«Наша хвороба — не вирок»: чим занепокоєні українські хворі на гемофілію

08.06.2017
«Наша хвороба — не вирок»: чим занепокоєні українські хворі на гемофілію

Хворі на гемофілію вже не один рік намагаються достукатися до можновладців.

Нещодавно ЗМІ оприлюднили заяву президента відомої компанії «Біофарма» Костянтина Єфіменка, яку він зробив під час своєї прес-конференції в інформагенції «Інтерфакс -Україна».

Цифри, які на ній прозвучали, людину непосвячену справді могли збентежити.

«Тендер із закупівлі фактора коагуляції крові для лікування гемофілії проведений непрозоро. З незрозумілої причини перемога в тендері була віддана італійській компанії «КЕДРІОН», яка запропонувала на 35% вищу ціну. Це призведе до перевитрати державного бюджету на суму близько 600 тисяч доларів», — наголосив Костянтин Єфіменко.

Перевитрата бюджету чи конфлікт інтересів?

Відтак президент «Біофарми» повідомив про три листи для офіційного оскарження результатів тендеру, які на час проведення його прес-конференції (19 травня) залишалися без відповіді.
 
Адресовані вони Програмі розвитку ООН (ПРООН), яка на замовлення Міні­стерства охорони здоров’я України (МОЗ) проводила тендер.
 
На переконання пана Єфіменка, український препарат для лікування гемофілії — «Біоклот А» — був неправомірно виключений iз торгів, і керівництво компанії не розуміє причину такого рішення.
 
Більше того, «Біофарма» повідомила про запуск нею всеукраїнської акції з промовистою назвою «Нам не все одно. Ми разом».
 
«Ми хочемо підтримати хворих гемофілією в Україні. На сьогодні у країні 2,5 тисячі таких пацієнтів, iз яких більше 500 — діти. Ми поставили перед собою амбіційне завдання — у десятирічній перспективі вирішити проблему гемофілії в Україні. Щоб українські хворі почувалися нормальними людьми і могли вести повноцінне життя», — пояснив в. о. генерального директора фармзаводу «Біофарма» Андрій Обрізан.
 
А за кілька днів прес-конференцію скликав і депутат Верховної Ради України від Радикальної партії Віктор Галасюк, який заявив не лише про вищезгадану розтрату бюджетних коштів, а й про необхідність створення слідчої комісії ВР та звернення із запитами до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. 

«У багатьох країнах такі хворі служать в армії чи поліції»

Пацієнти вбачають у лікуванні своєї хвороби зіткнення інтересів. З такою переконаністю завітали до корпункту «України молодої» у Дніпрі керівники Дніпровського осередку Всеукраїнського товариства гемофілії Сергій Шемет та Дмитро Кизилов. Обоє — відносно молоді люди, але пересуваються за допомогою ціпків. 
 
— Гемофілія — спадкове порушення згортання крові, яке без належного лікування призводить до пошкодження опорно-рухового апарату і підвищеної смертності внаслідок неконтрольованих кровотеч. При гемофілії різко зростає небезпека загибелі пацієнта від крововиливу в мозок та інші життєво важливі органи навіть за незначної травми.
 
Але ця хвороба вироком не є. За умови введення людям iз гемофілією з дитинства препаратів факторів згортання крові вони виростають здоровими і повноцінними членами суспільства. У бага­тьох країнах такі люди служать в армії чи поліції, займаються спортом, — розповідає Сергій Шемет.

Вуха... Партії регіонів?

На Дніпропетровщині нараховується лише 155 хворих на гемофілію, з яких 115 — дорослі і 40 — діти. Тобто захворювання — доволі рідкісне.
 
При цьому саме Дніпровський осередок Всеукраїнського товариства гемофілії є чи не найголовнішим збурювачем неспокою на теренах нашої держави.
 
Отож Сергій iз Дмитром на власному досвіді переконують, що нинішня ситуація з результатами тендеру, очима кінцевих споживачів цього препарату пояснюється дуже просто.
 
Більше того, дніпровські активісти в тому, що відбувається сьогодні, вбачають неабияке політичне підґрунтя. Це пояснюється наступним. 
 
Ринок препаратів факторів згортання крові в Україні почав функціонувати тільки з 2006 року і стабільно збільшувався.
 
Внаслідок цього у нас виросло нове покоління дітей з гемофілією, які нічим не відрізнялися від своїх ровесників. Вдалося стабілізувати стан і багатьох дорослих.
 
— Але такі позитивні зміни тривали досить недовго, — зазначає Дмитро Кизилов. — У 2011-2012 роках на ринок препаратів гемофілії звернула увагу компанія «Біофарма» і дуже швидко було створено вітчизняний аналог фактора FVIII — «Біоклот А». Новинку зареєстрували і схвалили до використання у Міні­стерстві охорони здоров’я, яке тоді очолювала Раїса Богатирьова, без найменшої бюрократичної тяганини.
 
Що ніскільки не дивує, адже один iз власників «Біофарми» Василь Хмельницький був тоді народним депутатом України від Партії регіонів, а Костянтин Єфіменко — заступником міністра інфраструктури в уряді Азарова. І серйозний сигнал для занепокоєння ми, пацієнти, для яких ці препарати є питанням життя і смерті, отримали ще тоді. Отож за подальшим розвитком подій стали спо­стерігати з особливою прискіпливістю.
 
Наприкінці 2012 року відбулася чергова конференція Всеукраїнського товариства гемофілії, в якій брали участь представники з усіх регіонів нашої держави.
 
На ній було ухвалене звернення до Міністерства охорони здоров’я з вимогою надати детальну інформацію про препарат «Біоклот А», зокрема щодо якості сировини, якою є людська плазма крові.
 
Головний експертний центр тоді від своїх пацієнтів цинічно відмахнувся, сприйнявши їх як «третіх осіб», що не мають права на таку інформацію.
 
У Всеукраїнському товаристві гемофілії ще тоді звертали увагу на те, що цей препарат виготовляють iз донорської крові.
 
Однак система національної служби крові, зокрема, стосовно вимог до тестування донорів, моніторингу вірусних інфекцій, зберігання плазми тощо абсолютно не відповідає сучасним стандартам безпеки.
 
А тому серед споживачів продуктів крові існує дуже високий ризик підхопити ту чи іншу інфекцію.
 
І хоча медики в таких випадках зазвичай стверджують, що це може статися за різних обставин, усе ж скандали, пов’язані з інфікуванням саме хворих на гемофілію, час від часу отримують розголос.
 
Тільки з початком бо­йових дій на Донбасі катастрофу з безпекою крові приховати стало неможливим.
 
Люди вишиковувалися у черги, щоб здати кров для поранених солдатів, а служба крові виявилася просто неспроможною якісно протестувати всіх донорів.
 
Отож багато воїнів до своїх поранень отримали ще й інфекції.
 
Така ситуація для фа­хівців не є таємницею. Недарма ж реформа служби крові окремо прописана в Угоді про Асоціацію Україна — ЄС.
 
У Всеукраїнському товаристві гемофілії і взагалі заявляють про масову інфікованість насамперед гепатитами В та С, а також ВІЛ своїх членів, яка серед дорослих хворих становить практично 100 відсотків.

«МОЗ уперше став на бік пацієнтів»

Наприкінці 2015 року відбувся всеукраїнський мітинг хворих на гемофілію під стінами Міні­стерства охорони здоров’я України.
 
Головна його вимога — необхідність відмовитися від закупок «Біоклота».
 
Наприкінці 2015 року «Біофарма» взяла участь у торгах, які проводили в МОЗ, для якого вони виявилися останніми, оскільки з 2016-го всі тендери по медичних препаратах стали проводити через міжнародні організації, однією з яких є саме ПРООН.
 
Це насамперед пояснювалося прагненням покінчити з корупцією при закупівлі ліків.
 
Того ж 2015 року акція пацієнтів з вимогою виключити «Біоклот» із переліку препаратів, які закуповують проти гемофілії, відбулася і в Дніпрі.
 
Її учасники це пояснювали власним досвідом. Адже саме у 2015-му в результаті тендеру, проведеного в Дніпропетровській області, був закуплений імпортний препарат, на який хворі не нарікали.
 
Отож у 2017-му дніпровці вирішили поширити свій досвід на всю Україну, про що й повідомили під час вищезгаданої зу­стрічі Уляні Супрун.
 
— Восени 2016 року пацієнти знову звертаються з відкритим листом, цього разу до в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, у якому насамперед привертають увагу до ситуації з безпекою і якістю «Біоклота». Під час зустрічі особливо наголошували на тому, що результати незалежної експертизи «Біоклота» не є офіційними, зафіксовано відразу шість проявів побічних ефектів, хоча самі активісти вважають, що таких проявів значно більше.
 
Підсумком цього спілкування стало визначення конкретних напрямів вирішення проблеми, як-от створення три­сторонньої робочої групи МОЗ — пацієнти — «Біофарма», відбір у випадковому ­порядку серій «Біоклота» з нових партій препарату і обов’язково безпосередньо з лікувальних закладів і проведення офіційних досліджень у міжнародній лабораторії. Прикметно, що Міні­стерство охорони здоров’я вперше за час свого існування стало на бік пацієнтів, — зазначає Сергій Шемет.
 
У тому ж 2016 році спільнота пацієнтів зібрала з різних областей України зразки препарату, які направили на аналіз до міжнародної лабораторії. 
 
— Ми очікували незначного зниження активності флаконів, оскільки варіації на 10-20% у той чи інший бік допускаються згідно з вимогами Європейської фармакопеї. Результат здивував не лише нас, а й співробітників лабораторії, адже активність наданих зразків склала всього 37-50 відсотків від заявленої. Тому й заява пана Єфіменка про те, що одна одиниця «Біоклота» коштує 11 центів США, а препарата «звичайного» — 16 центів, щонайменше спірна.
 
Адже для досягнення того ж лікувального ефекту одиниць «Біоклота» потрібно у 2-3 рази більше, а тому можна засвідчити, що торги ­ПРООН відбулися зі значною економією бюджетних коштів для нашої держави, — наголошує Сергій Шемет.