Коли наші державні очільники починають говорити, що в нас катастрофічне становище в економіці, освіті, науці, культурі тощо, а проросійські рупори Кремля на кшталт Н. Вітренко, Р. Іщенка, Т. Монтян та інші говорять, що Україна або вже розвалилася, або ось-ось розвалиться, то такі сентенції викликають лише подив і роздратування.
Були й набагато гірші часи, але Україна вижила, і живе, і міцніє!
Високі державні достойники, народні депутати, міністри приходять і відходять, а народ залишається вічно. Українська держава була, є і буде.
А який рівень життя у цій державі, то це вже залежить від нас самих.
Пора позбутися хибної думки, що хтось прийде і принесе нам на блюдечку з блакитною облямівкою високий рівень життя.
Якщо ми не наведемо порядок у своїй квартирі, а разом із сусідом не дамо ладу у своєму під’їзді, у будинку, то за нас ніхто цього не зробить.
А якщо обрали депутатів — від місцевих до Верховної Ради, то треба вимагати, аби вони виконували все, що обіцяли у передвиборчих програмах.
Кажуть, що найбільшими ворогами української державності є три речі — війна, корупція, популізм.
Та не можна поєднувати грішне з праведним. І ставити знак рівності між війною і корупцією — несправедливо.
Корупцію, при бажанні, можна здолати за кілька років, а вбитого вже до життя не повернеш. І відрізані кінцівки в нього вже не виростуть. І найперше, найосновніше завдання — це завершити війну.
Ось спікер Верховної Ради А. Парубій говорив, що парламент робить багато чого, щоб розвинути економіку, підвищити життєвий рівень, підняти зарплати, пенсії, але депутати самі розуміють, що цього недостатньо.
Однак, котрі можна змінити за кілька днів. Наприклад, зняти недоторканність депутатів, суддів, прокурорів.
Недоторканними вони можуть бути тільки під час виконання своїх обов’язків, але коли вчинили кримінальний злочин, прокралися, то повинні нести відповідальність перед законом як звичайні громадяни.
У програмах майже всіх кандидатів у депутати обов’язковим пунктом було зняття недоторканності. Але коли кандидати ставали депутатами, то всім ніби заціпило. І нині ті, хто хоче дострокових виборів, знову починають розмову про позбавлення депутатського імунітету.
Потрібно негайно прийняти закон про імпічмент Президента. І підставою для імпічменту може бути тільки антидержавна, антинародна діяльність Президента. Або коли Президент безбожно краде. Оце були б реальні кроки боротьби з корупцією.
Електронні декларації шокували виборців статками народних обранців.
По кілька елітних квартир, парк автомобілів, мільйони грошей або на банківському рахунку, або в «банках», дорогоцінності, раритети... Звідки таке багатство? На депутатську зарплату?
Звісно, що нардепи продавали свої голоси, брали хабарі, лобіювали інтереси олігархів, переходили з фракції у фракцію, плюючи при цьому на інтереси своїх виборців.
Усім усе давно зрозуміло, але тепер якщо депутати не доведуть, що нажиті ними багатства були виграні у лотерею, чи подаровані казково багатими родичами, чи зароблені чесною непосильною працею (хоча хто повірить, що все це було придбано на депутатську зарплатню!), то нечесно нажиті статки потрібно повернути в державну скарбницю, причому значна частина коштів має піти в сім’ї загиблих в АТО, на реабілітацію поранених, на лікування діток, які потребують дороговартісних операцій.
Оце був би другий важливий крок у боротьбі з корупцією.
І третє, що є важливим, — це ухвалення закону, який би забороняв найближчим родичам (діти, дружина (чоловік), «куми» тощо) обіймати керівні посади, бути в підпорядкуванні один в одного. І це було б дуже важливим фактором у боротьбі з корупцією. А так — лише імітація, гальмування, пробуксовка...
А ще потрібно наполегливо виховувати в кожного громадянина почуття відповідальності за свої вчинки і дії — у кожного громадянина має бути активна громадянська позиція. Основне — це виконувати закони. Отоді зможемо подолати і корупцію, і популізм, і демагогію.
Віталій БУЛАВКО, журналіст, пенсіонер
Київ
