Кількість пластикових відходів, які людство продукує щороку, набрала таких катастрофічних розмірів, що в останні роки вже говорять про глобальну «епідемію пластикових пляшок».
Близько 700 видів морської фауни перебувають під загрозою зникнення з огляду на неймовірну кількість пластикового сміття в ареалах їх проживання.
Усьому світу відомо про Великий тихоокеанський сміттєвий острів, який розростається щороку.
«УМ» уже повідомляла про цей «новий континент» планети, який за площею в два з половиною рази більший, ніж територія України.
Вчені вже охрестили це сміттєзвалище на воді «раковою пухлиною» світового океану.
Сміттєвий континент пролягає від західного узбережжя США до Японії і від Гавайських островів до Каліфорнії.
З часом 70% цього сміття осідає на океанське дно.
Тобто сміттєвий континент на поверхні є лише вершиною токсичного «пластикового супу» в Тихому океані.
Й розпадатися цей пластик буде ще тисячі років.
«Ухо» проти сміття
Людство саме ж і створило цього отруйного пластикового монстра.
Лише мешканці США щороку викидають на сміття 50 мільярдів використаних пластикових пляшок, з яких тільки 20 відсотків ідуть на переробку, а решта (38 мільярдів пляшок) потрапляють у землю та світовий океан.
Ситуація з переробкою пластикових відходів у решті світу ще гірша. До того ж, на виробництво пластику, який швидко перетворюється на сміття, щороку у світі витрачається 17 млн. барелів нафти.
І ось тепер з’явився проблиск надії на хоча б частковий порятунок від глобального пластикового терору.
У Великій Британії розпочалися роботи над впровадженням у життя нової технології «бутелювання» води.
Проект здійснює лондонська фірма Ooho. Він отримав солідне фінансування, тому є надія, що вода в новому пакуванні вже невдовзі з’явиться в магазинах.
Сама технологія формування рідин без твердої упаковки була розроблена ще в 1946 році й отримала назву «ферментація».
Тепер вона модна і використовується шеф-кухарями дорогих ресторанів.
На її основі більш «приземлену» технологію загального зберігання води без твердого упакування розробили троє студентів лондонського імперського Коледжу: Родріго Гарсія Гонзалес, Гійом Куше та П’єр Пасліє.
2014 року їхній винахід був відзначений престижною екологічною премією Lexus Design Award та «Світовою технологічною нагородою» у категорії «Екологія».
Після закінчення навчання хлопці, які зробили свій винахід у лабораторії коледжу, організували згадану фірму Ooho (українською мовою назва звучить трохи смішно — «Ухо») для впровадження в життя свого винаходу та порятунку світу від пластикової загрози.
Пий разом із... пляшкою
Суттєве значення має те, що виготовлення «м’якого» упакування для води є значно дешевшим, ніж «тверде» пластикове, коштує лише 1-2 центи.
Інгредієнтами «м’якої» упаковки є суміш бурих водоростей та хлориду кальцію.
Упаковочна сфера, в якій утримується вода, виготовляється методом геліфікації — технології, яка використовується в кулінарії для перетворення рідин на гель з допомогою додавання гелеутворюючих агентів.
Винахідники проекспериментували з безліччю варіантів сфероутворюючих технік, використовуючи різноманітні інгредієнти та їх пропорції, перш ніж зупинилися на остаточному «рецепті» упаковки Ooho.
До речі, він настільки простий, що кожен за наявності відповідної інструкції може виготовити упаковку на власній кухні: вода заморожується до стану льоду, на який легко наноситься захисний шар.
Експериментальні партії упакування води в «м’якій» упаковці у вигляді кульок чи бульбашок уже почали поставляти на ринок.
Споживачі сприйняли їх з великим інтересом.
Радше з цікавості, бо кожен хоче спробувати, яке це відчуття — «з’їсти воду». Адже упаковка капсул води є їстівною.
Лише зверху вона покрита другим захисним шаром, який виконує роль гігієнічного, антибактеріального захисту і, що важливо, виготовлений з матеріалу, який жодним чином не шкодить екології.
Наразі на експериментальній фазі продукують упаковки води у формі кульок, які варто легко натиснути або проколоти, щоб напитися.
Але, потенційно, форма упаковки може бути різною і різної ємкості.
А оскільки упаковку можна також з’їсти, а не викидати на смітник, то їй також можна додавати різних смакових забарвлень.
Розробники вже працюють над різноманітними смаковими версіями їстівних «пляшок».
Ще один плюс: вода в новій упаковці не потребує «накачування» газом (у питну воду його додають для більш тривалого зберігання).
Щороку в атмосферу планети через це потрапляє 2,5 млн. тонн двоокису вуглецю (СО2).
Нове упакування має безліч інших переваг перед пластиковим: воно легке для транспортування, придатне для водопостачання будь-де і будь-коли.
Воно придатне не лише для промислового упакування води, а також інших рідин: алкогольних напоїв, парфумів тощо.
І не лише рідин, а також довготривалого зберігання яєць та інших харчових продуктів.
Розробники запевняють, що воно може довго зберігати свіжими фрукти та овочі.
Словом, справжня альтернатива пластику! От лише чи вдасться трьом молодим людям, хай і за потужної фінансової підтримки екологів, подолати велетенську світову індустрію виробництва напоїв у пластиковій упаковці?
