Вибори — нелегітимні: США наклали санкції на президента Венесуели Мадуро

02.08.2017
США запровадили фінансові санкції проти президента Венесуели Ніколаса Мадуро, назвавши його диктатором.
 
Американське міністерство фінансів додало Мадуро до чорного списку 31 липня.
 
Причиною тому стали недільні вибори до конституційної асамблеї Венесуели — за допомогою цього органу венесуельський президент сподівається переписати Конституцію країни.
 
«Вчорашні нелегітимні вибори підтверджують, що Мадуро є диктатором, який не зважає на волю народу Венесуели», — заявив міністр фінансів США Стівен Мнучін.
 
Ніколас Мадуро є четвертим іноземним лідером, який потрапив під санкції з боку США, додав пан Мнучін.
 
Міністерство фінансів США 26 липня запровадило санкції щодо 13 чинних та колишніх венесуельських чиновників, щоб стримати Ніколаса Мадуро від проведення виборів.
 
Тоді під санкції потрапили міністр внутрішніх справ та глава армії.
 
Санкції означають, що американські громадяни і компанії не зможуть провадити бізнес із Мадуро, а будь-які його активи під юрисдикцією США буде заморожено.
 
 Мадуро відреагував на санкції самовпевнено, звинувативши Білий дім у расизмі та колоніалізмі.
 
Мадуро заявив, що вибори були «голосуванням за революцію», додавши, що «санкції імперії» його не лякають.
 
«Імператор Дональд Трамп прийняв рішення проти мене, яке демонструє його відчай і ненависть», — сказав президент Мадуро у телезверненні в понеділок. — Я не підкоряюсь наказам іноземних урядів і ніколи не підкорятимусь... Запроваджуйте щодо мене санкції, якщо хочете, але народ Венесуели вирішив бути вільним, і я є незалежним президентом вільної нації».
 
У понеділок уряд Венесуели заявляв про рекордну явку у 8 мільйонів осіб на виборах до Конституційної асамблеї.
 
Опозиція та незалежні джерела оцінили явку інакше — 2-4 мільйони.  Опозиція, яка бойкотувала вибори, заявила, що 88% виборців не голосували.
 
Вона відмовилася визнавати вибори. Натомість представники виборчої комісії оголосили про явку в  41,5%.
 
Тобто, за офіційними даними, на виборчі дільниці дійсно прийшли 8 мільйонів, а загалом  19,4 мільйона венесуельців мають право голосу. 
 
З-поміж 5,5 тисячі кандидатів було обрано 545 членів Конституційної асамблеї.
 
Члени Коституційного органу, каденція яких ще не визначена законом, матимуть практично необмежений час на здійснення змін у венесуельському законодавстві, включно з питанням дострокових виборів парламенту.
 
Чинний парламент, у якому переважаючу більшість місць має опозиція, був практично позбавлений урядом своїх прерогатив, а його робота заблокована бойовиками президента.
 
Президентський термін Ніколаса Мадуро спливає 2019 року, але завдяки кишеньковій Конституційній асамблеї можуть не відбутися навіть чергові президентські вибори, не кажучи вже про дострокові.
 
Бо Мадуро не має підтримки народу і не переможе ні на одних, ні на інших.
 
30 мільйонів громадян Венесуели відчувають брак основних товарів та ліків, оскільки економіка країни ослаблена.
 
Вибори до Конституційної асамблеї 30 липня позначились кривавим насильством, яке чинили пропрезидентські бойовики.
 
10 представників опозиції було вбито, включно з жінкою-адвокатом та лідером молодіжного крила опозиції.
 
Протестувальники заблокували декілька доріг у столиці Венесуели — Каракасі.
 
Марш, який планували провести у понеділок на честь загиблих у день голосування, перенесли на 2 серпня, коли має зібратися Конституційна асамблея.
 
Опозиція каже, що вибори до Конституційної асамблеї — це спроба президента Ніколаса Мадуро захопити владу в країні.
 
Масові протести, які тривають в країні кілька місяців, супроводжуються сутичками з поліцією. Внаслідок зіткнень загинули вже понад 120 осіб.
 
Лідери опозиції закликали продовжувати акції протесту проти новоствореної Конституційної асамблеї.
 
Як повідомлялося, низка країн регіону, серед них Аргентина, Перу, Колумбія та Панама, а також Іспанія і ЄС розкритикували вибори до Конституційної асамблеї та заявили, що не визнають їх.
 
Більше того, навіть генеральний прокурор Венесуели Луїза Ортега Діас не визнала недільних виборів та створеного на їх підставі органу, назвавши  голосування «наругою над народом та його суверенністю». Однак Росія, Куба, Нікарагуа та Болівія підтримують Ніколаса Мадуро.