Тарифи на електроенергію в Україні не підвищуватимуть
Міністр енергетики Герман Галущенко запевняє, що уряд наразі не розглядає питання підвищення тарифів на електроенергію в Україні. >>
Літати — дешево: Україна запроваджує нові тарифи на авіаперельоти
17.05.2017
Ірландський «Райянейр» ще де-факто не прийшов на український ринок, але вже зумів спричинити обвал цін на авіаперевезення. Навіть на ті напрямки, якими сам і не користуватиметься.
Давно очікуваний безвіз дав потужний поштовх для розвитку авіаційного сполучення з Україною.
Попри всі труднощі, ірландський «Райянейр», схоже, таки зайде у столичний аеропорт «Бориспіль», як і було оголошено раніше, а потужну конкуренцію йому складе наш національний перевізник МАУ.
Який нещодавно оголосив про запровадження лоукост-тарифів на свої рейси.
І запропонував справді лоукостівські ціни: 28 євро до Амстердама, 35 — до Барселони.
Відтак є всі підстави очікувати на загальне здешевлення авіаквитків: інші авіакомпанії, як нові, так і традиційні учасники ринку будуть змушені адаптувати свою цінову політику до позиції грандів.
Зранку квитки, ввечері — угода...
Нещодавно Міністерство інфраструктури підготувало проект наказу, що знижує розмір збору за обслуговування пасажирів в аеропорту «Бориспіль».
Таким чином можна вважати, що минув період організаційної турбулентності, коли найбільший європейський бюджетний перевізник компанія «Райянейр» уже продавала квитки на рейси з «Борисполя», а керівництво летовища стверджувало, що наразі ні про що з «райянами» не домовилося.
Ситуація до болю почала нагадувати важкий старт «Райнейру» в Україні, коли компанія упродовж тривалого часу вела перемовини з міським аеропортом «Київ», більш відомим як «Жуляни», але в останній момент угода зірвалася.
У «Жулянах» пояснили, що комерційна пропозиція ірландців їм не цікава, а у випадку підписання угоди летовище працювало би собі на збиток.
І тоді «Райянейру» було запропоновано літати до головного аеропорту країни — «Борисполя».
Але вже наступного дня після гучної презентації нового перевізника, на якого упродовж тривалого часу чекали в Україні, коли ейфорія від чергової перемоги ще не вщухла, очільник «Борисполя» заявив: жодні документи з «Райянейром» ще не підписано.
А через місяць доволі яскраво описав своє ставлення до нового клієнта, заявивши, що ірландському лоукостеру було б краще літати не в «Бориспіль», а в «Гостомель» — аеропорт, що обслуговує авіабудівний завод Антонова.
Гостомель — це в інший бік!
Зерно логіки у цій заяві і справді було. Адже «Бориспіль» нині розвивається за хабовою схемою, тобто є базовим для МАУ.
А міжнародний досвід показує, що змішувати «мухи і котлети», тобто великі компанії і лоукости, невигідно з економічного боку.
І летовище «Гостомель» дійсно могло б виконати роль другого міського аеропорту, якби не кілька «але».
Перше з них — у «Гостомелі» і справді є дуже потужна злітно-посадкова смуга завдовжки 3500 метрів, яка здатна приймати гігантську «Мрію» і «Руслани», але немає відповідної інфраструктури: терміналів, під’їзних шляхів тощо.
Адже «Гостомель» ніколи не розглядався як пасажирський аеропорт.
Друге «але»: надзвичайно обмежений авіаринок в Україні. У нас, за словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, літає близько 4% населення країни.
У сусідній Польщі, для порівняння, — 25%. Хоча за західними стандартами Польща вважається країною з порівняно маломобільним населенням.
Ну і зрештою «хабом» аеропорт «Бориспіль» можна назвати доволі умовно.
Так, компанія МАУ докладає певні зусилля, аби перевозити пасажирів, скажімо, із Парижа в Бангкок через Київ, і навіть має певні успіхи у втіленні цієї бізнес-схеми.
Але надто малі... Так, пасажиропотік «Борисполя» становить близько 8—8,5 мільйонів пасажирів за рік.
«Це дуже і дуже мало», — прокоментував Володимир Омелян. І при цьому в «Борисполі» стоять пусткою два законсервовані термінали: В і F.
Причому останній споруджували спеціально як лоукост-термінал.
У цьому вигляді він проіснував із 2008 року, коли звідти літав «Візейр».
Але щойно тоді ще українська дочка угорсько-польської компанії перейшла до «Жулян», а «Бориспіль» відкрив термінал D, пасажиропотік зменшився до позначки, коли утримувати більше одного терміналу було би недоцільним.
«У перспективі, коли «Бориспіль» стане реальним, а не потенційним хабовим аеропортом, «Райянейр» і справді може піти у цей же Житомир, Гостомель або ще кудись», — резюмував Омелян.
Нині ж кількість пасажирів не дозволяє розвивати таку кількість аеропортів.
Як із 17 зробити 7,5?..
Відтак у Мініфраструктури знайшли спосіб, як виконати вимоги «Райанейра».
За неофіційною інформацією, ірландці вимагали аеропортовий збір 7,5 євро за одного пасажира. На сьогоднішній день у «Борисполі» він становить 17 євро.
Втім, нові знижки, які запропонували у профільному міністерстві учасникам ринку, дозволять звести видатки авіаперевізника до очікуваних 7,5 євро.
При цьому пільгами скористається не лише «Райанейр», а й їхнiй конкурент — МАУ та нові гравці, які можуть прийти на вітчизняний ринок авіаперевезень.
Перший документ, який підготували чиновники, — це зниження базової ставки збору за обслуговування пасажирів міжнародних рейсів. На 25%. Відтак із 17 євро отримуємо 13...
Втім, 13 євро — це, власне кажучи, повернення до статусу-кво: саме такий тариф існував тут ще у 2008 році.
«Його змінили у зв’язку з необхідністю модернізації термінальної інфраструктури аеропорту, — сказав Володимир Омелян. — Однак термінал давно збудовано, а збір залишився. І нині він є найвищим серед аеропортів України».
Ситуація має змінитися з 1 липня нинішнього року.
Паралельно було запропоновано ще й систему знижуючих коефіцієнтів до цієї базової ставки. Найбільший із них — це 80% за зліт-посадку на новий відкритий рейс.
«Новий напрямок» — це маршрут, за яким компанія не літала більше, ніж чотири роки, і який розміщений на відстані понад 100 кілометрів від іншого летовища, куди ця компанія літає.
Відтак хитрощі на кшталт відкрити рейс в інший аеропорт того ж самого міста не можуть бути реалізовані.
Вісімдесятивідсоткова знижка на нові рейси діє тільки перший рік, а кожного наступного вона зменшується на 20%.
Отже, компаніям стане вигідно відкривати нові маршрути, що знову ж таки піде на користь пасажирові.
Ще 80% знижки на пасажирський збір можуть отримати компанії за залучення трансферних пасажирів. Ця норма прямим текстом написана для МАУ.
Адже тільки вона має у Борисполі хаб і тільки вона привозить сюди трансферних пасажирів.
І остання знижка у розмірі 40% — за збільшення кількості перевезених пасажирів. За принципом: більше пасажирів — більша знижка.
Якщо перевізник доставив до «Борисполя» менше, ніж 100 тисяч пасажирів, — його знижка дорівнюватиме нулю відсотків. Від 100 до 300 тисяч пасажирів — 6,7% і так далі.
Компанія «Райанейр» підпадатиме під 6,7% за обсяг, оскільки оголосила про перевезення від 250 тисяч «паксів», а також 80% знижку на нові напрямки: Ейндховен і Манчестер.
А також, можливо, під пільги потрапить і Стокгольм—Скавста, який розташований на відстані «прикордонних» 100 кілометрів від самої шведської столиці і її головного летовища Арланда. Лондонський аеропорт «Станстед» під програму «Борисполя» не підпадає.
Тож з урахуванням усіх коефіцієнтів збір для «Райянейра» може становити ті ж самі очікувані 7,5 євро, яких і вимагала компанія.
Чи подешевшають квитки?
І хоча деякі авіаексперти стверджують, що зниження аеропортових зборів не приведе до здешевлення квитків, практика доводить цілком протилежне.
Так, керівник компанії «Майстер—Авіа», яка оперує аеропортом «Жуляни», Денис Костржевський заявив, що зниження вартості квитка для пасажирів може становити усього лише два долари в один бік, адже у структурі вартості квитка аеропортові збори займають усього лише 5—10%.
Але подібний підхід — доволі формальний. Про що вже доволі голосно заявила компанія МАУ, оголосивши днями про запровадження нового тарифу на своїх бортах: «лоукост».
За цим тарифом із Києва можна подорожувати не дорожче «Райянейра» та інших компаній-лоукостерів.
Щоправда, обмеження за тарифом «лоукост» є доволі значними, — втім, як і у традиційних авіадискаунтерів.
Однак умови за цим тарифом передбачають безоплатне перевезення лише ручної поклажі, а за багаж, навіть вагою до 20 кілограмів, доведеться доплатити.
Також пасажирам не буде запропоновано їжі і напоїв, втім, пасажири МАУ вже встигли звикнути до цього нововведення компанії на абсолютній більшості європейських маршрутів.
Квитки не можна буде повернути чи поміняти навіть зi сплатою штрафу. Маємо де-факто те ж саме, що і при польотах на лоукостерах.
Там, щоправда, зміни формально вносити можна, але за доволі суттєву доплату, розмір якої дуже часто у кілька разів перевищує вартість самого квитка.
Тож популярністю ця послуга у колег «Райянейру» не користується.
Ще одне обмеження: у МАУ квиток за тарифом «лоукост» можна придбати не пізніше, ніж за 180 днів до вильоту.
І то, за півроку до рейсу ціна на цей квиток вже не виглядає надто лоукостівською.
Найкраще і найдешевше купувати квиток за цим тарифом за 10 місяців до вильоту. За цим критерієм перевага за традиційними лоукостерами, де теоретично квиток за низькою ціною можна купити за чотири години до вильоту.
Це, наголошуємо, лише в теорії, адже перед вильотом вартість квитка у дискаунтера може бути навіть суттєво вищою, ніж у традиційних компаній, але найкращі ціни вони дають за 3-4 місяці до вильоту. А не за 10, як МАУ.
Аукціон небаченої щедрості
Перед минулими вихідними МАУ, оголосивши про запровадження нового тарифу, запропонувала пасажирам справді дуже низькі ціни на рейси з Києва.
Подібних пропозицій зi столиці України, здається, ще не було.
Так, у Барселону за тарифом «лоукост» можна долетіти прямим рейсом МАУ за 1000 грн. в один бік, якщо подорожувати у квітні 2018 року, чи за 1300 грн., якщо летіти взимку.
Мінімальна вартість польоту до Амстердама, яка раніше рідко коли опускалася нижче 400—450 доларів туди і назад, нині коштує від 1600 гривень. Це близько 61 долара з усіма зборами.
Тисячу чи трохи більше тисячі гривень коштує політ в один бік із Києва до Мілана, Венеції, Парижа, Рима.
До Варшави, Праги та низки східноєвропейських столиць можна долетіти за 600 гривень.
Таку ж ціну коштуватиме місце у літаку на рейсі до Вільнюса, що є цілком конкурентним у порівнянні з пропозиціями «Візейру».
Приблизно ж стільки коштує політ до Стокгольма чи Хельсінки. Що у першому випадку знову ж таки складе відчутну конкуренцію новим рейсам «Візейру».
Справжньою знахідкою можуть стати рейси МАУ за тарифом «лоукост» для мешканців регіонів.
Так, наприклад, рейс Івано-Франківськ — Валенсія коштуватиме близько 2000 грн. туди і назад. Приблизно стільки ж коштує переліт зі Львова до Болоньї, Рима, Мадрида, а прямий рейс до Вільнюса коштуватиме навіть суттєво дешевше.
Але чи не найважливіше, що до України знову після 2008 року повертаються дешеві внутрішні авіарейси. Нехай навіть із драконівською необхідністю купувати їх за десять місяців до вильоту.
Тепер ціна перельотів МАУ всередині країни стартує від 249 гривень в один бік, що є трохи дешевше, ніж поїздка на потязі. І особливо на швидкісному «Інтерсіті».
Таким чином ми наближаємося до принципів функціонування авіаринку за західною моделлю, де авіатранспорт є не засобом пересування для багатих, а потужно конкурує за пасажира із залізницею та автобусним транспортом.
Якщо ситуація змінюватиметься лише у позитивному напрямку, у тому числі і включаючи зростання купівельної спроможності українців, то вже невдовзі ми відійдемо від жалюгідної цифри 4% користувачів авіатранспортом і наблизимося хоч би до польського показника.
