Гривню шкода: чи піде Гонтарева у відставку і якими можуть бути її наслідки

02.03.2017
Гривню шкода: чи піде Гонтарева у відставку і якими можуть бути її наслідки

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Чутки про можливу відставку очільниці НБУ Валерії Гонтаревої, які останні півроку з певною регулярністю з’являються в інформаційному просторі, викликали стійку асоціацію з анекдотом про єврея, який прощається, але не йде.

Утім цього разу кілька авторитетних джерел повідомили, що відставку таки планують, і навіть спробували спрогнозувати дату її оголошення — 2 березня.

Практично всі, хто повідомляв про ймовірну відставку Валерії Гонтаревої, сходяться на одному: відповідне рішення є, воно прийняте і воно остаточне.

Усе впирається лише в кандидатуру наступника. А його знайти дуже непросто, оскільки він має відповідати передусім трьом критеріям: задовольнити наглядачів із МВФ (підпис глави Нацбанку — один із чотирьох під Меморандумом про співпрацю), мати шанс бути затвердженим парламентом і водночас бути людиною Президента.

А це в нашому політикумі — практично протилежні речі.

«УМ» спробувала розібратися, наскільки реальними є ці чутки, з яким багажем Валерія Гонтарева покидає свою посаду і якими можуть бути наслідки цього кроку для країни і для кожного з нас.

Звідки вітер віє?

За чутками, Валерія Гонтарева давно вже просилася у відставку. Але для Петра Порошенка, який узяв під особистий контроль і НБУ, і ГПУ, і уряд, і парламент, Гонтарева була просто незамінною.
 
Тому він тримався за неї до останнього. І до останнього тримав її при собі.
 
Хоча вона неодноразово ставала фігурантом різних скандалів: то її заступницю Катерину Рожкову звинуватили у розграбуванні банківських активів та причетності до банкрутства банку «Михайлівський», то проти самої Гонтаревої та директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтина Ворушиліна НАБУ порушило кримінальне провадження щодо махінацій з активами ліквідованих банків на суму близько 315,6 млрд. грн., то її сім’ю запідозрили у виведенні депозитів з «Дельта Банку» напередодні його банкрутства. 
 
Останнє, схоже, стало тривожним дзвіночком і для Петра Порошенка.
 
«Гонтарева, звичайно, не ангел. Але, будучи людиною Президента, нарватися на те, щоб отримати попередження від ГПУ, яке теж контролює Президент, — це треба постаратися. Я думаю, що якщо вже ГПУ про це заговорила, то однією відставкою тут не відбудеться, вона має бути притягнена до відповідальності. Думаю, про Гонтареву ми ще почуємо, і це має бути цікавий процес. Інша справа — чи покарають її по справедливості, чи буде запущена програма «відбілювання», як це бачимо по справі «діамантових прокурорів», щоб мінімізувати наслідки», — прокоментував ситуацію «УМ» відомий політтехнолог Денис Богуш.

«Гріхи тяжкі» Валерії Олексіївни

А відповідати Валерії Гонтаревій, яка очолила НБУ в червні 2014 року, змінивши на цій посаді Степана Кубіва, таки справді є за що. І не лише за махінації, у яких її підозрює ГПУ та НАБУ.
 
А ще й за ліквідацію близько восьми десятків банківських установ, яку за час її каденції пережила банківська система України. Це — практично половина всіх банків, які працювали на українському ринку.
 
За кожним банкрутством стояли втрачені гроші як простих громадян, так і бізнес-структур, переважно з малого та середнього бізнесу, що практично підірвало довіру людей до банківського сектору і боляче вдарило по кишенях. 
 
За підрахунками журналістів сайту «Реаліст», у виведених iз ринку банках залишилося загалом 135,2 млрд. грн. депозитів громадян.
 
«Частину цієї суми — 79,6 млрд. грн. — виплатить Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. По факту вже повернули більше 76,1 млрд. грн. Але решту 55,6 млрд. грн. можна вважати такими, що «згоріли» і назавжди втрачені. Це депозити, які перевищують гарантовані державою 200 тис. грн. Вкладники цих грошей не побачать», — констатує видання.
 
На рахунках банків-банкрутів «зависло» і 73 млрд. грн. коштів юридичних осіб та 69,2 млрд. грн. коштів інших банків, які були на рахунках ліквідованих установ.
 
Левова частка — майже 54 млрд. грн. — «зависла» в шести банках: «Дельта», «Надра», «Фінансова ініціатива», «Фінанси та Кредит», VAB та «Імекс-Банк».
 
«Серед постраждалих були і великі промислові підприємства, і державні компанії, і провідні експортери, і флагмани аграрного сектору. Всі вони залишилися без коштів. Це, до речі, ще одна з причин, чому інвестори бояться інвестувати в Україну і чому компанії не поспішають завозити валютну виручку в країну», — констатує «Реаліст».
 
Цікавою в цій історії є і ситуація з «Приватбанком».
 
До його банкрутства та екстреної націоналізації банк отримав від НБУ 19 млрд. грн. на рефінансування (це ще за Кубіва), та й пізніше неодноразово отримував державну підтримку.
 
Ще приблизно 116 млрд. грн. держава витратила на капіталізацію за рахунок збільшення свого держборгу.
 
Тобто вирішення цих проблем лягло на кишені простих громадян — як зізнався заступник Гонтаревої Олег Чурій, «кожному ця націоналізація обійдеться у 3 тисячі гривень».
 
При тому, що сам Ігор Коломойський на цьому рефінансуванні і стрибках курсів «заробив», за деякими даними, до півмільярда гривень. 
 
Не лишився в накладі й Петро Порошенко — за дивним збігом обставин, перед раптовим стрибком курсу валюти в лютому 2015-го, коли долар за кілька днів із позначки 16 гривень виріс практично вдвічі, побивши всі рекорди, Президент робить вигідний вклад у державні облігації, заробивши на цьому 47 млн. грн.
 
Сподіватися, що про ці тенденції на ринку не знала голова НБУ, яку всі називають людиною Президента, було б дещо наївно.
 
«Гонтарева не центральний банкір по духу. Вона працює проти держави, проти економіки, проти населення. Для неї закон — це не інтерес країни, а інтерес людини міцної статури із будівлі через дорогу. Що є законом для цієї людини, давно лишається загадкою», — констатує головний редактор «Реаліста» Сергій Лямець.
 
На совісті Гонтаревої та її команди й інші «антирекорди» — падіння курсу із позначки 11 гривень за долар до майже 27, зниження золотовалютних резервів із 17,06 млрд. доларiв до 15,4 млрд., неопосередкована підтримка російських банків, які в цій ситуації опинилися «на коні».
 
А загалом, три роки роботи Нацбанку під керівництвом Гонтаревої обійшлися державі у 198 млрд. грн. І компенсовувати це маємо знову ми з вами.

Перестановка доданків

Утім офіційної інформації про відставку досі не було, і сама Валерія Гонтарева до сьогодні заперечувала таку можливість.
 
Що дало підстави для пошуків різних версій щодо причин, що ж стало останнім аргументом, що вплинув на рішення Петра Олексійовича.
 
Серед найімовірнiших версій називалося три.
 
Перша — це тиск МВФ, які почали вимагати зміни очільника Нацбанку на менш дискредитовану особу.
 
Друга стосувалася чуток щодо можливого переформатування коаліції і «повернення» в її лоно радикалів і пов’язані з цим політичні торги.
 
Третя версія — пожертвувавши Гонтаревою, Петро Порошенко може спробувати врятувати свій рейтинг, поклавши відповідальність за провали в банківському секторі на неї. 
 
«Усі ці три версії мають право на існування, хоча я б не говорив про домінування чогось одного. Усі ці фактори могли вплинути на відставку. За Гонтаревою зараз тягнеться такий негативний шлейф, вона стала такою токсичною, що тримати її біля Президента стало небезпечно. Тому він погодився на такий крок. А вже перспектива звільнення крісла голови НБУ зрушила в парламенті процеси бродіння навколо коаліції.
 
Бо до квітня і в коаліції, і в уряду Гройсмана ще є імунітет і їм нічого не загрожує, хіба що Парубій оголосить про те, що коаліції не існує, і запустить процес перевиборів. Але це малоймовірно. Я думаю, найцікавіші речі і для Гройсмана, і для коаліції почнуться через місяць, а все, що відбувається зараз, — це лише підготовка», — коментує ситуацію Денис Богуш. 
 
Не менш цікавим питанням є і фігура наступника Валерії Гонтаревої. Одразу в пресі спливло ім’я екс-Прем’єра Арсенія Яценюка, який певний час був виконуючим обов’язки голови Нацбанку.
 
І хоча Арсеній Петрович публічно відхрестився від таких намірів, у нашій політиці уже не раз було, що «на численні прохання громадян» політики таки міняли свою точку зору.
 
Іншими ймовірними претендентами називають Віктора Ющенка, Володимира Стельмаха, Олександра Савченка і навіть — Сергія Тігіпка.
 
Але зміна особистості не означає зміну курсу.
 
«Наступним головою Нацбанку після Гонтаревої буде Петро Порошенко. Як і при Гонтаревій. Прізвище тут не має жодного значення. При тій системі управління, яка є, керувати НБУ буде Президент», — переконаний політичний експерт Сергій Руденко.
 
Але збереження політики НБУ у фінансовій сфері може бути не найгіршим сценарієм розвитку подій.
 
«Набагато гірше буде, якщо разом із відставкою Гонтаревої відбудеться різке падіння курсу валют. А це можливо, оскільки держава контролює практично весь фінансовий ринок і може впливати на будь-які процеси в ручному режимі. А грошей на­друковано багато, і відставка Гонтаревої — непоганий привід, щоб виправдати їх вкидання у ринок. Це поганий сценарій, але реалістичний — якщо тільки у влади вистачить цинізму», — коментує ситуацію Денис Богуш. 
 
У будь-якому випадку нам буде за чим стежити. І чекати часів, коли політика перестане бути лише способом заробляння грошей. Бо за прорахунки політиків доводиться розплачуватися нам із вами. У прямому сенсі.