Шановна редакціє, звертаюся до вас із великим проханням. Мені — 76 років.
Коли почув і побачив по телебаченню виступ керівника уряду щодо надання безплатних ліків для людей із хворобами серця і гіпертоніків, то сподівався, що ця програма працюватиме на користь простих людей.
На превеликий жаль, усе це виявилося фейком.
Уже більше 20 років маю хворе серце і гіпертонію. Звертався до сімейного лікаря, яка призначала мені лікування.
Останнім часом прописані мені ліки ефекту не давали — почалась аритмія, тиск не знижувався. Лікар порадила мені лягти у стаціонарне відділення, в кардіологію.
Пролікувався я 8 днів, тиск трохи стабілізувався. При виписці з лікарні мені прописали ліки, які потрібно вживати.
Із цими рекомендаціями я пішов до свого сімейного лікаря, щоб вона виписала рецепт на ті препарати.
І що ви думаєте? З усього, що рекомендував кардіолог, мені можна виписати безплатно лише сечогінні препарати.
Решта ліків не підпадають під програму безплатних ліків.
По-перше, це наруга над хворими, а по-друге, дискредитація сімейного лікаря, бо частина хворих звинувачуватиме саме його.
Замість «Кордарону»* і «Ліпрозиду» мені МОЗ рекомендує «Аритміл» та «Енаприл». Ці ліки для таких, як я, ефекту не дають.
Яка причина, що наші вітчизняні ліки не ефективні, сказати не можу. Можу лише підозрювати, що це халтура або підробка.
На підтвердження своїх слів наведу приклад. Рівненщина, де я проживаю, межує з Білоруссю
Багато місцевих людей старшого віку страждають від болю в колінах.
Вітчизняні препарати дуже дорогі й абсолютно не ефективні. Усі купують білоруський «Мукосат».
Він дійсно знімає біль у суглобах, та ще й набагато дешевший, незважаючи на те, що люди, які привозять «Мукосат» із Білорусі, при цьому хочуть мати з цього якийсь заробіток.
Хотілося б почути пояснення з цього приводу від наших керманичів. Тому й прошу редакцію надрукувати мого листа.
Можливо, Прем’єр Гройсман не знає про ситуацію, яка склалася в Україні з безплатними ліками? Розумію, держава не може фінансувати все.
Тоді нехай визначать базову суму компенсації, а решту я доплачуватиму.
А так ця програма вигідна не людям, а олігархам від фармакології.
*Препарат «Кордарон» угорського виробництва коштує в межах 200 грн., тоді як препарат «Аритміл» вітчизняного виробника — приблизно 25-28 грн., що майже в 10 разів дешевше.
Звідси питання: дешева рибка — погана юшка? (Ред.)
М. КРИНИЦЬКИЙ, пенсіонер
Сарни, Рівненська область
