«Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ» (відео)

07.03.2017
«Вільна й міцна,  від Сяну по Кавказ» (відео)

Неймовірна сімка: Сашко Положинський, Фома, Іван Леньо, Тарас Компаніченко, Фагот, Олег Скрипка і Тарас Чубай. (Фото Ольги ЧУБАЙ.)

Уже два тижні курсанти Київського ліцею імені Богуна розучують нову стройову пісню «Зродились ми великої години».
 
Двічі за цей час шеренгу майбутніх офіцерів у прямому і переносному значеннях вели відомі українські співаки Іван Леньо та Олег Скрипка — маршируючи, вони відчеканювали: «...бо плач не дав свободи ще нікому,// А хто борець — той здобуває світ». Загалом до створення української пісні для українського війська від початку долучилися ще кілька відомих виконавців, яких шанувальники творчості називають цвітом нації та золотовалютним запасом України.
 
Ще 8 лютого шаленої популярності у соціальній мережі набуло фото, яке назвали «Неймовірна сімка»: на ньому лідери музичних гуртів — вокалісти Сашко Положинський («Тартак»), Фома (Сергій Фоменко, «Мандри»), Іван Леньо (Kozak System), Тарас Компаніченко («Хорея Козацька»), Фагот (Олег Михайлюта, «Танок на майдані Конго»), Олег Скрипка («Воплі Відоплясова») і Тарас Чубай («Плач Єремії»). Тоді у Гостомелі, що поблизу Києва, виконавці зібралися не заради забави, а щоб поспівати «Зродились ми великої години».
 
Закінчується марш словами: «Для нас закон найвищий — то наказ:// «Соборна Українська держава —// Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ».
 
— До мене звернувся Олег Скрипка, він мотор проекту, з ідеєю створити для українського війська українську стройову пісню, — каже «Україні молодій» Іван Леньо. — Бо марширують хлопці, як правило, або під пісні з незрозумілим змістом, чи радянські. Ще до Революції гідності Тарас Чубай зробив аранжування Маршу українських націоналістів — пісні, створеної на слова Олеся Бабія та покладеної на музику невідомим композитором, яка у 1932 році була затверджена Проводом українських націоналістів, керівним органом ОУН, як гімн організації. Ми вирішили адаптувати цей текст. Кожен із названих вокалістів спочатку записував свою партію. Також передали свої треки Юрко Журавель — лідер та вокаліст гурту «От Вінта!» та письменник Сергій Жадан, який співає у проекті «Жадан і Собаки». Остаточну версію осучасненого маршу «Зродились ми великої години» записуватимуть або у студії Олега Скрипки, або це робитиме звукорежисер Ігор Громадський, який працював із піснями Kozak System. Планують залучити чоловічий хор Внутрішніх військ України. Най­імовірніше, зніматимуть і кліп. «Щоб показати гуртову чоловічу енергію», — уточнює Іван Леньо.
 
Олег Скрипка каже, що появу нового стройового маршу можна вважати неофіційним замовленням Генштабу Збройних сил. Бо підтримує справу оновлення пісень для армії його начальник — генерал Віктор Муженко.
 
До речі, автор маршу «Зродились ми великої години» Олесь Бабій (17.03.1897 — 2.03.1975) народився у селі Середня Калуського району Івано-Франківської області. Вищу освіту здобув у Празі в 1924-1929 роках,  ставши доктором літературознавства в Українському педагогічному інституті імені Михайла Драгоманова. Ще у 1922-му разом з іншими організував групу поетів-символістів «Митуса».
 
Був учасником визвольних змагань, хорунжим УГА та співучасником пресової кватири Київської формації Січових стрільців. 1932 року разом із групою чільних діячів ОУН: Осипом Бойдуником, Юліяном Вассияном, Євгеном Зиб­лі­кевичем, Степаном Лен­кав­ським, Зеноном Пеленським — перебував на лаві підсудних під час процесу у Львові.
 
Олесь Бабій є автором дев’яти поетичних збірок (зокрема «Ненависть і любов» (1921), «За щастя оманою» (1930), «Пожнив’я» (1939), «Світ і людина» (1947)), повістей, драматичних творів, а також досліджень про Юрія Федьковича та інших.
 
Емігрантське життя Олеся Бабія розпочалося 1944 року в Німеччині в таборах для переміщених осіб у Карльсфельді та Мюнхені, де він прожив чотири роки, після чого пере­їхав до США.