Злочини, вчинені комуністичною владою в Україні, не можна пробачати й забувати, адже лише на початку тридцятих років під час Голодомору, за різними підрахунками, населення УРСР скоротилося на 4-10 мільйонів людей.
Трагедія зачепила фактично кожну родину, й у абсолютній більшості це були українці, проте біда не обійшла німців, євреїв, поляків і представників інших національностей.
Із кожним роком знаходяться все нові й нові масові поховання.
Зокрема, не так давно під час проведення слідчої справи Службою безпеки України було виявлено 857 масових поховань жертв голоду. Але ще величезна їх кількість не відома.
Про це йшлося у Києві на нещодавній прес-конференції, на якій оголосили про старт міжнародної програми «Голодомор 1932-1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття».
«За умов незалежної України завдяки зусиллям органів місцевої влади та ентузіастів в Україні вже встановлено більше семи тисяч пам’ятників, пам’ятних знаків жертвам Голодомору», — констатувала Людмила Гриневич, директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine).
Радянська влада, десятиліттями намагаючись приховати геноцид, вчинений над українським народом, робила все для того, щоб витіснити з пам’яті ті події. Тому «невигідні» могили руйнували та плюндрували.
Комуністичний цинізм не мав меж, адже доходило навіть до того, що на місці багатьох масових поховань були облаштовані парки для відпочинку й розваг.
У 60-ті роки, після того, як ХХ з’їзд КПРС засудив культ особи Сталіна, скоїли ще одну наругу над українською пам’яттю, тому що в Україні масово постали на постаментах Петровський, Постишев та інші діячі, котрі були причетні до організації Голодомору в Україні, слухняно виконували вказівки з Москви.
Історик Людмила Гриневич підкреслила: ідея анонсованої сьогодні Міжнародної гуманітарно-просвітницької програми «Голодомор 1932-1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття» полягає в системній реалізації важливих наукових, просвітницьких і соціальних проектів, спрямованих на збереження пам’яті про Голодомор і формування на цій основі в української молоді поваги до людської гідності і головного людського права — права на життя.
«Перший проект цієї масштабної програми буде націлений на виявлення та упорядкування ще не відомих місць масових поховань жертв Голодомору», — сказала вона.
