нардепи Семен Семенченко, Єгор Соболєв i Володимир Парасюк, а також лідер ОУН Микола Коханівський.

 

Промовці закликали владу, наголошуючи, щоб людські жертви Майдану та війни на сході не були марними, виконати їхнi вимоги щодо прискорення процесу звільнення військовополонених і визнання на законодавчому рівні окупованими територіями райони Донецької та Луганської областей, які не контролює Україна.

 

Зранку вівторка, 21 лютого, під ВРУ мітингувальники, яких організувало «Українське об’єднання патріотів («УКРОП»), вимагали також ухвалити закон про заборону торгівлі з окупованими територіями.