Євросоюз стурбований запровадженням США нових санкції проти Росії, побоюючись, що вони можуть зашкодити енергетичним компаніям.
Законопроект про нові санкції зачепить компанії, які працюють над проектом «Північний потік-2».
Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що «ЄС повністю прихильний до режиму санкцій проти Росії», проте побоюється «непередбачуваних односторонніх наслідків, що вплинуть на європейські інтереси у сфері енергетичної безпеки».
Стурбованість висловили й окремі країни ЄС, зокрема Німеччина. Там побоюються, що американські санкції можуть перешкодити розвитку системи трубопроводів, що постачають російський газ через Україну в Європу, наприклад, обмеживши доступ цих компаній до американських банків.
До офіційного запровадження американських санкцій ЄС висловлював свою стурбованість через дипломатичні канали. Юнкер заявляв, що якщо її на цьому етапі не візьмуть до уваги, ЄС «готовий діяти належним чином».
«Те, що «Америка передусім», не має означати, що інтереси Європи мають бути у кінці», — додав президент Єврокомісії.
Речник Палати представників Пол Раян назвав законопроект, який підтримали 419 конгресменів, пакетом санкцій, який «закручує гайки нашим найнебезпечнішим супротивникам задля безпеки американців».
Адже, окрім Росії, він також накладає обмежувальні заходи на Іран і Північну Корею.
У європейців немає заперечень стосовно Ірану та Північної Кореї, їх непокоїть те, що штрафуватимуть компанії, включно з європейськими, які працюють у сфері розвитку російської енергетики, зокрема над проектом «Північний потік-2» — із Росії до Німеччини.
Тим часом МЗС Польщі висловило задоволення з приводу санкцій США проти Росії.
Як мовиться в комюніке Міністерства закордонних справ, Польща із задоволенням сприйняла факт підписання президентом США Дональдом Трампом закону, що стосується збереження політики санкцій стосовно Російської Федерації.
Від часу анексії Росією Криму та її агресії щодо України відповідні обмеження вводилися на основі декретів президента США.
Те, що санкції записано в законі, який Конгрес прийняв рішучою більшістю голосів, викликає надію на їх більшу ефективність.
Одночасне розширення санкцій проти російського енергетичного сектору, в тому числі компаній, які беруть участь у проекті «Північний потік-2», узгоджується зі стратегічними інтересами Польщі й регіону Центрально-Східної Європи.
Це також може сприяти збільшенню диверсифікації постачання енергоносіїв до Європейського Союзу, — написано в заяві польського МЗС. Інша тональність у німецьких коментаторів.
Потрапити під санкції США може будь-яка співпраця між ЄС та Росією в галузі енергетики, у тому числі й ремонт трубопроводів, вважає уповноважений уряду ФРН iз питань співпраці з Росією Ґернот Ерлер.
Ухвалені Конгресом США санкції проти Москви можуть зашкодити енергетичній безпеці Європи, вважає він.
Представник уряду ФРН розкритикував також той факт, що адміністрація США обирає пріоритетом експорт американських енергоресурсів iз метою створення робочих місць у себе в країні та зміцнення зовнішньої політики Вашингтона.
Він також указав на той факт, що досі політика обмежувальних заходів проти РФ через агресію Москви в Україні передбачала тісну взаємодію між США та ЄС.
А ухвалення законопроекту про додаткові санкції — відхід від політики партнерства на засадах координації дій, наголосив Ґернот Ерлер.
Закон не лише створює трансатлантичний конфлікт, а й може ще більше розпалити суперечку між європейцями.
Адже санкції, найімовірніше, передусім ударять по компаніях, які беруть участь в енергетичному проекті «Північний потік-2», навколо якого в ЄС уже давно тривають суперечки.
Такі країни, як Німеччина та Франція, підтримують проект, тоді як інші члени ЄС, як-от Польща та Данія, критикують його.
Можливі трансатлантичні та внутрішньоєвропейські суперечки через санкційний пакет, швидше за все, викличуть сміх у адресата санкцій — Кремля.
Це було би дуже прикро, тож європейцям та американцям треба негайно знайти спосіб вчасно відвернути загрозу конфлікту.
Утім дехто з європейських фахівців переконаний: нові санкції допоможуть ЄС зробити ще один крок до енергетичної незалежності від Росії.
«Німецька хвиля» цитує Сейбрена де Йонґа, експерта з енергетичної безпеки Центру стратегічних досліджень у Гаазі: «Останній пакет американських санкцій надсилає Євросоюзові попередження. Тепер компанії самі мають зважити ризики, які несе залучення до «Північного потоку-2».
«Це додасть стресу внутрішнім дискусіям у ЄС. Країни Балтії і Польща, що виступають проти Росії та «Північного потоку»-2, скористаються цими санкціями, щоб посилити тиск, — каже експерт Крістіан Егенгофер. — На тривалішу перспективу, це виглядає позитивно, адже цей тиск посилиться й щодо Росії. Під знаком запитання опиниться імпорт російського газу».
Хоча, додає експерт, наразі жоден сценарій економічного зростання без російського газу в Євросоюзі не є реальним.
З іншого боку, це також завдало б економічної шкоди Україні, бо позбавило б її транзитних прибутків.
Євродепутат Яцек Саріуш-Вольські пише: «Втрата Україною платежів за транзит послабить її економіку, енергетичну безпеку, а отже, підірве політику ЄС щодо Києва».
Уже після запровадження санкцій, 2 серпня, Жан-Клод Юнкер сказав в інтерв’ю німецькому громадському радіо ARD: «Американський закон про загострення санкцій проти Росії враховує зауваження Брюсселя, але ЄС відповість упродовж кількох найближчих днів, чи він порушує економічні інтереси ЄС».
Глава Ради ЄС Дональд Туск висловив задоволення, що в американському законі про санкції були враховані побажання ЄС.
Реакція Москви на нові санкції є панічною. Російський прем’єр Дмитро Медведєв назвав дії Вашингтона оголошенням «повноцінної торговельної війни» Росії.
Такий коментар керівник російського уряду написав на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук».
Він також зазначив, що підписаний закон символізує «кінець надії на поліпшення» відносин Росії з новою американською адміністрацією.
Крім того, на думку Медведєва, «адміністрація Трампа продемонструвала цілковите безсилля, найпринизливішим чином передавши виконавчі повноваження Конгресу».
Адже, згідно з законом, санкції можуть бути скасовані президентом США лише за погодженням із парламентом.
Російський прем’єр також висловив переконання, що «інтереси американського бізнесу практично проігноровані».
