ПОЛІТПАРНАС: Смерть російського дипломата

02.03.2017

Смерть російського дипломата

 
З вуст Матері Терези
ці докори звучали б
принаймні не дражливо.
...Балансував по лезу,
пускав у хід і чари,
галантним був на диво...
 
Цікаво, Україну
ненавидів він щиро
чи, може, для годиться?
Брехнею в три аршини
чи всі задраяв діри
цей муж рожеволиций?
 
Воно і, справді, тяжко
на те казати: «Біле!»,
що жде на сажотруса.
Так, відірватись бляшка
могла й не в нім, а біля,
де «світ» не тільки «русскій»...
 
Тартюфи нас соромлять,
що ворога не любим,
і плачемо замало —
не так, як у Коломні...
...Оркестру, мідним трубам
фальш грати заважала... 
 
Микола ЦИВІРКО
Київ 

  • Сини неба

    Хохол... Це слово — на язиці кожного московита, в газетних статтях, виступах, написано на парканах і навіть якось випадково трапилась московська газета, де назву нашої Руси-України означили як Хохландія. >>

  • «На моє глибоке переконання...»

    Із цих слів починається майже кожен виступ наших можновладців. І не має значення, що це переконання — фальш або ж пристосуванство до певних обставин. Головне тут — «глибоке переконання». >>

  • За Уралом голоду не було...

    Мій дід, Семашко Михайло Іларіонович, народився в Білорусії, в селищі Іванець Мінського повіту. Дід любив свою батьківщину, добре знав білоруську мову, спілкувався з родичами і знайомими тільки рідною мовою. >>

  • Не вчіть учених їсти хліб печений,

    Критика несподіваного опонента в соцмережі генерувала необхідність висловити власну думку з приводу однієї психологічно-світоглядної проблеми, яка домінує в політиці, відлунює в суспільстві і перекочувала в соцмережі... >>