Пенсiонери почали отримувати грошi завдяки Ющенку

05.04.2017

Шановна редакціє, я — проста пенсіонерка, газету «Україна молода» передплачую вже більше 15 років.
 
Газета подобається мені, бо вона патріотична, правдива, актуальна.
 
Звертаюсь до вас, бо ви зрозумієте моє розчарування в деяких людях.
 
26 лютого цього року слухала по радіо передачу «20 хвилин з Володимиром Яворівським».
 
Пан Яворівський завжди вміє своїм переконливим тоном розповідати про неньку Україну, про її долю так, що ні в кого не виникає сумнівів, як він переймається її проблемами.  
 
Ми всі знаємо, що Україна, як і українці, багатостраждальна нація.
 
Наш біль за Україну постійний, бо її завжди хотілося комусь розшматувати, і зараз роздирають.
 
Але дуже прикро слухати, коли п. Яворівський в усіх теперішніх бідах звинувачує екс-Президента В. А. Ющенка.
 
Не хочу повторювати його лихі слова, але так і хочеться сказати: всім відомо, від якої партії ви, п. Яворівський, сиділи в парламенті і як намагалися всілякими методами підняти рейтинг своєї лідерки, яка за хорошу роботу забезпечила вам прохідне місце  у списку.
 
Народ України знає Віктора Андрійовича Ющенка не гірше за вас.
 
Ющенко не один рік працював головою Національного банку України, тоді цей банк був взірцем для всіх інших фінустанов.
 
За той час економіка країни піднімалася, не було таких страшних стрибків курсу долара, як тепер.
 
Ющенко — батько української національної валюти, гривні, яка була втричі, а може, й більше дорожча за російський рубль.
 
Коли Віктор Андрійович став Прем’єр-міністром, то пенсіонери вперше за багато років почали одержувати пенсію не карточками і не макаронами, а грішми; економіка хоч і повільно, але почала зміцнюватися.
 
За президентства Ющенка, за його наполяганням, уперше почали платити реальні гроші  матерям при народженні дитини та малозабезпеченим сім’ям із дітьми, чого не було навіть у Радянському Союзі.
 
Потім цю ініціативу Ющенка було перехоплено та привласнено знайомою нам Ледi Ю.
 
Ющенко-Президент перший оприлюднив на всю Україну болючу тему Голодомору та встановив дні пам’яті.
 
Ні Кравчук, ні тим більше Кучма про це не говорили, мабуть, боялися.
 
Але декому це не подобалося. І вже невдовзі в парламенті постало питання позбавити Президента Ющенка отих великих повноважень, які мав його попередник — Кучма. Позбавили.
 
Але і цього виявилося замало. Зов­сім скоро купка його «друзів» на чолі з Ледi Ю таємно збираються в лісі, щоб оголосити Президенту Ющенку імпічмент. За яку таку провину? Не вийшло. 
 
Ніхто не каже, що Ющенко ідеал, у нього також були помилки, і чимало, особливо помилки з підбором кадрів, які його ж і підставляли.
 
Але ж він не настільки грішний, щоб його отак пан Яворівський на всю Україну очорнив.
 
В усякому разі при Ющенку не вбивали  журналістів. Невже в Яворівського, чи  в його лідерки, не було ніяких гріхів чи помилок?
 
Чого тільки коштує Україні отой газовий договір, який підписала Тимошенко з Путіним на 10 років. Невідомо ще чим він нам відгукнеться...
 
Пам’ятається, колись у ЗМІ писали про Яворівського, що він вів усілякі оборудки навколо нерухомості майна Спілки письменників України, коли він був її головою, а нерухомого майна було багато по всій Україні.
 
Зважаючи, що пан Яворівський сидів у парламенті від початку незалежності України, хотілося б його спитати: які закони для блага України ви особисто підготували за цей період і за вашим наполяганням їх було ухвалено у парламенті?
 
Ви як депутат і письменник навіть не захистили українську мову, коли Ківалов та Колесніченко протягли через Верховну Раду свій ганебний закон, який знищує українську мову та пропагує російську. Ви не завадили цьому.
 
А тому до вас велике прохання: ви, як впливова людина, підіть у Конституційний Суд, де вже понад два роки тягнуть цю справу (ніяк «не знайдуть» судді обґрунтування, щоб скасувати отой зухвалий закон «Ківалова-Колесніченка», що був ухвалений iз величезними порушеннями), — і допоможіть суддям. 
 
Тетяна ГОЛОВЧЕНКО, пенсіонерка
Тростянець, Сумська область

  • Сини неба

    Хохол... Це слово — на язиці кожного московита, в газетних статтях, виступах, написано на парканах і навіть якось випадково трапилась московська газета, де назву нашої Руси-України означили як Хохландія. >>

  • «На моє глибоке переконання...»

    Із цих слів починається майже кожен виступ наших можновладців. І не має значення, що це переконання — фальш або ж пристосуванство до певних обставин. Головне тут — «глибоке переконання». >>

  • За Уралом голоду не було...

    Мій дід, Семашко Михайло Іларіонович, народився в Білорусії, в селищі Іванець Мінського повіту. Дід любив свою батьківщину, добре знав білоруську мову, спілкувався з родичами і знайомими тільки рідною мовою. >>

  • Не вчіть учених їсти хліб печений,

    Критика несподіваного опонента в соцмережі генерувала необхідність висловити власну думку з приводу однієї психологічно-світоглядної проблеми, яка домінує в політиці, відлунює в суспільстві і перекочувала в соцмережі... >>